На головну

ВВП в процесі перерозподілу. Чистий внутрішній продукт і чистий національний доход. Особистий дохід і наявний дохід

  1. B. Визначення прибутковості ОФЗ-ПК і ОГСЗ.
  2. II. Розрахунок сукупного доходу
  3. II. ТЕОРІЇ Про НАЦІОНАЛЬНОМУ ДОХІД
  4. III. Аналіз продукту (вироби) на якість
  5. OLAP-продукти.
  6. V. Всього доходів (III - IV).
  7. V. ЗНАЧЕННЯ околиць. ВНУТРІШНІЙ АБО ЗОВНІШНІЙ РИНОК?

Як вже зазначалося вище, в якості базових показників СНС розглядаються показники ВВП і ВНД. Однак вони не передбачають відрахування зношеної в даному році частини основного капіталу, тому завищують розміри поточного річного виробництва. Для характеристики чистого обсягу виробництва використовуються такі економічні показники, як чистий внутрішній продукт (ЧВП) і чистий національний доход (ЧНД). Вони являють собою ВВП і ВНД, скориговані на суму амортизаційних відрахувань, тобто на величину спожитого основного капіталу:

ЧВП = ВВП - амортизація;

ЧНД = ВНД - амортизація.

Згідно старою методикою СНР (1968 р.) Ці показники розраховувалися по-різному: національний дохід виходив шляхом вирахування з ЧВП непрямих податків (податку на додану вартість, податку з продажів, акцизів, податку на майно, ліцензійних платежів, митних зборів). Згідно ж методикою 1993р. непрямі податки входять до складу чистого національного доходу, будучи доходом держави. Економічний сенс розрахунку ЧВП і ЧНД полягає в тому, що амортизаційні відрахування відображають лише вартість зносилася частини основного капіталу (основних виробничих фондів), а отже, не відображає реальний приріст добробуту нації в певному році.

Так як в методиці розрахунку ВВП за видатками валові приватні внутрішні інвестиції (IT) Складалися з чистих приватних внутрішніх інвестицій (IN) І амортизаційних відрахувань (А), то формула ЧВП також може мати такий запис:

 З + (IT - A) + G + XN

ЧВП =

C + IN + G + XN

У свою чергу ЧНД відображає суму доходів, зароблених в певному році всіма агентами національної економіки, які є власниками факторів виробництва, а також первинних доходів держави. ЧНД включає присвоєні доходи різних економічних агентів, в тому числі бізнесу, домашніх господарств і держави. Однак, важливо в рамках національної економіки визначити розмір тих доходів, які безпосередньо будуть призначені для населення.

ЧНД = Заробітна плата

+ Рентні доходи

+ Процентні доходи

+ Прибуток фірм

+ Непрямі податки.

Макроекономічний показник, який визначає ці доходи, називається особистий дохід (ЛД). Розрахунок цього показника показує, що частина заробленого фізичними особами доходу не потрапляє в розпорядження тих, хто його заробив, але при цьому є громадяни, які отримують певний дохід, хоча він не є результатом їх поточної господарської діяльності.

До зароблених доходів, які не йдуть безпосередньо населенню, відносяться:

- Непрямі податки присвоюються державою через надбавку до ціни товару;

- Відрахування на соціальне страхування - це частина ЧНД, яка йде на формування спеціального соціального фонду;

- Податок на прибуток корпорацій - це частина ЧНД, яка перерозподіляється на користь держави;

- Нерозподілений прибуток корпорацій - це теж частина ЧНД, яка не йде акціонерам у вигляді дивідендів на їх акції, а є частиною прибутку, яка за рішенням зборів акціонерів не підлягає розподілу і спрямовується на вирішення завдань, що стоять перед акціонерним товариством, в тому числі призначається для розширення виробництва, його модернізації і підвищення конкурентоспроможності.

Особистий дохід визначається шляхом вирахування з чистого національного доходу (ЧНД) непрямих податків, відрахувань на соціальне страхування, податків на прибуток компаній і нерозподіленого прибутку, бо вище зазначені елементи безпосередньо не призначені для населення, а отже, не уявляють їх особисті доходи. Але в свою чергу певна частина доходів, які виступають у вигляді державних соціальних трансфертних платежів (допомоги по безробіттю, виплати по страхуванню, стипендії, різноманітні виплати ветеранам і т.п.), присвоюється громадянами, які їх не заробили, і відповідно входять до складу особистих доходів. Тому формула особистого доходу має такий вигляд:

ЛД = ЧНД - непрямі податки - відрахування на соціальне страхування - податки на прибуток - нерозподілений прибуток + соціальні трансфертні платежі.

Таким чином, особистий дохід є сукупний дохід, отриманий індивідами і сім'ями до сплати ними індивідуальних податків державі.

Дохід після сплати індивідуальних податків (податок на дохід фізичних осіб, податок на особисте майно, податок на спадщину та ін.) Є наявний дохід (РД). За допомогою цього показника вимірюється величина доходів сімей і індивідів, призначених для споживання і заощаджень. Наявний доход - це доход, яким населення може розпорядитися на власний розсуд:

РД = ЛД - індивідуальні податки.

 




ЕКОНОМІКА | Навчальний посібник | Вступ | Макроекономіка як розділ економічної теорії. Макроекономічні показники. | Визначення ВВП і способи його вимірювання | Номінальний і реальний ВВП. Індекси цін. | Поняття макроекономічної рівноваги | Сукупний попит і сукупна пропозиція | Проста модель макроекономічної рівноваги AD-AS. | Класична теорія макроекономічної рівноваги |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати