Головна

І репресивних органів

  1. Автоматизовані інформаційні системи правоохоронних органів
  2. Адміністративне право регулює відносини, що виникають в процесі державного управління, здійснюваного в процесі функціонування органів виконавчої влади.
  3. Акредитація органів з сертифікації та випробувальних
  4. Акти органів місцевого самоврядування та локальні акти в галузі природокористування і охорони навколишнього середовища
  5. Акти судових органів
  6. Акти судових органів
  7. Акти судових органів

У період підготовки та проведення збройного повстання, а також в перші місяці радянської влади правоохоронні та репресивні функції виконував Петроградський Військово-революційний комітет (ВРК), (скасований в грудні 1917 р). Військово-революційні комітети діяли і при місцевих радах, зігравши свою роль в оформленні нової влади і боротьбі з антирадянськими організаціями.

Наступним кроком стало скасування колишніх органів юстиції (Суд, адвокатура, прокуратура). Замість них з'явилися виборні народні суди і трибунали. В рамках РНК були створені Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС) і Народний комісаріат юстиції (Наркомюст).

Були сформовані і правоохоронні органи. Була ліквідована міліція Тимчасового уряду і постановою НКВС від 28 жовтня 1917 р заснована Робітничо-селянська міліція.

20 грудня 1917 року постановою РНК була утворена Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК) на чолі з Ф. Е. Дзержинським (рисунок 77).

Дзержинський Фелікс Едмундович (1877-1926) син дрібнопомісного дворянина, в юності через своїх товаришів з Бунда долучився до революційної діяльності, організував Соціал-демократичну партію королівства Польщі і Литви. У 1903 р разом зі своєю партією увійшов в РСДРП, з 1907 р став членом ЦК РСДРП. Під час Жовтневої революції був членом Військово-революційного центру ВРК, делегатом II з'їзду Рад, вибраний членом ВЦИК. З листопада 1917 член колегії НКВД, з грудня 1917 до лютого 1922 голова ВЧК. У 1919-1923 рр. був наркомом внутрішніх справ. У різний час очолював наркомати внутрішніх справ, шляхів сполучення, комітет з загальної трудової повинності, комісію по боротьбі з безпритульністю та ін. В 1922-1926 рр. був головою ГПУ-ОГПУ, одночасно з 1924 р - головою ВРНГ СРСР, кандидатом у члени Політбюро ЦК ВКП (б), членом ЦВК СРСР.

 Малюнок 78 - Знак ВЧК
 ВЧК (рисунок 78) мала центральний апарат і місцеві органи. Крім центральної ЧК створювалися губернські, повітові, міські, транспортні надзвичайні комісії. Аналогічні структури були засновані і в армії: фронтові, армійські ЧК (особливі відділи). Особливо широкі повноваження ці органи отримали період «червоного терору» (вересень 1918 - лютий 1919 г.) (рисунок 79). Вони могли застосовувати позасудову репресію в місцевостях, оголошених на військовому положенні (розстріл на місці за контрреволюційну діяльність, заложні-кість, приміщення в концтабори).

 РАДА НАРОДНИХ КОМІСАРІВ РСФСРПОСТАНОВЛЕНІЕ від 5 вересня 1918 «Про червоний терор» Рада Народних Комісарів, заслухавши доповідь Голови Всеросійської Надзвичайної Комісії по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочином за посадою про діяльність цієї Комісії, знаходить, що при даній ситуації забезпечення тилу шляхом терору є прямою необхідністю; що для посилення діяльності Всеросійської Надзвичайної Комісії по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочином за посадою і внесення в неї більшої планомірності необхідно направити туди якомога більшу кількість відповідальних партійних товаришів; що необхідно забезпечити Радянську Республіку від класових ворогів шляхом ізолювання їх у концентраційних таборах, що підлягають розстрілу всі особи, причетні до білогвардійських організацій, змов і заколотів; що необхідно опубліковувати імена всіх розстріляних, а також підстави застосування до них цього заходу. Народний Комісар ЮстіцііД. КУРСЬКИЙ

Малюнок 79 - Декрет про червоний терор

Після ліквідації старої судової системи була створена нова, що включала виборні народні суди і революційні трибунали.Нова судова система створювалася поступово. Спочатку тимчасово існували різні «суди народної совісті», «революційні», «народні» суди, які керувалися революційноїсовістю і звичаями. Створення єдиної судової системи визначалося трьома декретами про суд РНК РРФСР: декрет № 1 (5 грудня 1917 г.), декрет № 2 (15 лютого 1918 г.), декрет № 3 (13 липня 1918 г.).

- Попереднє слідство відокремлювалося від суду.

- Народні суди створювалися відповідно до адміністративно-територі-тивнотериторіального розподілом і складалися з судді і 2-6 народних засідателів. Суди розглядали справи колегіально.

- Склад суду обирався місцевою радою і затверджувався вищестоящим виконкомом. При підборі суддів, засідателів, захисників, обвинувачів застосовувався класовий підхід.

- Суди у своїй діяльності повинні були керуватися декретами радянської влади, програмами політичних партій, революційною правосвідомістю, колишнім законодавством, якщо воно не суперечило новим принципам. Це неминуче призвело до політизації діяльності судів, зближенню суду з адміністрацією, зниження професіоналізму.

- Були створені також революційні трибунали (особливі суди для боротьби з контрреволюцією).

Завдання на самостійну роботу

1. Дайте аналіз ситуації: Декрет про мир одні вважали декларативним документом, інші ж вважали, що цей декрет мав практичне значення. Яка ваша позиція з цього питання? Як був реалізований Декрет про мир?

2. Дайте аналіз ситуації: Есери, що стали в опозицію до більшовиків після Жовтня 1917 р, дорікали більшовиків в тому, що вони «вкрали» у есерів аграрну програму. Дійсно, Декрет про землю не в усьому збігався з більшовицької аграрної програмою, будучи в своїх окремих положеннях схожий на програму есерів. Дайте пояснення цьому феномену. Наскільки мали рацію есери в своїх закидах? Які результати реалізації Декрету про землю?

3. Як ви думаєте, чому Керівні начала з кримінального права 1919 р не містили детальної характеристики злочинів і покарань?

4. Дайте визначення поняття: «червоний терор», «принцип аналогії», «принцип об'єктивного зобов'язання», «ВЧК».

Список джерел та літератури

Основна:

1. Ісаєв І. А. Історія держави і права України: навч. для вузів. - М., МАУП, 2010 року.

2. Історія вітчизняного держави і права. Частина 2: підручник для вузів / під ред. О. І. Чистякова. - 5-е изд., Перераб. і доп. - М .: Юрайт, 2010 року.

3. Хрестоматія з історії вітчизняної держави і права / Упоряд. Ю. П. Титов - М .: Проспект, 1999, 205,2010.

Додаткова:

1. Бугай Н. Ф. Надзвичайні органи радянської влади; Ревкоми. - 1918-1921. - М., 1990.

2. Дмитренко В. П. Військовий комунізм, НЕП // Історія СРСР. - 1990. - № 3.

3. Забоенкова А. С. Історія вітчизняного держави і права: м / у по изуч. дисципліни для студ. оч.-заоч. форми навчання. - Калінінград: КФ МУМ, 2012.

4. Перші декрети Радянської влади. - М., 1987.

5. Ратьковскій І. С. Червоний терор і діяльність ВЧК в 1918 р - СПб .: СПбГУ, 2006.

6. Трухановский В. Г., Шакіров, Р. С. Декрет про мир: історія і сучасність. - М., 1987.

7. Смикалін А. Створення радянської судової системи: [Про перші кроки Рада. влади зі створення нової доль. системи] // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 2. - С. 39-42.

8. Чердаков О. І. Місце і роль прокуратури в правоохоронній системі Радянської держави і період його становлення і розвитку (1917-1936) // Держава і право. - 2003. - № 12. - С. 86-91.

9. Чистяков О. І. Конституція РРФСР 1918 року. - М .: Зерцало, 2003.

Електронні та інтернет-ресурси

1. Історія вітчизняного держави і права [Електронний ресурс]: навч. посіб. / Ред. Н. В. Михайлов, Г. Ю. Курскова. - М .: Юніті-Дана, 2012. - 648 с. - ГРИФ. - http://www.biblioclub.ru

2. Історія вітчизняного держави і права [Електронний ресурс]: навч. / Ред. Р. С. Мулукаев. - 2-е изд., Перераб. - М .: Юніті-Дана, 2012. - 704 с.- ГРИФ. - http://www.biblioclub.ru

3. CD-ROM: Товста А. І. Історія держави і права України: навч. - М .: Рівновага, 2005

4. Велика російська біографічна енциклопедія. Електронна версія. - DVD. ІДДК. Версія 3.0.

5. www.hist.msu.ru

6. www.history.pu.ru

7. www.rsl.ru

8. www.hronos.ru

9. www.rusarchives.ru

10. www.lawlibrary.ru

11. www.civil-law.narod.ru

 




Падіння самодержавства і встановлення двовладдя | Тимчасовий уряд | революційний законодавство | Тестові завдання з теми III | Етапи становлення радянської держави | Злам старого і створення нового державного апарату | Зміни в державному ладі в роки Громадянської війни. | білі уряду | Джерела права. Перші декрети Радянської влади | Становлення нового цивільного, сімейного, кримінального права |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати