Головна

стійкість біосфери

  1. А, 4. Емоційна стійкість 231
  2. ВПЛИВ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА НА СТІЙКІСТЬ До ХВОРОБ
  3. Вплив господарської діяльності людини на біосферу. охорона біосфери
  4. Вплив електролітів на стійкість золів. Поріг коагуляції. Правило Шульца-Гарді
  5. ГЕНЕТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ ТА сприйнятливість до бактеріальних хвороб
  6. ГЕНЕТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ ТА сприйнятливі до гельмінтозів
  7. ГЕНЕТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ ТА сприйнятливі до протозоози

До сих пір уявлення більшості людей про навколишнє середовище грунтуються на антропоцентристська підході - в центрі уваги знаходяться людина, людство. Цей підхід запроваджено французькими гуманістами-просвітителями-атеїстами XVII століття, він же характерний і для робіт дослідників з Римського клубу. Обмеженість антропоцентризму була подолана у вченні про ноосферу, де в якості об'єкта дослідження розглядається біосфера Землі з людством як її частиною. Теорія В. І. Вернадського, розвинена працями його послідовників, сучасних вітчизняних вчених (В. Г. Горшков, В. І. Данилов-Данільян, К. С. Лосєв і ін.), дозволяє чітко охарактеризувати нинішній з новою епохою глобальна криза з позицій екології та визначити можливі шляхи виходу з кризи.

Глибокий науковий аналіз показав, що біосфера є єдиної сукупністю органічних і неорганічних структур, що створила, що підтримує і розвиває життя на Землі. Біосферу, що складається з різноманітних видів живих організмів - мікроорганізмів, рослин і тварин (з людством як частиною тваринного світу), і «відсталої» (неживої) середовища, можна вважати єдиним суперорганізм. Компоненти біосфери взаємодіють між собою і з зовнішнім середовищем - Космосом. Живі організми постійно народжуються і відмирають, в них протікають процеси обміну речовин. Вони аналогічні величезному хімічному заводу з переробки величезних мас речовини і енергії на поверхні нашої планети. На цей завод надходить енергія ззовні, з Космосу, в основному, це сонячна енергія. Живі організми (биота) Сформували в процесі еволюції не тільки власне поверхню планети, але і такі умови на ній, як концентрації органічних і неорганічних речовин (наприклад, кисню в повітрі, ґрунті та воді), всю атмосферу і клімат з прийнятним для вищих форм життя температурним діапазоном, грунт і т.д.

Біосфера, як суперорганізм, має здатність компенсувати несприятливі «обурення» (вулканічні виверження, падіння великих метеоритів і т.п.) придатною для життя навколишнього середовища. Ця здатність - стійкість біосфери - Заснована на природній біотичної регуляції (Тобто регуляції життєдіяльністю біоти), яка здійснювалася протягом усього часу існування життя на Землі. Завдяки біотичної регуляції прийнятна для життя серед відновлювалася після будь-яких локальних катастроф. Але тільки строго певний, сформований протягом 4 мільярдів років, набір видів живих організмів, що утворюють жорстко взаємодіючі спільноти, здатний підтримувати стан біосфери на необхідному для життя рівні. Кожен вид спільноти виконує строго певну роботу по стабілізації навколишнього середовища. У співтоваристві немає видів-нероб, які не виконують ніякої роботи. Тим більше, видів-розбійників, що руйнують взаємодія спільноти.

Однак розум і життєдіяльність людини, спрямовані на забезпечення непередбачених природною біосферою умов безпечного, «комфортного» існування і безмежного розмноження, зробили людство таким розбійником.

В результаті двох революцій - промислової (XIX століття) і науково-технічної (XX століття) - перетворення природного середовища досягло рівня «збурень», який біосфера нездатна постійно компенсувати. У числі цих перетворень заміна природних біотичних угруповань на «культурні», які не вписуються в саморегулюючу природну біоту, і створення об'єктів «техносфери», необоротно забруднюючих природне середовище і використовують невосполняющіеся природні ресурси (типу природного палива). У країнах Європи і Північної Америки практично не залишилося непорушених ділянок біосфери. У США, наприклад, вони становлять лише 4% від всієї площі з урахуванням Аляски.

Життєдіяльність людини істотно порушила досягнуті за мільярди років скоординованість і рівновагу відсталого речовини і живого світу біосфери, привела до втрати її стійкості, здатності компенсувати антропогенні «обурення».

Поріг стійкості, на думку вчених, перейдено понад сто років тому, і наступив криза веде до глобальної екологічної катастрофи. Поки що вона не наступила внаслідок великої інерційності природних процесів. Але вчені вважають, що в природі є механізми радикального обмеження (або ліквідації) тих видів організмів, які ведуть до порушення стійкості біосфери. В такому випадку повернення біосфери в стійкий стан неминуче. Але, якщо людина не зможе забезпечити безпеку своєї життєдіяльності, це відбудеться через глобальну екологічну катастрофу.

Найважливішим результатом глибоких досліджень В. Г. Горшкова став висновок, що інформаційний потік, що переробляється биотой біосфери для забезпечення її життя, набагато перевершує передбачувані технічні можливості цивілізації. Це свідчить про те, що людство - по крайней мере, в доступному для огляду майбутньому, що містить загрозу переростання екологічної кризи в биосферную катастрофу - не може створити штучне середовище свого проживання, самостійну «ноосферу» або «техносферу».

Єдиним способом збереження прийнятної для життя людини довкілля є відновлення спільнот природною біоти не в незначних за площею заповідниках, а на великих територіях земної поверхні. Це вимагає повного припинення подальшого освоєння дикої природи, рекультивації значної частини вже освоєних людиною земель, скорочення загального енергоспоживання. Рішення інших проблем нової епохи - економічних, соціальних, демографічних, освітніх і виховних без виконання цих умов безглуздо і невиправдано.

Подолання обмеженості антропоцентриського поглядів вітчизняними вченими можна порівняти за значимістю для цивілізації з подоланням Н. Коперником геоцентризму, що панував в світогляді людства довгі тисячоліття.

До сучасного міропредставленія люди прийшли в результаті переходів (Рис. 1.8):

- від язичницького демонстрації панування сил природи (на схемі - пр) до релігійному, При якому природа дана Богом людині (на схемі - Ч) для облаштування та використання;

- Від релігійного до гуманістичному, Де панує людина («все для людини»), нарощуючи свій комфорт створенням техносфери (на схемі - ТСФ) і, знову ж таки, за рахунок навколишнього природного середовища («нам не можна чекати милостей від природи, взяти їх у неї - наша задача»);

- І, нарешті, від гуманістичного (антропоцентриського) до сучасного наукового, екологічному, При якому людина зі своєю техносферою є лише частина біосфери, Як єдиного цілого, що є, в свою чергу, частиною Всесвіту (космосу).

Короткий підсумок.Вітчизняні вчені встановили, що людство є частина біосфери. Вона розвивається 4 млрд. Років як єдиний суперорганізм і має стійкість до збурень. Перетворювальна життєдіяльність людини стала надмірним обуренням біосфери. Щоб уникнути екологічної катастрофи природний склад біосфери пізно охороняти, а треба відновлювати. Створити замість біосфери штучне середовище проживання людство не може.




проблем безпеки | ВСТУП | БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ | Вчення про ноосферу | Демографічний вибух і перспективи | Третя хвиля цивілізації | Загроза від атомної бомби | Наслідки ядерної війни | Космічний аналог ядерної загрози | Світова динаміка |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати