Головна

Суспільно-політичне та культурне життя країни в післявоєнний період

  1. C) дається приклад країни, успішно поєднати у своїй правовій системі ознаки романо-германський системи права із загальним правом.
  2. I. Період давньоруського лексікографірованіе.
  3. I. Сучасна соціокультурна ситуація і системне спрямування
  4. II. Період появи перших друкованих словників.
  5. II. Психологічний аналіз періоду бойових дій
  6. III. Аналіз результатів психологічного аналізу 1 і 2 періодів діяльності привів до наступного розуміння узагальненої структури стану психологічної готовності.
  7. IV. 9. Періодизація сучасної історії.

Переможне завершення війни об'єктивно створило можливості для лібералізаціїполітичного режиму в СРСР. Радянське суспільство змінилося в порівнянні з довоєнним часом. Носіями нових настроїв були побували за кордоном і побачили інше життя мільйони солдатів і офіцерів, молодь, яка повернулася з Німеччини з примусових робіт, населення знову приєднаних до СРСР територій, десятки мільйонів радянських людей, що жили на окупованій фашистами території і опинилися поза сферою впливу комуністичної пропаганди. Багато хто сподівався на відмову від тих елементів системи, які показали свою неефективність в роки війни, розраховували на ослаблення жорсткого партійно-державного контролю. Великі були надії на розвиток культурних контактів із закордоном, в першу чергу з США, Англією, Францією.

Ці настрої проявлялися насамперед у інтелігенції. Вони знайшли також відгук у частини нового покоління в партійному керівництві. У проекті Конституції СРСР, яка розроблялася відразу після війни, але не була прийнята, містилися прогресивні положення про розширення прав і свобод громадян, лібералізації економіки. Зокрема, передбачалася деяка децентралізація управління народним господарством. Навіть допускалося існування дрібного приватного господарства. Ідеї ??демократизації Комуністичної партії, що була основою тоталітарного режиму, містилися в проекті Програми ВКП (б), підготовленої до 1947 р ході його обговорення висловлювалися думки про необхідність розширення внутріпартійної демократії, позбавлення парткомів функцій господарського управління.

"Демократичний імпульс" війни залишився нереалізованим. Вище керівництво СРСР взяло курс на "закручування гайок", в першу чергу щодо художньої інтелігенції. У 1946-1948 рр. було проведено кілька великих ідеологічних кампаній, якими керував А. Жданов. У прийнятих в ці роки постановах ЦК ВКП (б) з питань літератури, театру, кінематографа, музики, образотворчого мистецтва публічній критиці Він наругу піддалися А. А. Ахматова, М. М. Зощенко, С. М. Ейзенштейн, В. І. Пудовкін, Г. М. Козинцев, С. С. Прокоф 'єв, Д. Д. Шостакович, А. І. Хачатурян та інші діячі мистецтва. Постанови ЦК з'явилися яскравим прикладом грубого втручання в культуру, прикладом командного керівництва цією сферою, тотального придушення прав особистості. Для радянського ж керівництва вони були засобом збереження режиму.

Об'єктом ідеологічної "чистки" явилась наука. З 1947 р почалися дискусії "з актуальних проблем" багатьох наук (філософія, мовознавство, політекономія та ін.), Що завершилися розгромом не тільки нових напрямків в науці, а й спроб відродити свободу творчості. Особливо відома кампанія проти ряду вчених-біологів. Генетика була оголошена "буржуазною лженаукою" і в 1948 р повністю розгромлена на сесії сільськогосподарської академії (ВАСХ-НДЛ).Тоді ж піддалася гонінням кібернетика, що зумовило відставання СРСР в. майбутньому у розвитку комп'ютерної техніки. Почалися атаки на квантову теорію і теорію відносності. Чимало івано-франківських науки були знищені або відбували термін в таборах і засланні. В системі ГУЛАГу продовжували діяти шарашки- Закриті КБ і НДІ, де працювали засуджені вчені. У радянській науці стало процвітати лисенківщина(Від прізвища "народного академіка" Т. Лисенко) - особлива форма мракобісся в науці, що виникла внаслідок її підпорядкування вимогам ідеології і неосвіченою політики, в обстановці повсякденного адміністрування, доносів і терору.

Ще одним напрямком ідеологічної кампанії проти творчої інтелігенції стала боротьба з підлабузництвомперед Заходом. За нею ховалася спроба режиму запобігти несприятливі для його наслідки розширення контактів з іншими країнами. Кампанія проводилася під прапором великодержавного шовінізму.Діячі культури звинувачувалися у браку патріотизму. Новітнє мистецтво Заходу оголошувалося занепадницькі. Таким виявилося все західне образотворче мистецтво, починаючи з імпресіоністів. Йому протиставлялася російський живопис XIX століття. Російська класична опера була офіційно оголошена "кращою в світі". Розпочалась кампанія по встановленню "російського пріоритету" в самих різних областях науки і техніки. Яскравим проявом шовінізму сталінської епохи став антисемітизм. Дискримінація торкнулася всіх євреїв, на яких був навішені ярлик "безрідних космополітів". Апогей боротьби з космополітизмомприпав на 1949 р

Терор духовний супроводжувався терором фізичним, проявом якого стали ленінградська справа(1949-1951 рр.) І справа лікарів(1952-1953 рр.). Всього за 1946-1952 рр. були репресовані 386 тис. чоловік. До березня 1953 в місцях позбавлення волі перебувало 2,5 млн., В тому числі в "особливих таборах" МВС, створених для політв'язнів, - 550 тис. Чоловік.




Лютнева буржуазно-демократична революція | радянської влади | Громадянська війна в Радянській Росії | Нова економічна політика | Зовнішня політика СРСР в 1930-і рр. | Початковий період Великої Вітчизняної війни | Найбільші військові операції 1941-1942 рр. | Корінний перелом в ході Великої Вітчизняної війни | Звільнення країни від окупантів і завершення війни в Європі. Закінчення другої світової війни | Підсумки другої світової війни |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати