Головна

Галузева структура промисловості світового господарства

  1. A. Структура комерційних листів
  2. I. Основні риси панщинного господарства
  3. II. В області будівництва промисловості
  4. II. РАЙОН ТОРГОВОГО ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА
  5. II. СТРУКТУРА сучасних комп'ютерів
  6. III. В області будівництва сільського господарства
  7. III. Структура і особливості багаторічної підготовки спортсменів

Сучасна світова промисловість відрізняється складною і досить диверсифікованої структурою. Вона включає в себе більше 300 галузей і підгалузей.

Ступінь диверсифікації галузевої структури промисловості країн світу на мікрорівні залежить від рівня соціально-економічного розвитку держав, їх індустріального потенціалу та ємності внутрішнього ринку, наявності та ступеня кваліфікації трудових ресурсів, інтенсивності та оперативності впровадження досягнень науково-технічного прогресу в виробничу сферу і від ступеня залученості країни в світове господарство (участі в МРТ).

Як показує аналіз статистичних даних, з другої половини ХХ ст. швидшими темпами у всіх регіонах світу розвивалися машинобудування (особливо електроніка; частка електроніки і електротехніки в світовому промисловому виробництві тільки за 1995 - 2005 рр. виросла з 15 до 33%), виробництво транспортних засобів та хімія. Впровадження у виробничий процес новітніх технологій та інших досягнень НТП, процес інтенсифікації, підвищення ефективності та якісних показників виробництва не забарилися позначитися на зміні галузевої структури обробної промисловості світу в цілому (таблиця 18).

Таблиця 18 - Галузева структура обробної промисловості світу 1980 - 2006 рр.[20]

(%)

 Промислові товари  1980 р  1990 р  2000 р  2006 р
 Продовольчі товари, напої, тютюн  12,5  12,3  11,9  10,6
 Текстиль та швейні вироби  4,9  4,8  4,1  3,5
 Одяг, вироби зі шкіри, взуття  4,2  3,6  2,5  2,0
 Вироби з дерева, меблі  3,4  3,2  2,9  2,9
 Паперова продукція, поліграфія  6,1  7,7  7,0  5,9
 Продукція хімічної промисловості  14,9  15,6  15,8  15,3
 Неметалева мінеральна продукція  4,8  4,3  3,9  3,2
 Метали (чорні і кольорові)  7,1  6,0  5,4  5,1
 Продукція машинобудування і металообробки  40,0  39,6  44,6  49,1
 Інші  2,1  2,9  1,9  2,4

До найважливіших тенденцій слід віднести, з одного боку, зростання значення галузей, що базуються на досягненнях НТР, а з іншого - відставання в темпах розвитку ряду базових галузей. За останні десятиліття сформувалися багато нові галузі промисловості, наприклад, такі як біоіндустрії, виробництво лазерної техніки, сучасних лікарських засобів, мікробіологічних препаратів та ін.

Таким чином, в структурі обробної промисловості за вартістю продукції як і раніше виділяються дві основні галузі - машинобудування та хімія.

Частка продукції машинобудування і металообробки становить близько 50% вартості виробництва всієї продукції обробної галузі світу. Серед її підгалузей виділяються електроніка з електротехнікою - самі швидко розвиваються галузі (причому продукція електронної галузі - найдорожча і швидко розвивається). У галузевій структурі промисловості США, Канади, Японії та західноєвропейських країн (за винятком деяких країн) частка загального і транспортного машинобудування, включаючи автомобілебудування (так само як і частка електронної продукції), коливається від 25% до 40%. В цілому в групі країн, що розвиваються на частку машинобудування в структурі обробної промисловості припадає трохи більше 10%. У цій групі виняток становлять НІС Азії, де частка машинобудування становить від 20 до 50% (Малайзія, Республіка Корея, Сінгапур).

На машинобудування припадає велика частка всіх витрат на НДДКР, причому більша частина інноваційної діяльності здійснюється в країнах базування провідних ТНК, де зосереджені найбільш складні виробництва. У всіх галузях машинобудівного комплексу широко впроваджуються гнучкі автоматизовані виробництва і системи автоматизованого проектування, основними компонентами яких є верстати з числовим програмним управлінням, ЕОМ та ін. Технологічні інновації зумовили появу мікроелектроніки - технічної бази всієї електронної промисловості. Причому процеси, що відбуваються в останній, відображають всі особливості впливу нових технологій на галузеву і просторову структуру промисловості. Все вищевикладене характеризує важливість машинобудування в індустрії багатьох держав світу і неухильне зростання її частки в структурі обробної промисловості світу.

Значення хімічної промисловості також неухильно зростає. Її питома вага у виробництві продукції світової промисловості (за вартістю) - близько 15%, а в деяких найбільш розвинених країнах (Франції, Німеччини, США, Італії, Нідерландах) - близько 20%.

В епоху НТР, освоєння і використання нафтогазового сировини особливості розвитку галузей світової хімічної промисловості проявилися в стрімкому зростанні випуску полімерних матеріалів (пластмас і синтетичний смол, хімічних волокон і синтетичного каучуку). Створення їх виробництв сформувало сучасну структуру хімічної промисловості світу. Воно сприяло виникненню нових галузей (наприклад, гумотехнічної), а також розвитку автомобільної промисловості, одного з головних споживачів продукції гумотехнічної галузі (шини). Ще більші можливості застосування знайшли вироби з пластмас і синтетичного каучуку.

В цілому, в сучасному складі машинобудування виділяють такі новітні їх напрямки, як електроніку, авіа-, ракетно-космічну промисловість, фармацевтику, біохімію і ін.

Поряд з швидким розвитком передових галузей НТП в загальній структурі обробної промисловості світу неухильно знижувався питома вага харчової та легкої промисловості. Цей процес торкнувся переважна більшість їх підгалузей. Причому і в цьому випадку також дуже помітні географічні відмінності в структурі і розміщенні виробництв по лінії розвинених і країн, що розвиваються. Так, майже у всіх економічно розвинених державах частка харчової промисловості не перевищує 10 - 15% в структурі обробних галузей. У більшості ж країн, що розвиваються частка харчової промисловості в галузевій структурі висока (іноді доходить до 50% і вище, наприклад, в країнах Тропічної Африки).

У розвитку легкої промисловості світу простежуються аналогічні тенденції, причому, все більш істотно впливає вартість робочої сили (дешевизна праці), а не рівень технології виробництва, особливо в тих галузях, які виробляють масову продукцію широкого споживання. В результаті цього частка країн, що розвиваються у світовому виробництві продукції легкої промисловості значно зросла. У розвинених країнах на легку промисловість припадає менше 10% вартості промислового виробництва.

 




Міжнародний поділ праці - основа розвитку світової економіки | Етапи формування світового господарства | Основні тенденції розвитку світового господарства нового століття | Суб'єкти світового господарства, їх типізація | Показники, що характеризують ступінь участі країни в світовому господарстві | Ресурси сучасного світового господарства | енергетичні ресурси | Земельні, водні та лісові ресурси | Людські (трудові) ресурси | Вплив НТР на структурні зміни світового господарства |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати