На головну

Б. Р Е З Ю М Е

83023 Донецьк,

вул. Шекспіра 74, кв. 57 тел.: 7-90-64

Мороз Андрій Володимирович

Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного

вдосконалення.

Досвід : 1994-2002 р. - ГХКА "Макїїввугілля"

Шахта "Калинівська-Східна".

Уміння й 1.Маю посвідчення водія міжнародного класу.

навички : 2.Вільно володію англійською та російською мовами.

3.Маю досвід роботи з комп'ютером (.....)

Освіта :

1990-1993Макіївський вечірній гірничий технікум.

1991Курси водіїв-любителів при ДАЇ м. Макіївки.

1995Заочне відділення ФГіУВ ДонНТУ.

Особисті Громадянин України, 1960 р. н., одружений.

дані :

Батьки : Мороз Володимир Васильович, 1933 р. н., пенсіонер.

Мороз Ніна Степанівна, 1938 р. н., пенсіонерка.

Дружина :МорозІнна Миколаївна, 1960 р. н., вчитель фізики,

НВК "Надія" № 49 м. Макіївки.

12.09.2004 /підпис/

ЗАВДАННЯ 5. Спираючись на зразки резюме, що існують у науковому і діловому стилях, зіставте їх і дайте характеристику резюме у діловому стилі.

ЗАВДАННЯ 6. Складіть будь-який із відомих Вам документів (заява, резюме). Визначіть, який розряд прикметників використовується в назвах підприємств, установ, організацій, що вказуються у вашому документі.

ЗАВДАННЯ 7. Перечитайте виписані із перекладеного фахового тексту прикметники, залучаючи їх як приклади і використовуючи теоретичну інформацію, розкажіть про використання прикметників у науковому стилі.

ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте текст, підготуйте усне повідомлення на його матеріалах про деякі особливості функціонування прикметників у науковому стилі мови.

Розглянемо функціонування прикметників у науковому стилі, залучаючи приклади ізщ сучасних економічних текстів.

Однією з особливостей розвитку мовних засобів, які використовують в галузі сучасної економіки, є значна кількість термінів, у складі яких компоненти являють собою незмінювані прикметники іншомовного походження. Так, у складі економічного терміну компонент може бути представлений аналітичним прикметником (фіксованим двома і більше графічними словами, що являють собою неосвоєні запозичення з англійської мови: лонг (англ.long - довгостроковий, тривалий, повільний) і шорт (англ. short - короткий, стислий). Як невідмінювані визначники, вони сполучуються з опорними термінами як у препозиції: лонг-позиція («скуповування акцій, валют в очікуванні підвищення на біржі їхнього курсу», лонг-строк («довгострокова фінансова операція, розрахована на декілька років»), так і в постпозиції: контракт лонг («ф'ючерсний контракт, куплений у сподіванні на подальше підвищення цін»), контракт «шорт» («ф'ючерсний контракт, проданий у зв'язку з очікуваним зниженням цін»). Належність до невідмінюваних прикметників у цих словникових формах підтримується і тим, що вони є прикметниками і у мові-джерелі.

До складу цих аналітичних прикметників-неологізмів входять і інші запозиченфі прикметники, наприклад: хеві (від англ. heavi - важкий, порівн.: «хеві-акція» - акція, ринкова вартість якої на даний момент надто висока.

РОЗДІЛ Х

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИСУ

ВЛАСНИХ НАЗВ У ПРОФЕСІЙНОМУ ТА ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ.

СКЛАДАННЯ АВТОБІОГРАФІЇ.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

І. ТЕМА 1. ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, запишіть його інформацію у виді тезового плану, користуйтеся інформацією розд.ІІ завдання 5.

Особливості оформлення власних назв

Під час викладу інформації українською мовою часто виникають труднощі у написанні деяких груп географічних назв, особливо іншомовного походження. Щоб уникнути помилок, треба дотримуватися установлених правил.

Українські географічні назви передають відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Запоріжжя, Львів, Чернигів, Прип΄ять, Тисаі под.

У назвах українських міст треба розрізняти -польу словах грецького походження (грецьке polis - "місто": Маріуполь, Тирасполь) і -піль (від українського "поле": Бориспіль, Тернопіль).

Що стосується іншомовних географічних назв, то деякі з них перекладають на українську мову. Це перш за все назви, які не вжива-ють без номенклатурних позначень: мис Доброї Надії, Північний Льодовитий океан.Перекладають в географічних назвах прийменники, що означають розміри, взаємне розміщення та сторони світу: Великий каньон, Південна Америка, Північний полюс.

Написання географічних назв іншомовного походження підпо-рядковують правилам української орфографії, але воно має й деяку специфіку, пов΄язану із позначенням голосних звуків.

Наприклад, російська літера Е передається:

- через Е: Верхоянськ. Пенза;

- через Є:

- після голосного: Колгуєв;

- після приголосних, крім шиплячих і Ц; у суфіксах -єв, -єєвросійських назв, які походять від прізвищ: море Лаптєвих, Лежнєве, але Ржев, Мис Рум΄янцева;

- коли російському Е основи відповідає в аналогічних українськиї основах І: Бежецьк, Бєлгород.

Російська літера И передається:

- через і в основах географічних назв, зокрема на їх початку і в кінці: Іжевськ, Бородіно, Сочі;

- через ї після голосного і при роздільній вимові після приго-лосного: Троїцьк, Ананьїно, Єгор΄ївськ;

- через И:

- після ж, ч, ш та ц перед приголосними: Жигалово, Нальчик, Ішим, Цимлянськ;

- у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для україн-ської та російської мов: Кисловодськ, Липецьк, Клин;

- у складених географічних назвах, де И є сполучним звуком: Владивосток, Семипалатинськ.

Російські географічні назви з суфіксами -ск, -цк, -ич передаються з відповідниками -ськ, -цьк, -ич: Луганськ, Кузнецьк, Углич.

ЗАВДАННЯ 2. Ознайомтесь з інформацією відносно особливостей правопису географічних назв, зробіть записи у формі тез.

Правопис географічних назв

Написання географічних назв у ділових паперах регулюється правилами українського правопису, згідно з якими назви пишуть з великої літери, а їх родові позначення - з малої: Біле море, Тихий океан. Коли ж означувані слова не сприймаються як родові позначення, їх пишуть з великої літери: Біла Церква, Ярославів Вал.

У географічних назвах після губних, задньоязиких та Р, а також після префіксів, що закінчуються приголосними, перед йотованими Я, Ю, Є, Ї пишутьапостроф:В΄ятка, Прип΄ять.

Не пишуть апостроф перед йо (Муравйов), перед Я, Ю,коли ці голосні позначають сполучення м΄якого приголосного з а, у:Рязань, Дюсельдорф.

Особливу увагу слід звернути на правопис складних і складених географічних назв як українського, так і іншомовного походження. Вони пишуться окремо, разом і через дефіс.

ОКРЕМО пишуть географічні назви, утворені:

- поєднанням іменника та узгодженого з ним прикметника: Новий Буг, Кривий Ріг;

- поєднанням іменника та узгодженого з ним порядкового числів-ника: Залісся Перше, Гільча Друга.

РАЗОМпишуть географічні назви, утворені:

- від прикметникових та іменникових основ, з΄єднаних єднальним звуком: Новоукраїнка, Верхньоторецьке, Теплогірськ;

- поєднанням числівникових та іменникових основ: Пятигорськ, Тридуби, Семикаракорськ;

- поєднанням двох іменникових основ за допомогою єднального звука: Волгодонськ, Індокитай;

- сполученням дієслова у формі наказового способу та іменника: Гуляйполе, Копайгородок.

Через дефіс пишуть географічні назви, утворені:

- поєднанням двох іменників без єднального звука: Пуща-Водиця, Коста-Ріка, Тель-Авів;

- поєднанням іменника й постпозитивного прикметника: Нов-город-Волинський, Кам΄янець-Подільський;

- поєднанням двох імен або імені та прізвища за допомогою єднального звука: Андрієво-Іванівка, Івано-Франківськ, Михайло-Коцюбинське;

- поєднанням двох іменників, перший з яких вжито в називному відмінку, а другий - у непрямому відмінку з приймеником чи іншим службовим словом; дефісом виділяється прийменник (службове слово) з обох боків: Ростов-на-Дону, Порт-о-Пренс, Па-де-Кале;

- поєднанням перших складових частин соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сент-, сен- з кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд:Соль-Вичегодськ, Спас-Клепики, Усть-Лабінськ, Вест-Індія, Санкт-Петер-бург, Іст-Ривер, Монк-тон-Сіті іт. ін.

ЗАВДАННЯ 3. Перечитайте інформацію про складні випадки узгодження в географічних назвах. Обґрунтуйте важливість правильного написання географічної назви в адресі документа.

Узгодження в географічних назвах

Слід звернути увагу на наступну особливість вживання геогра-фічних назв у ділових паперах: у ділових паперах не рекомендується узгоджувати з означуваними словами у формі непрямого відмінка прикладки - власні імена:

- міст, сіл, селищ, застав: до міста Донецьк, у селі Веселе, біля селища Донське, на заставі Павловська;

- станцій, портів: на станції Київ, із порту Одеса;

- озер, каналів, заток, проток, островів, півостровів, пустинь, гір, рік: біля озера Байкал, у протоці Гібралтар, на острові Вайгач, у пустиню Сахара, рікою Дністер;

- адміністративно-територіальних одиниць іноземних країн: у шта-ті Іллінойс, із графства Ессекс.

Труднощі з узгодженням виникають при утворенні від складних географічних назв прикметникових форм. У одних не узгоджується перша частина назви, у інших - друга.

Перша частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких

- друга частина є прикметником (Володарськ-Волинський-Воло-дарськ-Волинського р-ну), числівником (Знам΄янка Друга - Знам΄янко-другий),іменником (Нова Каховка - Новокаховський);

- перша і друга частина є іменниками (Талди-Курган - Талди-курганський, Порт-Артур - Портартурський).

Друга частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких і перша, і друга частини - іменники, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Ростов-на-Дону - Ростовський-на-Дону, Комсомольск-на-Амурі - Комсомольский-на-Амурі.

Такі основні правила, які регулюють вживання й правопис гео-графічних назв у діловому мовленні. Тільки ретельне дотримання їх допоможе уникнути помилок у ділових документах, а інколи і серйоз-них наслідків цих помилок (неважно уявити, до чого може призвести невірне написання географічної назви в адресі документа).

ТЕМА 2. НАПИСАННЯ ТА ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ І ІМЕН ПО БАТЬКОВІ

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте текст, підготуйте усне повідомлення за темою «Складні випадки написання та відмінювання прізвищ та імен по батькові»

Правопис і відмінювання українських прізвищ

Прізвище - це родове найменування особи, яке отримують при народженні (або одруженні) і передають у спадок. Оскільки в діловій документації реалізують службові стосунки людей, вживання прізвищ є необхідністю. Отже, необхідно вміти правильно їх вживати й писати.

Українські прізвища рекомендовано писати за правилами орфо-графії, які прийнято для загальних назв імен, оскільки прізвища переважно походять від них.

Деякі прізвища функціонують у фонетичних і орфографічних варіантах: Панасенко - Опанасенко, Колесник - Колісник, Олексієнко - Алексєєнко, Задорожний - Задорожній і под. Але треба знати, що це не варіанти одного прізвища, а самостійні юридично-правові одиниці, тобто окремі прізвища з різним джерелом походження.

Звернімо увагу на деякі випадки написання українських прізвищ:

- правилами регламентовано написання прізвищ на -иченко: Калиниченко, Петриченко, Удовиченко;

И пишеться:

- після К: Кизим, Кисіль, Кияниця;

- у суфіксах -их (а), -инськ (ий), -ицьк (ий): Павлиха, Рачинський, Мокрицький.

Певні труднощі виникають при відмінюванні українських пріз-вищ. Звернімо увагу на деякі з них:

- у деяких прізвищах при відмінюванні голосні О, Е в закритому складі чергуються з І: Чорновіл - Чорновола, Сивокінь - Сивоконя;

- голосні О, Евипадають: Кравець - Кравця (а не Кравеця), Орел - Орла (а не Орела);

- у чоловічих прізвищах, у яких основа закінчується на Г, К, Х,відбувається чергування приголосних: Драга - Дразі, Осика - Осиці, Шептуха - Шептусі (рекомендовано в ділових паперах прізвища цього типу ставити у вихідній формі);

- у чоловічих прізвищах, які походять від назв професій і збігаю-ться з ними (Жнець, Швець) перестановка голосного й приголосного, яка відбувається в загальній назві, відсутня: Швець - Швеця, Жнець - Жнеця (порівняймо: швець - шевця, жнець - женця);

- не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль - Кисіля, Куліш - Кулеша, Чіп - Чіпа, Лакіш - Лакіша, Сокіл - Сокіла. Ведмідь - Ведмідя (у загальних назвах: кисіль - киселю, куліш - кулешу, сокіл - сокола, ведмідь - ведмедя);

- зберігаються О, Е при відмінюванні таких прізвищ, як Кобець - Кобеця, Перець - Переця, Шершень - Шершеня, Щиголь - Щиголя і под.;

- на відміну від загальних слів, іменників другої відміни, з якими прізвища збігаються, у родовому відмінку вони мають закінчення -а (-я):Борща, Мороза, Вітра (порівняймо: борщу, морозу, вітру);

- відмінюють обидві частини складних прізвищ, якщо перша час-тина може бути самостійним прізвищем: Карпенко-Карий (Карпенка-Карого), Нечуй-Левицький (Нечуя-Левицького);

- не відмінюється перша частина складних прізвищ Бонч-Бруєвич (Бонч-Бруєвича), Дольд-Михайлик (Дольд-Михайлика), Кос-Анатольсь-кий (Кос-Анатольського), Кара-Караєв (Кара-Караєва) і под.;

-не відмінюються прізвища з нетиповими для української мови закінченнями: Леле, Куїнджі, Півторадні й под.;

- не відмінюються жіночі прізвища на -о, -й, -ко, -ло, -енко та на приголосний: Гурзо Ніна - Гурзо Ніни, Чурай Марія - Чурай Марії, Малько Ліна - Малько Ліни, Борзило Ганна - Борзило Ганни, Вітренко Ірина - Вітренко Ірини, Шкляр Віра - Шкляр Віри;

- українські прізвища спільного роду на відмінюються: Олег Сирота - Олега Сироти, Галина Сирота - Галини Сироти. Ряд таких прізвищ та прізвищ іншомовного походження визначають за контекстом.

ЗАВДАННЯ 5. Перегляньте наданий нижче текст, запишіть основну інформацію у вигляді тез, підготуйте рекомендації для укладача документів.

Особливості написання російських прізвищ

українською мовою

Щоб не припуститися помилки, треба знати наступне:

- прізвища не перекладаються;

- їх написання максимально відбиває звучання прізвищ у мові-оригіналі, а це значить, що треба знати, якими українськими графічними знаками позначають російські фонеми.

Розглянемо найголовніші випадки.

Ё - ЙО, ЬО, О

- Якщо російське Ё у вимові відповідає сполученню йо, то напо-чатку слова і в середині слова після голосних та твердих приголосних воно передається сполученням йо: Йотов, Майоров, Воробйов;

- після м´якого приголосного Ё передається сполученням ьо: Кисельов, Панфьоров, Плетньов;

- після шиплячих ч, щ Ё передається через О: Грачов, Борщов.

Е - Е, Є

-Російське Е між двома приголосними передається в українській мові літерою Е: Меншиков, Некрасов;

- Якщо звук Е в кореневій частині російських прізвищ відповідає українському І, то він передається літерою Є: Бєльський (білий), Вєткін (вітка), Лєтов (літо);

- Е в російських суфіксах -ев, -еев передається літерою Є після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц: Агєєв, Патрикєєв, Шокарєв але Демичев, Мальцев.

И - І, Ї, И

- На початку слова, в коренях слів і в суфіксах -ін, -інськ ро-сійське И передається літерою І: Іпатов, Єфімов, Дубинін, Зелінський;

- після голосного і при роздільній вимові після приголосного російське И передається літерою Ї: Таїров, Мар´їн, Ільїн.

- українською літерою И передають російське И:

(а) після шиплячих, а також у прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української та російської мов: Жигалюк, Щипа-чов, Сидоров, Минаєв, Винокур;

(б) у префіксі при-: Привалов, Приймаков;

(в) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ: Малик, Ходкевич, Спицин, Ра-дищев.

Ы - И

- Російське ы передається літерою и:Пир´єв, Поварницин; закін-чення -ый російських прізвищ передається після твердого приголосного через -ий, після м´якого - через -ій: Жемчужний, Крайній.

-СК-, ЦК---СЬК-, ЦЬК-

Суфікси російських прізвищ -ск (-ий,-ой), -цк (-ий,-ой)передаю-ться через -ськ (-ий,-ой), -цьк (-ий,-ой): Вишинський, Боєцький, Луговсь-кой, Трубецькой.

Ь

- На позначення м´якості приголосних д, т, з, с, ц, л, н після них ставиться ь;

- перед приголосними: Редькін, Кольцов;

- перед голосними я, ю, є, ї: Дьяконов, Ільюшин, Арсеньєв, Іль-їн;

- в кінці слова: Гресь, Рудь;

- не пишеться ь перед суфіксом -ськ (ий) після приголосної Н: Оболенський, Стравінський.

Апостроф:

-ставиться в російських прізвищах після приголосних б, п, в, м, ф та р передйотованими я, ю, є, ї: Аляб´єв, Водоп´янов, Артем´єв, Астаф´єв, Кир´янов.

Правопис імен в українській мові

Тепер розглянемо другий складник людського найменування - ім´я та по батькові. Перш за все зауважимо, що російські форми імен на відміну від прізвищ передаються українськими відповідниками: Александр - Олександр, Афанасий - Панас, Аграфена - Горпина і под.

Існують варіанти кількох офіційних імен, наприклад: Анастас, Анастасія;

Ксенія, Оксенія. Проте кожен варіант - це самостійне ім´я, і підмі-нювати одне другим не можна. Якщо в паспорті людини записано ім´я Панас, то варіант Опанас щодо неї використаним бути не може.

Правопис імен у ділових паперах регулюється загальноприйня-тими правилами правопису іменників. Нагадаємо лише про деякі особливості:

- подвоюються приголосні в іменах Ілля, Ганна, Іванна, Нонна, Римма і ін.;

- не подвоюються приголосні в іменах: Агрипина, Інеса, Інокен-тій, Іполіт, Сава і ін.;

- не пишуть апостроф перед я, ю, коли ці йотовані в сполученні з пом´якшеним приголосним означають а, у: Мотря, Зоряна;

- не пишеться м´який знак після м´яких приголосних перед йотованими в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна;

- у деяких іменах (Антіп, Прокіп, Нестір, Сидір, Федір і под.) у непрямих відмінках голосна і чергується з о: Антона, Прокопа, Нестором, Сидору, Федором.

ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте нижчезазначену інформацію, обґрунтуйте необхідність дотримання загальноприйнятих норм і правил вживання й правопису імен по батькові для підтримання партнерських зв'язків.

Утворення та відмінювання імен по батькові

Оскільки у офіційному спілкуванні фахівців імена людей вживаються переважно у сполученні з формою по батькові, необхідно знати особливості творення та відмінювання цих форм.

Чоловічі імена по батькові в українській мові утворюють за допомогою суфікса -ович, який додається до основи: Василь - Васильо-вич, Ігор - Ігорович, Юрій - Юрійович.

Жіночі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -івн (а), який додається до основи слова, -і,-ївна (а), якщо ім'я закінчує-ться на -й: Павлівна, Іллівна, Юріївна.

В и н я т о к :

Григорій - Григорович, Григорівна;

Ілля - Ілліч, Іллівна;

Кузьма - Кузьмич, Кузьмівна;

Микита - Микитович, Микитівна;

Микола - Миколайович, Миколаївна;

Сава - Савич (Савович), Савівна;

Хома - Хомич, Хомівна;

Яков - Якович, Яківна.

Слід звернути увагу на правопис деяких форм імен по батькові:

- при утворенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о:Федір-Федорович, Яків - Якович, Нестір - Несторо-вич; Павло - Павлівна;

- у родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення -и, у давальному - -і: Ніни Павлівни, Вірі Іванівні.

Наводимо приклад відмінювання жіночих та чоловічих імен по батькові:

Н. Любов Іванівна Олег Миколайович

Р. Любові Іванівни Олега Миколайовича

Д. Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу

З. Любов Іванівну Олега Миколайовича

О. Любов´ю Іванівною Олегом Миколайовичем

М. при Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу

Кл. ф. Любове Іванівно Олегу (Олеже) Миколайовичу

У діловому мовленні часто складнощі виникають при утворенні кличної форми. Як звернутись до особи, коли треба використати весь тричлен людського найменування або тільки ім´я по батькові ? Як утворити кличну форму ?

Кличну форму імені утворюють від його певної форми, заміняючи закінчення :

на-о: Марина - Марино, Микола - Миколо;

на-є: Лідія - Лідіє, Софія - Софіє, але Ілля - Ілле,

Мотря - Мотре;

, м´який приголосний на -ю: Юрій - Юрію, Василь - Василю, але Нінель - Нінеле;

та закінчення на твердий приголосний - на -е: Михайло - Михайле, Ігор - Ігоре, Любов - Любове.

Якщо у формі звертання треба поставити прізвище та ім´я по батькові, то прізвище ставлять у називному відмінку, а ім´я та по батькові - в кличній формі: Коваль Маріє Петрівно, Шевченко Миколо Івановичу. Коли ж ми не знаємо імені та по батькові особи, до якої треба звернутися, можемо використати одне із загальних слів-звертань (пан, пані, добродію, добродійко і т. ін), поставивши це слово в кличній формі, а прізвище - в називному відмінку: пані Скорик, пане Скляр, добродійко Шевченко, добродію Петров і т. ін.

Отже, використовуючи прізвища та імена по батькові в діловому мовленні (особливо в ділових документах) слід дуже ретельно дотри-муватися загальноприйнятих норм і правил їх вживання й правопису. Нехтування ними може призвести не тільки до зниження якості документа, а й навіть до порушення партнерських зв´язків.

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

ВПРАВА 1. Запишіть українською мовою наведену нижче інформацію. Прокоментуйте правопис власних назв.

А.

Горный журнал апрель 2006

Основан в 1825 году

Ежемесячный научно-технический

и производственный журнал

Учредители журнала:

АК «АЛРОСА», ОАО «Апатит», ОАО «ГМК «Норильский никель»,

ОАО «НПК «Механобр-техника», Московский государственный горный университет, ОАО «Нитро-Взрыв», Санк-Петербурский государственный горный институт (технический университет), Издательский дом «Руда и Металлы»

При содействии НП «Горнопромышленники России»

Председатель правления «Горный журнал» Л. а. вайсберг

Б.

Финансы май 2006

Ежемесячный теоритический и научно-практический журнал

Издаётся с 1926 г.

Журнал зарегистрирован в

Министерстве печати и информации РФ

Учредители - министерство финансов Российской Федерации и редакция журнала

Адрес редакции: 125009, Москва, ул. тверская, 22-б

ВПРАВА 2. У наданому тексті виділіть прізвища і запишіть українською мовою. Поясніть їх правопис.

А.

Редакционная коллегия:

Экспертная группа редколлегии:

В. м. авдохин, В. а. арсентьев, В. и. ганицкий, И. в. зырянов, В. в. истомин, Н. о. каледина, Е. а. козловский (руководитель секции «Сырьевая база»), М. е. певзнер (руководитель секции «Экономика, управление, недроиспользование»), К. н. трубецкой, В. а. чантурия (руководитель секции «Переработка и комплексное использование полезных ископаемых»).

Аналитическая группа реколлегии:

В. и. борщ-Компониец, В. ф. бызов, А. п. величко, В. п. грицаев, С. а. ильин, С. л. иофин, В. н. мосинец, А. а. новиков, М. г. седлов, Р. и. семигин, Е. м. титиевский.

Б.

Редакционная коллегия:

Ю. м. артемов, А. а. астахов, Б. и. златкис, В. в. гусев, В. г. князев, С. и. лушин, М. а. маторин, Ю. к. петров, В. м. родионова, В. и. рыбин, С. м. ярных.

ВПРАВА 3. З поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в жіночому й чоловічому роді в родовому та давальному відмінку.

Біленко, Савенко, Іваненко, Малько, Бровко, Тарасенко.

ВПРАВА 4. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Євген, Едуард, Олександр, Юрій, Віталій, Ярослав, Дмитро, Геннадій, Григорій, Георгій, Ілля, Яків.

ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Запишіть реквізити, характерні для цього документа, надайте рекомендації особі, якій потрібно скласти цей документ.

АВТОБІОГРАФІЯ

Це життєпис, документ щодо особового складу, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.

Автобіографія, як правило, пишеться власноруч на чистому аокуші паперу. Іноді підприємство чи установа, яка приймає особу на роботу або начання, укладає спеціальний бланк.

Характер тексту автобіографії розповідний, виклад відомостей - у хронологічному порядку. Кожне наступне повідомлення починається с нового абзацу.

Реквізити:



  19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   Наступна

А) Дайте йому назву. | СКЛАДАННЯ РЕЗЮМЕ НАУКОВОГО ТЕКСТУ. | Науковий стиль | Прикметник. | ЗАВДАННЯ 6. Усно схарактеризуйте науковий стиль мови. | Объявление | Реферат | СХЕМА-МОДЕЛЬ РЕФЕРАТУ | Частина); | СКЛАДАННЯ ЗАЯВИ. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати