На головну

Прогрес науки, техніки й технологій виробництва

  1. II. Экстракапиллярный (быстропрогрессирующий) гломерулонефрит
  2. X, Делыадо. Мозг и сознание. М.: Мир, 1971, с. 154. К, Прибрам, Языки мозга. М.: Прогресс, 1975.
  3. Авторское право - это совокупность норм права, регулирующих отношения по поводу создания и использования произведений науки, литературы, искусства.
  4. Антипрогрессистская концепция капитализма
  5. Безпека праці користувачів комп'ютерних технологій
  6. Биологический и морфо-физиологический прогресс
  7. Биологический и физический смысл эволюционного прогресса

Індустріалізація була наслідком промислового перевороту розвинутих країн світу і відбувалася на основі науково-технічної революції, її темпи та строки залежали від конкретних історичних умов кожної країни, загальносвітового економічного розвитку. Промисловий переворот характеризувався структурними зрушеннями в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'являлись нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці. Запроваджувалися масово у виробництво технічно нові механізми, прилади, машини. Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. В усіх галузях господарства машинне виробництво займало перше місце. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. В останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. американець Томас Едісон запатентував понад 1 000 винаходів. Насамперед, найважливішим винаходом було використання електричної енергії у виробництві. Електрика охопила, крім виробництва, інші сфери господарського життя, а саме транспорт, побут. Ця можливість виникла після винаходу динамо-машини німецьким вченим В. Сіменсом у 1867 р., генератора електричного струму американським вченим Т. Едісоном у 1883 р. Пізніше створені ним же трансформатор для передачі електричного струму на відстань та електродвигун (1891 р.).

Запроваджувалися нові досягнення в галузі електротехніки: електроплавлення сталі (1877 р.), електролітичний спосіб отримання кольорових металів (кінець 80-х рр.), лампа розжарювання (1876 р.), електрозварювання (1877 р.). Були винайдені електрична залізниця - трамвай (1879 р.) та багато інших винаходів. Парова енергія стала витіснятися електричною. Виникли нові галузі техніки та промисловості, а саме електрометалургія, електрохімія.

Англійський вчений Ч. Парсонс (1884 - 1885 рр.) та шведський інженер К. Лаваль (1889) внесли принципові зміни в енергетиці виробництва, які призвели до винаходів у розробці парових турбін. А в США у 1898 р. з'явилася перша ГЕС, на якій було установлено гідравлічні турбіни.

E цей же період були розроблені двигуни внутрішнього згорання, які працювали від енергії при спалюванні газів бензину та нафти. У 1877 р. німецький вчений Н. Отто розробив чотиритактний двигун внутрішнього згорання - карбюраторний. Він був менший і ефективніший за парову машину. А Р. Дизель запропонував спонукати внутрішнє згорання за допомогою великого тиску.

Цікаво знати Німецький інженер Р. Дизель у 1897 р. продемонстрував роботу двигуна внутрішнього згорання власної конструкції потужністю 25 кінських сил. В ньому повітря стисненням розжарювалося до такої високої температури, що пальне спалахувало і створювало динамічну рушійну силу. Джерело: Лазарович М. В. Економічна історія : навч. посібн. / М. В. Лазарович. - К. : Знання, 2008. - 431 с.

Дизель-мотори використовували в різних галузях. Почалася ера транспортних засобів. Дизелі могли працювати на мазуті, газі, касторці, нафті, тваринних жирах. Вони стали рухати підводні човни, дирижаблі.
У Швейцарії дизельний локомотив почав водити поїзди.

Німецькі винахідники у середині 1885 р. К. Бенц і Г. Даймлер створили перший автомобіль, який мав техніко-економічне значення.

Додаткова інформація Винахідник К. Бенц сконструював одноциліндровий триколісний самохідний екіпаж масою 250 кг, швидкість руху його була 12 км на годину. В цей же час вчений Г. Даймлер створив перший мотоцикл. А через рік - чотириколісний автомобіль, швидкість якого досягала 18 км на годину. У нього на фірмі у 1896 р. побудована перша в світі вантажівка.   Джерело: Лазарович М. В. Економічна історія : навч. посібн. / М. В. Лазарович. - К. : Знання, 2008. - 431 с.

У США братами У. Райт та О. Райт у 1903 р. створений і випробуваний літак з двигуном внутрішнього згорання. В цей же час розпочалося будівництво теплоходів.

Розробка двигуна внутрішнього згорання здійснила переворот у транспорті, військовій техніці, механізації сільського господарства, а також збільшило необхідність використання нафти.

Значного розвитку в цей період досягла хімічна технологія. Були створені штучні матеріали, промисловість почала виробляти пластмаси на основі розробок бельгійського вченого Л. Бакеланда. Дали поштовх прискореному розвитку хімічної промисловості відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби). З кінця ХІХ ст. ці відкриття дозволили збільшити продуктивність і у сільському господарстві, почали використовувати мінеральні добрива.

Великі зміни виникли в металургії і сталелітейному виробництві, які значно підвищували продуктивність праці. Англійським інженером у 1885 р. Г. Бесемером були розроблені та увійшли в практику нові способи одержання сталі з чавуну, П. Ером і Ч. Холом - алюмінію з використанням електроліту, А. Вільм розробив майбутній матеріал для авіації - дюралюміній. Французький металург у 1864 р. П. Мартен за кресленням В. Сіменса збудував першу піч, в якій можна було одержувати сталь із твердих сталевих відходів і чавуну, пізніше її назвали мартенівською. Англійський вчений-металург С. Томас у 1878 р. розробив спосіб переробки чавуну з великим вмістом фосфору на сталь. Для одержання рідкої сталі у Франції наприкінці ХІХ ст. було збудовано першу електричну піч.

Великий вплив на розвиток продуктивності праці здійснили технічні та технологічні новації в металообробці. В США був винайдений автоматичний револьверний верстат, удосконалений токарний та інші металорізальні механізми.

Нові технічні винаходи збільшили продуктивність праці у сфері легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості. Розроблені автоматичний ткацький верстат, складальна друкарська машина (на якій складали
і відливали суцільні рядки тексту), автомат для виробництва пляшок тощо.

Важливі досягнення у сфері комунікацій характеризуються новими засобами зв'язку. У 1876 р. американцем А. Беллом розроблений телефонний зв'язок та телеграф. Пізніше у 1895 р. італієць Г. Марконі і росіянин О. Попов винаходять радіо. В той же час була відкрита ера кінематографу.

Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість. Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоцінити.

Значні технічні зрушення відбуваються в машинобудуванні, сприяючи створенню масового безперервного та автоматизованого виробництва, укрупненню підприємств, а також поділу технологічного процесу на велику кількість простих операцій, що призвело до випуску стандартизованих виробів. Це виробництво із застосуванням конвеєра вперше отримало закінчений вигляд в автомобілебудівній промисловості США - на заводах Г. Форда в 1912 - 1913 рр.

Зростання промислового виробництва та світової торгівлі зумовили бурхливий розвиток залізничного транспорту. Зросли потужність, сила тяги і швидкохідність паровозів. З 1860 по 1900 рр. світова залізнична мережа збільшилася майже в 4 рази. Особливо інтенсивно залізниці будувалися в США, Росії, Німеччині. У цей період вони стали головними шляхами сполучення у багатьох країнах світу і здійснили великий вплив як на розміщення продуктивних сил, так і на внутрішню і зовнішню торгівлю.

Широкий розвиток отримала військова техніка. З'явилася автоматична стрілкова зброя, зросла потужність вибухових речовин. З початку ХХ ст. у великій кількості почали виготовлятися хімічні снаряди, різні отруйні речовини.

У цілому наука цього періоду відкрила перед людством необмежені можливості для прогресу і визначила характер науково-технічної революції ХХ ст. Упровадження нової техніки й удосконалення технологій, стрімкий розвиток економіки багатьох країн світу призвели до завершення промислового перевороту. Значно зросла роль міжнародних економічних зв'язків. Склалася єдина капіталістична система господарювання.

Новий ступінь розвитку продуктивних сил капіталістичної промисловості зумовив значні зміни в самій структурі економіки. Помітно прискорився процес індустріалізації. Змінилася роль важкої промисловості порівняно з легкою: вона стала провідною. Так, нова сталеливарна технологія потребувала переходу від окремих дрібних доменних печей до великих заводів із повним металургійним циклом. Упровадження електроенергії замість пари дало можливість збільшити розміри промислових підприємств, оскільки раніше громіздкі трансмісії обмежували розміри виробничих цехів, а введення індивідуальних електродвигунів знімало ці обмеження.

Однак для розвитку важкої індустрії, створення нових великих заводів, штолень, електростанцій, а також переобладнання старих підприємств були потрібні значні капітали. У зв'язку з цим широке розповсюдження отримують акціонерні товариства, які акумулюють вільні кошти великих і дрібних капіталістів і посилюють централізацію капіталів. Капітал був спрямований на фінансування великих підприємств. Тому не випадково в останній чверті ХІХ ст. відбувається безперервне зростання порівняно невеликої кількості великих і дуже великих підприємств і одночасно спостерігається процес розорення великої кількості дрібних підприємств.

Такі структурні зміни привели до прискореного зростання економіки провідних індустріальних країн, зокрема Сполучених Штатів, Німеччині, але спостерігалися деякі темпи спаду в економічному розвитку Англії та Франції.

На кінець 80-х рр. ХХ ст. за обсягом промислового виробництва США посіло перше місце серед інших держав. У той же час стрімко розвивалася економіка Німеччини, що дало їй можливість випередити за обсягами виробництва промислової продукції спочатку Францію, а потім і Англію, та зайняти друге місце після США. Таким чином, за динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розвинених країн: американський - з відносно високими, німецький - з середніми, англійський - з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

Додаткова інформація Для промисловості були характерні порівняно високі темпи щорічного приросту: 1872 - 1890 рр. - близько 3 %, 1890 - 1913 рр. - від 4 до 5 %. Нерівномірно розвивалися окремі галузі, з них випереджаючими темпами - важка промисловість. Так, видобуток вугілля з 1870 до 1900 р. зріс в 2,5 раза, за 1890 - 1913 рр. - в 1,8 раза, видобуток нафти - відповідно в 28 і 2,7 рази, виплавляння сталі - в 60 і 3 рази, споживання бавовни збільшилося майже у 2 рази. Зросла питома вага важкої промисловості в різних країнах.   Джерело: Економічна історія : курс лекцій / за ред. Б. Д. Лановика, М. В. Лазаровича, В. Ф. Чайковського. - К. : Вікар, 2000. - 300 с.


  32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   Наступна

Первісне нагромадження капіталу та розвиток мануфактурного виробництва в Європі | Первісне нагромадження капіталу в країнах Західної Європи | Мануфактурний період в Україні | Словник | Передумови промислової революції. Роль промислового перевороту в розвитку продуктивних сил | Соціальні та економічні наслідки промислового перевороту | Промисловий переворот та індустріалізація в Англії | Транспортна система Англії у ХІХ ст. | Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США | Промисловий переворот в Україні. Промисловість Східної та Західної України. Традиційні та нові галузі промисловості |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати