На головну

СРСР в 1985-1991 рр. Перебудова. Політичний розвиток СРСР в роки перебудови

  1. I.3.1) Розвиток римського права в епоху Стародавнього Риму.
  2. III. політична взаємодія
  3. III. політична взаємодія
  4. III. політична взаємодія
  5. III. політична взаємодія
  6. III. політична взаємодія
  7. III. політична взаємодія

У березні 1985 р Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний М. С. Горбачов.Головою Президії Верховної Ради став А. А. Громико,Головою Ради Міністрів - Н. І. Рижков.На квітневому Пленумі ЦК КПРС було дано імпульс початку перебудови- Проголошений курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Політичні реформи не планувалися. Передбачалося лише виправити окремі "дефекти" соціалізму. Для цього нове керівництво оголосило політику гласності,за допомогою якої розраховував забезпечити собі опору в суспільстві. Однак швидко з'ясувалося, що перебудова неможлива без політичних змін. У січні 1987 року Пленум ЦК КПРС висунув завдання демократизації суспільного життя. Основним гаслом тих років було "повернення до ленінських норм". Суть і глибина кризи політичної системи СРСР ще не усвідомлювалися.

Гласність стимулювала зростання політичної активності народу, прагнення переосмислити своє минуле і сьогодення. З'явилися перші громадські організації та рухи, найвищою формою яких стали народні фронтив Прибалтиці і ряді інших республік. З кінця 1987 р стали проявлятися симптоми політичного розмежування і консолідація протиборчих сил.

У червні 1988 року відбулася XIX конференція КПРС,на якій вперше за радянський період було поставлено питання про необхідність глибокого реформування політичної системи, оскільки там були приховані коріння механізму гальмуваннярозвитку країни. Рішення партконференції передбачали з'єднати з "соціалістичними цінностями", в тому числі однопартійність, деякі елементи західних демократій. Наприклад, проголошувався курс на створення правової держави,почасти - парламентаризму,на створення альтернативної виборчої системив державні органи влади. Поради планувалася демократизувати і використовувати як новий "двигун" перебудови.

Намічені конференцією заходи реалізовувалися в 1989 р Навесні були проведені вибори, і в травні відкрився I З'їзд народних депутатів СРСР.На ньому чітко проявилася поляризація політичних сил. Депутати, які виступали за демократичні реформи, об'єдналися в Міжрегіональну депутатську групу(МДГ), представники комуністичної номенклатури - в групу "Союз",боролася за консолідацію республік на консервативних засадах.

У березні 1990 р на III з'їзді народних депутатів був обраний президентомСРСР М. С. Горбачов. Одночасно він продовжував залишатися Генеральним секретарем ЦК КПРС.

Весна 1990 р ознаменувалася виборами до вищих органів державної влади в союзних республіках. В ході їх ще більше активізувалося політичне життя, на авансцену її висунулося нове покоління політиків. Особливу популярність мала діяльність Б. М. Єльцина.На виборах народних депутатів СРСР і РРФСР він перемагав із значною перевагою, потім був обраний Головою Верховної Ради Української РСР, а 12 червня 1991 року - першим президентомРосії.

Найважливішою подією політичного життя стало ослаблення КПРС. На III з'їзді народних депутатів було прийнято рішення про скасування 6-й статті Конституції СРСР,яка закріплювала керівну роль КПРС в суспільстві. Це послужило поштовхом для створення багатопартійностів країні. Поява нових партій свідчило про кризу комуністичної ідеології і глибокому розмежування суспільства. Складалася і організаційно оформлялася демократична опозиціявластям. У самій КПРС формувалася групи і "платформи" - "Демократична", "Марксистська" і ін. Кожна пропонувала свій варіант реформ. У 1990 році була створена Компартія РРФСР, керівництво якої виступало проти перетворень. Це відштовхнуло від неї населення.

У липні 1990 р відбувся XVIII з'їзд КПРС, рішення якого вже не мали значення для країни. Почався вихід з партії її демократично налаштованих членів. Фактично припинили діяльність комсомол і піонерська організації. Це підштовхнуло зміцніле консервативне крило в КПРС до активних дій. У серпні 1991 р вони спробували ізолювати Горбачова і захопити владу. Після провалу цієї спроби КПРС фактично припинила своє існування. Як з'ясувалося, партія дійсно була несучої опорою політичної системи СРСР і з її забороною ця система виявилася приреченою. Восени-взимку 1991 р припинили існування всі політичні інститути і владні структури СРСР.




Початок 1950-х рр. | Суспільно-політичне та культурне життя країни в післявоєнний період | Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР в післявоєнний період | Суспільно-політичне життя країни в 1950 - першій половині 1960-х рр. | Соціально-економічний розвиток СРСР в 1950 - першій половині 1960 рр. | Культурне життя в СРСР в середині 1950 - середині 1960 рр. | Зовнішня політика Радянської держави в 1950 - першій половині 1960-х рр. | Суспільно-політичне життя в СРСР в 1964-1985 рр. | Економічний розвиток СРСР в 1960 - першій половині 1980-х рр. | Культурне життя СРСР у другій половині 1960-середині 1980-х рр. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати