Головна

Аналіз якості виробленої продукції

  1. HANSEI REPORT (АНАЛІЗ)
  2. I. Аналіз завдання
  3. I. Аналіз інженерно-геологічних умов території, оцінка перспективності її забудови
  4. I. Аналіз інженерно-геологічних умов території, оцінка перспективності її забудови
  5. I. Завдання на аналіз тексту нормативного акта
  6. I. Витрати виробників продукції
  7. I. Основні лінії зв'язку педагогіки з соціологією. Мікро- та макроанализ 1 сторінка

Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.

Якість продукції- Поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

узагальнюючі показникихарактеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її виду та призначення:

а) питома вага нової продукції в загальному її випуску;

б) питома вага продукції вищої категорії якості;

в) середньозважений бал продукції;

г) середній коефіцієнт сортності;

д) питома вага атестованої та неатестованих продукції;

е) питома вага сертифікованої продукції;

ж) питома вага продукції, яка відповідає світовим стандартам;

з) питома вага експортованої продукції, в тому числі в високорозвинені промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показникиякості продукції характеризують одну з її властивостей:

а) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, зміст білка в продуктах харчування);

б) надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);

в) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);

г) естетичність виробів.

непрямі показники- Це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції; питома вага задекларувати продукції, втрати від браку та ін.

Перше завдання аналізу- Вивчити динаміку перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх зміни і дати оцінку виконання плану по рівню якості продукції.

Як видно з табл. 3.10, за звітний рік на підприємстві виконана певна робота по поліпшенню якості продукції та підвищення її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості і експортованої продукції.

За продукції, якість якої характеризується сортом або кондицией, розраховуються частка продукції кожного сорту (кондиції) у загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна вироби в порівняних умовах.

При оцінці виконання плану по першому показнику фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Таблиця 3.10

Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

 показник  Минулий рік  Звітній рік
 план  факт
 Середньозважений бал якості продукції  0,70  0,75  0,74
 Питома вага продукції вищої категорії якості,%
 Питома вага продукції, що експортується  12,5  15,6  15,7
 Питома вага забракованої продукції  0,55  0,40  0,50
 Питома вага задекларувати продукції  0,30  0,25  0,20
 Втрати від шлюбу, тис. Руб.

Середній коефіцієнт сортностіможна визначити відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої ??вартості продукції за ціною 1 сорту (табл. 3.11):

Таблиця 3.11

Аналіз якості продукції

 Сортпродукціі  Ціна за1 туб, руб.  Випуск продукції, туб  Вартість випуску, тис.руб.
   план  факт  план  факт  за ціною I сорту
           план  факт
I  17 280  21 168  17 280  21 168
 II  8 640  5 040  10 368  6 048
 III  2 880  1 260  6 912  3 024
 Разом  28 800  27 468  34 560  30 240

Звідси коефіцієнт сортності:

- За планом: 0,833 (28 800/34 560),

- Фактично: 0,908 (27 468/30 240).

Виконання плану за якістю - 109% (0,908 / 0,833). Середньозважена ціна за планом - 5000 крб., Фактично - 5450 крб., Що по відношенню до плану також становить 109%.

Друге завдання аналізу- Визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції (?ТП), Виручку від реалізації продукції (?В) і прибуток (?П). Розрахунок проводиться таким чином:

?ТП = 1 - Ц0) ? V ВП1,

?В = (Ц1 Ц0) ? V РП1,

?П = [(Ц1 - Ц0) ? V РП1] - [(С1 - Со) ? V РП1],

де

Ц0 и Ц1 - Відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

C0 и С1 - Відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;

V ВП1 - Кількість виробленої продукції підвищеної якості;

VРП1 - Обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і сталося зміна сортового складу,то спочатку необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмам визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.

Середньозважена ціна розраховується наступним чином:

 , --- .

Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна провести за всіма чотирма способам, описаним в попередньому параграфі, які застосовуються при аналізі структури виробництва продукції. Виконаємо цей розрахунок способом абсолютних різниць (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску
вироби А в вартісному вираженні

 сорт продукції  Оптова ціна 1 туб, руб.  Структура продукції,%  Зміна середньої ціни за рахунок структури, руб.
 план  факт  +, -
I  +20  +1200
 II  -10  -500
 III  -10  -250
 Разом X  +450

У зв'язку з поліпшенням якості продукції (збільшенням частки продукції I сорту і зменшенням відповідно частки продукції II і III сорти) середня ціна реалізації по виробу А вище планової на 450 руб., А вартість всього фактичного випуску - на 2268 тис. Руб. (450 руб. ? 5040 туб).

Аналогічні розрахунки роблять з усіх видів продукції, щодо яких установлено сорти, після чого результати узагальнюються.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на:

- виправний и невиправний;

- внутрішній (Виявлений на підприємстві) і зовнішній (Виявлений споживачами).

Випуск шлюбу веде до підвищення собівартості продукції, зменшенню обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку шлюбу по абсолютній сумі і питомій вазі в загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від шлюбу:

   тис. руб.
 Собівартість забракованої продукції
 Витрати на виправлення браку
 Вартість браку за ціною можливого використання
 Сума утримань з винних осіб
 Втрати від шлюбу (п.1 + п.2 - п.3 - п.4)

Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 тис. Руб., А її собівартість - 84 168 тис. Руб. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює + 23,9% ((104 300 - 84 168) / 84 168 ? 100). Це означає, що фактичний рівень ціни вище собівартості продукції в 1,239 рази. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 420 ? ? 1,239 = 520,4 тис. Руб., Або 0,5% від вартості фактичного випуску.

Потім вивчаються причини зниження якості і допущеного шлюбу продукції на місця їх виникнення і центрами відповідальності і розробляються заходи щодо їх усунення.

Основними причинами зниження якості продукціїє:

- Погана якість сировини;

- Низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників;

- Аритмичность виробництва і ін.

 




Об'єкти і предмети комплексного економічного аналізу | Основні складові комплексного аналізу | Основні розділи комплексного аналізу | Значення і завдання аналізу маркетингової діяльності | Аналіз попиту на продукцію і формування портфеля замовлень | Оцінка ризику незатребуваною продукції | Аналіз ринків збуту продукції | Аналіз цінової політики підприємства | Аналіз конкурентоспроможності продукції | Завдання та інформаційне забезпечення аналізу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати