загрузка...
загрузка...
На головну

Повторювальну ВПРАВИ ПО ОРФОГРАФІЇ

  1. ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ НА розумовий розвиток учнів
  2. ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
  3. ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
  4. ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
  5. ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
  6. ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
  7. ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

Вправа 214 (повторювальну). Напишіть текст під дик-

товку, потім звірте написане з надрукованим.

У дні Великої Вітчизняної війни Радянським

урядом був заснований орден Ушакова як знак

високою урядовою нагороди для офіцерів З-

ветского Флоту. Установа ордена Ушакова свідок-

ствовало про визнання заслуг адмірала перед батьківщиною.

Ушаков - сучасник Суворова. В житті і в воен-

ном мистецтві полководця Суворова і флотоводця Уша-

кова чимало спільного. Як війська Суворова, які вкрили

себе невмирущою в століттях славою, не знали відступів

на суші, так і ескадра Ушакова не відала поразок

на море, з яким би противником вона ні стикалася.

Як Суворов на суші, так Ушаков на море успіхом счи-

талі не те, що ворог відтіснили, а то, що ворог розбитий,

знищений.

Ім'я Ушакова - це символ російського вміння по-

беждать по-суворовських, символ безстрашності, розумною

зухвалості, відваги, символ непримиренної ненависті до

ворогові і самовідданої любові до батьківщини. З ім'ям прапор-

нітого адмірала пов'язано створення бойового Чорно-

морського флоту.

Як ніхто інший в його час, Ушаков розумів зна

чення передової військової морської тактики, і не хто

інший, як він, був її творцем в Росії. його військове

вчення було вільно від рутини, незалежно від будь

б то не було догми. Беручи участь в трьох турецьких кампа-

пах, він неодноразово розбивав перевершує по

силам ворожий флот. А яких тільки битв

не доводилося йому вести! Те у відкритому морі, то у

непрохідного для судів протоки, то при яскравому днев

ном світлі, то'в густих "сутінках, коли неможливо розрізнити в

тумані кораблі супротивника або нечутні видали,

навантажені морською піхотою човни могли раптово під-

крастися для несподіваного удару.

Чи не знала поразок ескадра Ушакова завоювала

не одну неприступну фортецю, очистила Іонічні

острови, Неаполь і Мальту від французьких товпищ

російські моряки зайняли Рим.

Минуло понад півтора століття, а ім'я великого

флотоводця Ушакова немеркнучої славою по-прежне-

му кличе до вірному служінню батьківщині його преемні-

ков.

Вправа 215. Напишіть текст під диктовку, потім звірте

{Описане з надрукованим.

Біля воріт Криму, в вузькому шийці полуостро-

ва, у старовинних рубежів, відділяли колись Крим-

ських татар від запорізьких куренів, стояла обновлен-

ная і страшна своїми недоступними ззовні зміцненню

нями білогвардійська твердиня - Перекоп. за Пере-

копом, в Криму, відчуваючи себе, очевидно, в пів

ної безпеки, захлинався у винній гару загнан-

ний сюди з усіх кінців країни, приречений на ги

бель старий світ. І осінньої, вогкою ніччю, під-

ганяти північно-східним вітром, увійшли десятки

тисяч людей в холодну воду протоки, щоб в ніч

пройти Сиваш-озеро і вдарити назавтра в спину вра

га, зарився в укріпленнях. У числі тисяч йшов і

Жаркий Іван, комсомолець, обережно несучи на голові

свій кулемет. І коли на світанку скипів в божевільної

лихоманці Перекоп, остання цитадель белогвардей-

ців, коли прямо в лоб через загородження кинулися

тисячі, в тилу у білих, на Литовському півострові,

піднімалися на берег перші колони всіх перейшли

озеро Сиваш. І одним з перших, виповзли на крем-

ність берег, був Жаркий.

Загорівся небачений за жорстокістю бій. кіннота

білих, підготовлених до атаки, кидалася в дикому зве-

рином пориві на людей, виповзає з води. кулемет

Спекотного невтомно бризкав смертю, ні разу не за-

навлівая свій біг. І лягали купи людей і коней

під свинцевим дощем. З гарячковою швидкістю встав-

вав Жаркий все нові і нові диски. Перекоп клекотів

сотнями знарядь. Здавалося, сама земля провалилася в без-

донну прірву, і, борознячи з диким вереском небо, ме

шалісь, несучи смерть, тисячі снарядів, розсипаючись на

найдрібніші осколки. Земля, поритої, зранена, вскі-

дивать вгору, чорними брилами закриваючи сонце. го-

лову гадини - білогвардійська армія - була раздавле-

на, і в Крим хлинув червоний потік - дивізії Першої

Кінної. Охоплені судомних страхом непрохані го-

сти - білогвардійці - в паніці облягали йдуть від

пристаней пароплави, прагнучи втекти геть. республік

лику прикріплювала до стертим гімнастерки, там, де

стукає серце, золоті кружечки ордена Червоного Зна-

мени, і серед них була гімнастерка кулеметника-ком

сомольца Спекотного Івана.

(За Н. А. Про з т р про в с ь к о м у)

Вправа 216. Напишіть текст під диктовку, потім звірте

написане з надрукованим.

Маленьке приморське містечко ще спав, коли

на пристані у довгих рибальських причалів засвітилися

вогники. Це рибальські судна державного і колхоз-

ного лову розсипалися по водній гладі в пошуках рибь-

його косяка.

Якщо лов не вдасться, важко доводиться рибалкам:

вони змушені задовольнитися першим-ліпшим

на водній поверхні темним цяткою, навіть дуже

невеликим і далеко не надійною ознакою скопле-

ня риби. В цьому випадку ловці діють навмання і не-

рідко тягнуть наполовину порожні мережі. Ясно, що, рас

зчитуючи лише на удачу, рибалки не можуть впоратися з

планом.

Зовсім по-іншому йде лов, якщо назустріч рибалкам

приходять літаки авіації спеціального застосування.

Ось літак-розвідник піднявся вгору, і з дев'яти

сотметровой висоти льотчик помітив на поверхні

моря щось на зразок мутного плями, що простягнувся вздовж

західного берега. Це великий косяк хамси. отримавши

радіограму льотчика, суду відправляються на зустріч з

косяком. Наблизившись до одвірка, вони пішли йому на-

переріз і перегородили всю протоку.

Рибалки знають, що жирна пляма в морі - це не

що інше, як розплився нафтова бомбочка, кото

рую ніхто інший, крім пілота, що не скине, і по цій

приймете знаходять риб'ячі косяки.

Так само діють літаки ранньою весною, при роз-

кою скупчень тюленя.

Воістину незамінна авіація в сільському господарстві:

йому вона надає виняткову, ні з чим не срав-

німую допомогу.

Протягом дня один літак може витравити сорня-

ки на площі в вісімсот гектарів, в той час як для

прополки одного гектара вручну потрібно вісім - де-

сять людина.

Над лісами Західного і Східного Сибіру, ??в крас

ноярском краї і на Далекому Сході Літають літаки-

пожежники. Неправда, ніби сила лісової пожежі нео-

доліма і затоплення. Повірте: крилатий пожежник,

скидає на бриючому польоті скляні бомбоч-

ки, забезпечені спеціальними хімікатами, справіт-

ся з лісовою пожежею.

Після розкорчування на розмежованих площах са

молетов висівають насіння цінних порід промислового

ліси.

Обсяг робіт авіації спеціального застосування з

року в рік зростає.

Вправа 217. Напишіть текст під диктовку, потім звірте

написане з надрукованим.

Це було в початку 1938 року у скандинавських бере- -

гов. Мало не у самого порту, всього за півмилі від коси,

закривала вхід в бухту, але не захищала її від

вітру, тонула шхуна. Дев'ятибальний північно-східний

вітер терзав слабеньке суденце, малостоящих в

подібному становищі і готове з хвилини на хвилину

перевернутися догори кілем ..

Видно було, як команда, вже не справляється з

судном, подавала сигнали про допомогу.

Жоден бот при такому шаленому вітрі не міг би

вибратися з бухти. При спробі пробратися до шхуни

він неминуче через кілька хвилин був би звернений

в ніщо. Усі розуміли, що подібна витівка не тільки

ризикована і необдуманість, а й безрозсудна, так як

загибель сміливців неминуча.

На березі стояло чимало матросів, зайнятих сроч-

ної роботою. Хоча вода з люків була ще не викача-

на, а барила з цементом НЕ перекочений на вказане

місце, матроси перервали роботу. Вони безпорадно на-

спостерігаються за тим, що відбувається в море і давали один одному

даремні поради.

Несподівано з-за мису з'явився пароплав. зупи-

вившись недалеко від потопаючої шхуни, він, незважаючи на

лютий шторм, став спускати шлюпку. Потрібно було

велику мужність, щоб на такий шкаралупі вийти на

боротьбу з розігралася стихією.

Шлюпку кидало, як тріску, але, не відступаючи, вона

рухалася вперед. Часом здавалося, що море вже

поглинуло сміливців. Але ось шлюпка дісталася до

шхуни і прийняла кінець з палуби. Всі дії людей

на шлюпці були надзвичайно організовані і

узгоджені.

У натовпі на березі пролунав одностайний подих про-

легченія. Почалися суперечки, чий це пароплав. розглянути

його прапор, що розвівається на кормі, було неможливо

через водяних бризок.

Одні припускали, що це, судячи по контурах

корпусу, англійська лісовоз; іншим він нагадував

прославлені голландські китоловів; треті запевняли,

що дізнаються в ньому американське пасажирське судно,

заходило в порт в позаминулому році.

Раптом в суперечку, ще не припинявся, втрутився

людина в рваному плаття і валяних чоботах. Це був на-

співай старий, добре відомий всьому місту і всіма дуже

шановний. Подивившись своїми безбарвними мертвими гла-

зами вдалину, він сказав, що сперечатися тут нема про що, так як

не має значення, чий це пароплав. Моряки завжди гото-

ви на героїзм в ім'я допомоги іншим людям.

Вправа 218. Напишіть текст під диктовку, потім звірте

написане з надрукованим.

Ще тільки одинадцята година на кінець, а вже ні-

куди не дінешся від важкого спеки, яким дихає липень

ський день. Розпечене повітря ледь-ледь колишеться над

небрукованої піщаної дорогою. Ще не косіння, але

наполовину висохла трава никнет і стелиться від спеки,

майже нестерпного для живої істоти. дрімає без

цілющої вологи зелень гаїв і ріллі. Щось невнят-

ве невпинно шепоче в напівдрімоті невгамовний

коник. Ні чоловік, ні тварина, ні комаха -

ніхто вже більше не бореться з знемоги. Мабуть,

все здалися, переконавшись в тому, що сила знемоги, овла-

девшей ними, непереможна, нездоланна. одна лише

бабка відчуває себе як і раніше і як ні в чому не

бувало танцює невтомно в пахучої хвої.

На некошених луках ні вітерця, ні росинки. В гаю

під пологом листя так само душно, як і у відкритому

поле. Навколо безмежна суша, а на небі ні хмаринки.

Але відправитися купатися не хочеться, та й нема чого:

після купання ще більше розпарити на сонці.

Одна надія на грозу: лише вона одна може розбудити

скуту спекою природу і розвіяти сон.

І раптом справді щось гуркоче в дали, неясною і

туманною, і гряда темних хмар рухається з південного восточ-

ної сторони. В продовження дуже короткого часу,

протягом якихось десяти - п'ятнадцяти хвилин

панує зловісна тиша, і раптом все небо покривається

хмарами.

Але ось звідки не візьмись в мертву глушину врива-

ється різкий порив вітру, який, здається, нічим не

додержиш. Він стрімко жене перед собою стовп

пилу, нещадно рве і метає деревну листя, без-

жалісно мне і прихиляє до землі польові злаки. яскраво

блиснула блискавка ріже синю гущу хмар. Ось-

ось вибухне гроза і на оголені поля поллється

освіжаючий дощ. Добре б в пору сховатися від це-

го зовсім несподіваного, але бажаного гостя. добігти до

села не вдасться, а сісти в дупло старого дерева

впору тільки дитині.

Гроза насувається: далеко спалахує блискавка, сли-

шітся слабкий гул, поступово посилюється, при-

наближається і переходить в переривчасті гуркіт,

обіймають весь небосхил.

Але ось сонце виглянуло в останній раз, освітило

похмуру стррону небосхилу і сховалося. Вся околу

ність раптом змінилася, прийняла похмурий характер, і

гроза почалася.

Вправа 219. Напишіть текст під диктовку, потім звірте

написане з надрукованим.

Командир партизанського загону розсіяним поглядом

будинок окинув всю цю сяючу красу і не відчув

вал її. Він побачив свій загін, змучений і поредев-

ший втричі, понуро розтягнувся вздовж дороги, і по-

нял, що нізвідки і ні від кого чекати допомоги не при-

ходиться; сам він теж безсилий був що-небудь зробити

для людей, що плентаються з застиглими членами по-

зади нього по глиняній каші осінньої дороги і жують

коржі з несіяною борошна. Однак він не міг не чув-

відати, що ці люди тепер близькі йому і дороги так,

як ніколи не були дороги раніше. У присутності цих

людей він зобов'язаний бути бадьорим і енергійним.

Він намагався взяти себе в руки, зосередитися на

чимось, але думки його збивалися і плуталися, очі

злипалися, і він відчував, що ця спроба опанувати

собою могла йому не вдасться. Дивні образи, обривки

туманних спогадів, більше нема куди невиразні відчуття

навколишнього клубочилися в його свідомості беззвучним і

безтілесним роєм.

; Він не знав, скільки часу тривало це бессоз-

натільна стан, йому здавалося, що дуже довго,

по коли він прийшов до тями, то, на подив своєму, від-

ствовал, що як і раніше сидить в сідлі з якоюсь

котячої цепкостью, і побачив, що попереду нього коли-

шутся ті ж кінські вуха. На полях, які тяну-

лись вузькими смужками від дороги до сопках, виднілися

стоги соломи і фігури людей, повільно рухалися

за плугами. Вдалині чулися людські голоси, звуки

тварин, здавалося, хтось муркоче і нявкає. хмари

наполовину затьмарили і продовжували затьмарювати оранже-

по-жовте сонце, створюючи тривожно-неспокійне на-

будова.

Раптово стало темно, як уночі. численні уда-

ри грому слідували один за іншим, блискавка зліпила

очі. Скільки люди не напружували зір, скільки не

вдивлялися в далечінь, попереду нічого не можна було раз-

личить. Доводилося їхати навмання. Як нелегко достает-

ся їм ця дорога! А які тільки випробування не чекають їх

попереду! Але люди вірили і знали: перемога буде за ними.

 




ПРАВОПИС ЯЯІ Я В причетний і В віддієслівної ПРИКМЕТНИКІВ | Голосні НА КІНЦІ наріччя | НЕГАТИВНІ І НЕВИЗНАЧЕНІ наріччя | Злите написання наріччя | СПИСОК наріччя СО злите написання | Дефісних написаний власною мовою | ВІД КОЖНОГО написаний прислівників І прислівниковій ВИСЛОВІВ | СПИСОК прислівники і прислівниковій ВИСЛОВІВ З роздільне написання | приводом | ВІД КОЖНОГО І дефісних написаний ЧАСТИНОК |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати