Головна

Розробка графіків робочого часу

  1. I.5.2) Розробка Зводу Юстиніана.
  2. Passive Indefinite Voice. Пасивна застава невизначеного часу.
  3. SaveDate - Вставка дати та часу останнього збереження документа, зазначених на вкладці Файл в групі Відомості.
  4. VII. Розрахунок часу вогневихнальотів артилерії
  5. VIII. СХЕМА РОЗПОДІЛУ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ВИДАМИ РОБОТИ
  6. А (додаткова). Взаємовідносини хижака і жертви в екологічному і еволюційному масштабах часу.
  7. А - спокійний темп (1 серія); б -режим дефіцітавремені (II серія) (по Н. Н. Данилової та ін., 1990).

Підвищення ефективності використання праці персоналу є одним з основних факторів підвищення продуктивності і в свою чергу підтримання конкурентоспроможності підприємства, а це можливо лише при оптимальному співвідношенні робочого часу і часу відпочинку. Роботу і відпочинок працівників протягом місяця, тижня, робочого дня регулюють робочими графіками. Розробка графіків є многокритериальную завдання включає облік режимів праці та відпочинку відповідно до фізіологічних особливостей людини і технологією виробництва. При складанні графіків виходу на роботу враховують тривалість і специфіку роботи даного підприємства при цьому керуються правовими нормами, що визначають тривалість робочого дня для різних груп працівників.

На підприємствах в різних сферах діяльності можуть використовуватися такі види графіків: лінійні (змінні), ступінчасті (ковзаючі), графіки підсумованого місячного (тижневого) обліку робочого часу, двох і більше бригадні, графіки неповного і безперервної робочого дня і комбіновані.

Лінійний графік передбачає одночасний прихід всіх працівників на роботу і одночасний вихід на пенсію. При тривалому робочому дні він може бути змінним. Перевага цього графіка в тому, що склад бригади постійний і бригада відповідає за виконання змінного завдання. Однак в організаціях з нерівномірним розподілом навантаження протягом зміни в години «пік» персонал працює з перевантаженням, а в інші години в їх роботі з'являються простої (як приклад можна привести організацію роботи бригад поточного ремонту в підприємствах пасажирського автомобільного транспорту).

Ступінчастий (стрічковий або ковзний) графік передбачає вихід персоналу на роботу в різний час. Його складають після детального вивчення виробничого процесу відповідно до технологічними особливостями.

Ступінчастий графік передбачає 7-8 - годинний робочий день, в результаті чого виключається перестомлюваності персоналу, створюються передумови для підвищення культури виробництва, якості продукції, що випускається, зростання продуктивності праці.

Графік підсумованого тижневого, місячного обліку робочого часу застосовують в організаціях з нерівномірним завантаженням по днях тижня або місяця, але за умови, що протягом місяця буде відпрацьована відповідна норма годин.

При підсумованому обліку робочого часу кількість відпрацьованих годин у звітному періоді, визначається підсумовуванням кількості відпрацьованих годин у повних і скорочених змінах.

 (5.1)

де Nпрд - кількість робочих днів з повним часом зміни tпсм; Ncрд - Кількість робочих днів з скороченим часом зміни tссм.

Підсумований графік також передбачає роботу персоналу з подовженим робочим днем ??кілька днів поспіль, з наданням в наступні дні тривалого відпочинку.

Різновидом графіків підсумованого обліку є організації роботи по 5-ти денний тижня при 8-місячного годинниковий робочої зміні. Організація роботи двох і більше бригад з полуторасменной режимом з тривалістю зміни 11 годині 40 хвилин і виходом на роботу через день або два через два. Така організація роботи дозволяє укомплектувати однакові за кількісним і кваліфікаційним складом бригади. Перевага даної організації в тому, що склад бригад протягом робочої зміни постійний. При полуторасменной режимі встановлюються два перерви, тривалість яких може бути до 2 ч.

На підприємствах з безперервним технологічним процесом, в залежності від складності виконуваних робіт, робота бригад може бути організована в полуторний - або тризмінному режимі.

Графіки неповного робочого дня встановлюються на підприємствах мають додаткові обсяги робіт вимагають виконання в певний час. Оплата праці персоналу працюючого за графіками неповного робочого проводиться погодинним тарифами. Для роботи з графіками неповного робочого дня найдоцільніше використовувати пенсіонерів, студентів, матерів-годувальниць тощо, тобто осіб, які не мають можливість відпрацювати повну робочу зміну.

Застосування графіка перериваного робочого дня можливе лише за згодою працівника. Як приклад можна привести роботу водіїв автобусів в ранкові та вечірні години максимального пасажиропотоку, коли на маршрути виходять додаткові автобуси для його освоєння, протягом дня, коли пасажиропотік стабільний, ці автобуси відстоюються.

Комбінований графік використовується на підприємствах працюють більше однієї зміни. В даному випадку використовується не один графік виходу на роботу, а кілька. Найчастіше комбіновані графіки застосовуються на підприємствах торгівлі сфери обслуговування та громадського харчування. Комбіновані графіки можуть включати як двухбрігадние ковзаючі, так і лінійні, що дозволяє забезпечити нормальний режим праці і відпочинку персоналу, підвищити якість обслуговування клієнтури, виключити понаднормову роботу і домогтися підвищення продуктивності праці.

Розглянуті варіанти розробки графіків робочого часу застосовні для персоналу безпосередньо зайнятого у виробничому процесі (лінійні керівники, виробничий і обслуговуючий персонал), так як на будь-якому виробництві визначена чисельність всіх категорій працюючих відповідно до виробничої програмою трудомісткістю і нормами виробітку.

Процес регламентації управлінської праці, коли здійснюється повсюдний перехід від екстенсивних до інтенсивних методів ведення господарства є найбільш складним. Ефективна організація праці керівника дозволяє не тільки продуктивно використовувати трудові ресурси в самій системі управління, а й істотно вплинути на показники використання сукупного працівника. Саме таке комплексне розгляд даного питання відображає його значення в умовах ринкових відносин.

В інтересах суспільства особливості ринкових відносин обумовлюють необхідність системного використання закону економії часу. Механізм його дії все в більшій мірі охоплює, починаючи з первинної ланки - підприємства (організації), всі сторони виробничої системи: технічну, соціальну, економічну та організаційну.

Розробка теоретичної концепції економії часу в управлінні має загальноекономічне значення, так як сприяє вивченню умов ефективності функціонування економіки.

Від уміння керівника організувати свою особисту працю в кінцевому підсумку залежать і загальні результати роботи колективу: якість і своєчасність виконання виробничих завдань, продуктивне використання робочого часу, комп'ютерної техніки і т.д.

Раціональна організація робочого часу керівника обов'язково вимагає врахування всіх виконуваних ним робіт, систематичного спостереження за своїм робочим часом. Це дає можливість аналізувати використання свого робочого часу, складати обґрунтовані графіки особистої роботи.

Незалежно від типу графіка робочого дня при його розробці слід враховувати ряд рекомендацій, вироблених наукою і практикою. У графік робочого дня необхідно закласти оптимальне співвідношення витрат часу керівників на виконання адміністративних, організаційних і творчих робіт. Для виконання робіт, що вимагають найбільших творчих зусиль або зосередженої уваги, треба виділяти годинник, що збігаються з зонами максимальної працездатності (2-й, 3-й години роботи). Для роботи з поданими документами, поштою, для диспетчерських нарад можна використовувати перший ранковий час, тобто період врабативаемості.

Для робіт, які не потребують значних творчих зусиль, пов'язаних з поточними організаційними рішеннями, можна відвести предобеденное час або кінець робочого дня.

Денні години доцільно використовувати на зовнішні контакти, наради. Ні в якому разі не слід витрачати на наради ранкові години, особливо якщо ці наради носять інформативний характер.

Особливе час слід виділити для вирішення творчих і перспективних питань (в області техніки, технології, економіки), перегляду літератури.

Доцільно передбачити чергування робіт, різних за характером. Практично тривалість одного виду діяльності не повинна перевищувати 1,5-2 год, після чого можна перейти до роботи іншого роду.

У графік робочого дня керівників вищого рівня управління необхідно точно вказати час, коли вирішуються питання, що вимагають участі декількох керівників (наприклад, наради, балансові комісії і т.п.).

У графіку робочого дня всіх керівників доцільно передбачати резервний час. Необхідно виділити годинник для прийому підлеглих по службових питаннях. Розпорядок робочого дня має впорядкувати проведення нарад, відвівши для них певні дні та години. Складений розпорядок дня потребує апробації і при необхідності може періодично коригуватися.




Фактичний баланс робочого часу | завдання 2 | Загальні функції управління колективом | операцій | Методи організаційно-стабілізуючого впливу | Методи організаційно-технологічного впливу | програмні методи | Мережеві методи | Програмно-цільовий метод | Часу менеджера і підлеглих |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати