загрузка...
загрузка...
На головну

Великі географічні відкриття, їх передумови та економічні наслідки

  1. Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
  2. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII - першій половині ХІХ ст.
  3. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди Б. Хмельницького
  4. Економічні ідеї народників
  5. Економічні наслідки другої світової війни
  6. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.

Географічні відкриття відбувалися зі стародавніх часів і до XX ст. Проте епохою великих географічних відкриттів історики називають строго визначений період. Хронологічні рамки цього періоду більшість сучасних історичних джерел обмежують серединою XV - серединою XVII ст. Саме з цим проміжком часу пов'язують найбільш важливі для всього світу географічні відкриття, ніколи вони не мали такого виняткового значення для долі Європи й усього світу. Силою та жагою декількох поколінь мореплавців і землепроходців рубежі були розсунуті.

Значним стимулом, який підштовхнув до географічних відкриттів, стала гостра нестача дорогоцінних металів як платіжних засобів. Головними причинами тому були, по-перше, виснаження срібних копалень у Німеччині, по-друге, значне зростання торгівлі і промисловості, нестача грошей у товарному обігу, пасивний баланс Європи у східній торгівлі. Тому європейські монархи направили свій погляд на схід, через Атлантичний океан.

У ході Великих географічних відкриттів європейські мореплавці вперше спробували перетнути океани.

Цікаво знати Не варто забувати про єдиний виняток у середньовічній Європі, тобто про вікінгів, але, на жаль, їхні відкриття до XV ст. були вже давно забуті.   Джерело: Калинина Е. Великие географические открытия 15 - 17 веков / Калинина Е. // Преподавание истории в школе. - 2002. - № 5. - С. 55-58

Але спочатку для того, щоб мореплавці наважилися вирушити до невідомих земель через океан, людству довелося зробити безліч різних винаходів, а саме: такі прилади, як компас і астролябія, без яких було важко прокладати правильний шлях; астрономічні таблиці, які допомагали визначати довготи; географічні карти, спочатку гранично схематичні, але з часом стають усе більш точними в деталях.

Життєво необхідним було друкарство, яке мало прискорити поширення інформації про винаходи і відкриття; пушки і порох, для зломлення можливого опору жителів нововідкритих земель, а також багато чого іншого.

Проте чи не найважливішою причиною для початку подорожі ставала проблема необхідності принципово нового корабля, без якого відкриття не могли бути зроблені. Саме з цією метою у XV ст. була сконструйована, призначена для океанського плавання, каравела - швидкохідне судно з міцними трюмами.

Значну роль в епоху великих географічних відкриттів зіграло відродження античної теорії кулеподібності Землі, а тому разом з нею виникла і думка про можливість існування західного морського шляху в Індію через Атлантичний океан.

Передумови та причини великих географічних відкриттів зображені на рис. 7.1 та 7.2.

 
 


Рис. 7.1. Передумови великих географічних відкриттів

 
 


Рис. 7.2. Причини великих географічних відкриттів

Перший етап великих географічних відкриттів пов'язують з Іспанією та Португалією, саме вони виявилися найбільш підготовленими для виконання важких завдань, поставлених часом. Протягом декількох десятків років мореплавці відкривають південно-східний шлях у країни Сходу навколо Африки, а також південно-західний - в обхід Америки, при пошуках західного шляху відкривають і досліджують величезний подвійний материк - Америку.

Вже в середині XVI ст. піренейські держави, котрі на той час захопили вдосталь джерел багатств, поступово відмовляються від нових дослідницьких плавань, прагнучи, насамперед, зберегти за собою вже захоплені землі. На зміну їм приходить Англія, а згодом і Голландія.

Розвиток абсолютизму в Західній Європі створив політичні передумови для організації великих морських експедицій для колоніальних загарбань. Монархам потрібні були гроші для утримання війська,
чиновників, двору. Перші експедиції, що поклали початок великим географічним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Серед таких відкриттів успішною була подорож 1497 - 1498 рр. португальця
Васко да Гама, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через
Атлантичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією в 1492 р., рушив на Захід через Атлантичний океан (шлях біля берегів Африки контролювала Португалія) і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493 - 1496, 1498 - 1500, 1502 - 1504 рр.

Результатом великих географічних відкриттів було виникнення колоніальної системи. На захоплених землях створювалися колоніальні імперії, в яких награбовані багатства використовувалися для збільшення виробництва. Це допомогло, зокрема, Англії, Голландії, Франції зміцнити свої економічні позиції в світі і перетвориться на великі колоніальні держави.

Великі географічні відкриття привели до формування світового ринку. Встановлення економічних зв'язків між колоніями і метрополіями сприяли стабілізації торговельних зв'язків між різними країнами. Відбувався міжнародний поділ праці. Деякі країни почали спеціалізуватися на випуску певних товарів, збільшуючи їх обсяг виробництва і підвищуючи якість.

Операції з продажу і закупівлі такої продукції викликали необхідність появи міжнародних торгових компаній.

Розвиток міжнародної торгівлі породив товарні, а потім і фондові біржі.

Найважливішим наслідком великих географічних відкриттів для економічного розвитку Європи стала так звана "революція цін". Вона проявилася в надзвичайно швидкому зростанні протягом XVI ст. цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Починаючи з 30-х років
і кінця XVI ст. ціни підвищилися в середньому в 2 - 2,5 раза. Це було пов'язано, по-перше, з великим припливом дорогоцінних металів
у Європу і, по-друге, з падінням цін на них у результаті використання більш багатих родовищ, дешевої праці рабів, а також за рахунок пограбування. Умови виробництва всіх інших товарів в основному залишалися незмінними. Еквівалентом тієї ж кількості товарів у XVI ст. стало набагато більше золота і срібла, ніж раніше. Різкий стрибок цін відбувся, в першу чергу, на сільськогосподарські продукти та предмети першої необхідності.

Від "революції цін" виграла торгова буржуазія, а також заможна частина селянства, яка поступово перетворювалася на сільську буржуазію, що сприяло розвитку капіталізму в сільському господарстві. Таким чином, соціально-економічні наслідки "революції цін" були досить прогресивними: позиції феодалів ослаблені (тому що грошова рента залишалася стабільною), позиція буржуазії зміцніла, збільшився клас найманих працівників, більш швидкими темпами почали розвиватися виробничі відносини.

 



  20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   Наступна

Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в країнах східної цивілізації | Словник | Етапи економічного розвитку античної системи господарства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму | Антична система господарства у Стародавній Греціїта її еволюція: крито-мікенський, гомерівський, архаїчний, класичний періоди | Антична система господарства у Стародавньому Римі, періоди її еволюції: ранній Рим, період розквіту Римської імперії, криза та крах античної економічної системи. Система колонату | Економічні причини занепаду античного рабовласницького суспільства | Реформи Солона (приблизно 640 - 560 рр. до н. е.) - відміна боргового рабства. | Основні риси й періодизація феодального господарства в країнах Західної Європи | Особливості економічного розвитку країн Західної Європи в епоху Середньовіччя | Економічне становище українських земель у період феодальної власності |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати