Головна

Відповідальність за податкові правопорушення

  1. I. Відповідальність сторін
  2. III. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі аграрних відносин
  3. IV. відповідальність
  4. IV. КЕРІВНИЦТВО ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБОЮ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  5. " --'- § 7. Відповідальність за порушення податкового законодавства
  6. VIII.4.1) Поняття частноправового правопорушення.
  7. адміністративна відповідальність

У всіх державах передбачається обов'язок громадян сплачувати податки. Це природно, оскільки податки складають основну частину державного бюджету. У багатьох країнах прямі податки, безпосередньо сплачуються фізичними та юридичними особами, приносять більше половини державних доходів. При цьому також природно і те, що громадяни не люблять платити податки, вважаючи, що держава далеко не завжди ефективно використовує одержані фінансові кошти для здійснення своїх соціально-економічних та інших програм. Є й інші причини, через які громадяни не люблять платити податки, але роблять це, розуміючи їх необхідність для нормального функціонування держави і життя громадянського суспільства. Держава, в свою чергу, розуміє, що лише переконанням домогтися сплати податків неможливо, тому встановлює різні міри покарання за невиконання або порушення у виконанні податкового обов'язку. У зарубіжних країнах передбачається два основні види відповідальності за податкові правопорушення: адміністративна и кримінальна. Однак в кожній державі вирішення питання відповідальності має свої особливості, які визначаються законодавством і доктриною. Перш за все слід визначитися з критерієм розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності. Вже тут виникає перша складність. Справа в тому, що прийнятий у вітчизняній науці і зрозумілий російському юристу критерій ступеня суспільної небезпеки протиправного діяння в західноєвропейській правовій доктрині не зізнається як відмітна ознака розмежування видів правової відповідальності. У країнах Європи і США таким критерієм є воля законодавця:

- Якщо санкції за правопорушення передбачені в кримінальному законі, то це означає наявність кримінальної відповідальності;

- Якщо санкції встановлені в адміністративному законі, то це означає адміністративну відповідальність за правопорушення.

Однак в ряді європейських держав, зокрема в Великобританії, Франції и Італії, санкції за основні податкові правопорушення встановлені не в адміністративному або кримінальному законодавстві, а в спеціальних податкових законах. У цьому випадку основний критерій розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності застосовується опосередковано, через порівняння суворості санкцій за правопорушення:

- Якщо податковий закон передбачає арешт на строк менше мінімального терміну позбавлення волі, встановленого КК, то мова йде про адміністративну відповідальність;

- Якщо закон встановлює штраф, розмір якого нижче мінімального штрафу, передбаченого КК, то це також означає адміністративну відповідальність.

 Різниця кримінального та адміністративного штрафу можна проводити і за іншим критерієм - в залежності від державного органу, що накладає штраф. Відповідно адміністративний штраф встановлюється адміністративними органами, а кримінальний штраф встановлюється тільки судом.

Звернемося до конкретних прикладів зарубіжних держав, з тим щоб визначити основні види протиправних діянь, які кваліфікуються в законі як податкові правопорушення.

В Німеччині правовими актами, які передбачають відповідальність за податкові правопорушення, є: Положення про податки і платежі 1977 р Кримінальний кодекс ФРН, Закон про адміністративні правопорушення.

Основним джерелом норм, що визначають відповідальність за податкові правопорушення, є Положення про податки і платежі, що закріплює принцип, який встановлює співвідношення податкового законодавства, з одного боку, і кримінального (адміністративного) законодавства, з іншого боку: щодо адміністративних правопорушень (податкових злочинів) діють загальні норми адміністративного (кримінального) закону, відповідно якщо інше не передбачено Положенням про податки і платежі.

Положення про податки і платежі (далі - Положення) передбачає кримінальну и адміністративну відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Саме в такому порядку норми права розташовані в тексті: спочатку параграфи, що регламентують податкові злочини, а потім - податкові адміністративні правопорушення. Однак розглядати ці норми будемо в зворотному, звичному, порядку, починаючи з адміністративної відповідальності.

адміністративна відповідальність за податкові правопорушення закріплюється переважно в Положенні, де в ряді параграфів описуються протиправні податкові діяння, що тягнуть за собою адміністративний штраф. До такого роду діянь віднесені:

- Ненавмисне ухилення від сплати податків в сенсі § 370 абз. 1 Положення;

- Загроза податкового порядку: умисне або «через недогляд» неправильне ведення бухгалтерської документації, що створює можливості скорочення податкових виплат і отримання незаконних податкових пільг;

- Умисне або «через недогляд» порушення законодавства, що регулює порядок сплати податку на споживчі товари [251];

- Порушення законодавства, яке тягне за собою за собою створення можливості ухилення від сплати ввізних митних зборів.

Кримінальна відповідальність передбачається за податкові злочини, основні види яких перераховані в Положенні і в Кримінальному кодексі: 1) ухилення від сплати податків; 2) порушення митних правил; 3) підробка знаків сплати мит; 4) порушення податкової таємниці; 5) приховування майна з метою ухилення від оподаткування.

Ухилення від сплати податків проявляється в різних формах:

а) отримання незаконних податкових пільг для себе і для іншої особи на основі невірних або неповних даних, поданих до податкових органів, або приховування інформації, яку особа зобов'язана надавати в фінансові органи та спричинило за собою незаконне використання податкових пільг. Цей злочин карається позбавленням волі або штрафом. У разі незаконного використання податкових пільг, яке призвело до значного скорочення бази оподаткування, передбачається більш суворе покарання у вигляді позбавлення волі;

б) отримання незаконних податкових пільг в результаті використання підроблених документів. Це злочин, що здійснюється постійно, також тягне за собою відповідальність у формі позбавлення волі.

Передбачаючи жорсткі санкції за податкові злочини, Положення одночасно зберігає можливість уникнення кримінальної відповідальності в разі усвідомлення правопорушником протиправності його дій. Так, якщо особа, яка подала до фінансових органів невірні або неточні дані про свої доходи, заявить про це з метою виправити допущене порушення до того, як почнеться податкова перевірка його доходів і тим більше буде порушено адміністративну або кримінальну переслідування, то така особа звільняється від кримінальної відповідальності. Чи не настає кримінальна відповідальність і в разі, коли особа, що домоглася незаконного скорочення податків, добровільно сплатить заховану від податків суму у встановлені законом терміни.

Порушення митних правил відповідно до Положення виражається в порушенні заборони на ввезення, вивезення або транзитне перевезення товарів без відповідного повідомлення митних органів. Покаранням за цей злочин є позбавлення волі або штраф.

Самостійним видом податкових злочинів вважається підробка знаків сплати мита. Ознаки цього злочину містяться не в податковому, а в кримінальному законі, який передбачає покарання у формі штрафу або позбавлення волі.

Так само як і підробка знаків сплати мита, окремим видом злочину, передбаченим Кримінальним кодексом, є порушення податкової таємниці. Суб'єктом цього злочину може бути посадова або інша особа (наприклад, експерт, суддя), яке, будучи офіційно залученими до адміністративного або  судового процесу в податкових справах, стало володарем інформації, що становить податкову таємницю. Розголошення цієї інформації тягне за собою відповідальність у формі позбавлення волі або у формі штрафу. Поряд з Кримінальним кодексом запис про податкову таємниці міститься і в Положенні. Частково, без вказівки санкцій, відтворюючи норму КК, Положення встановлює умови, при наявності яких допускається розголошення відомостей, що становлять податкову таємницю: а) за згодою зацікавленої особи; б) якщо це служить цілям адміністративного або кримінального процесу; в) якщо це необхідно для розслідування тяжкого кримінального або економічного злочину; г) якщо це необхідно для спростування неправдивої інформації, що завдає шкоди державі.

Приховування майна з метою ухилення від оподаткування. Даний склад злочину передбачає дії по реалізації товарів, прихованих від споживчих податків або митних платежів. Особи, які вчинили такий злочин з метою особистого збагачення або на користь третіх осіб, підлягають покаранню у формі позбавлення волі або у формі штрафу. Промисловий характер таких дій тягне за собою посилення покарання. Законодавство ФРН передбачає можливість додаткового покарання за вчинення податкових злочинів. Наприклад, суд може призначити додаткове покарання у формі конфіскації предметів, прихованих від податків або засобів, що використовувалися як знаряддя злочину. Для осіб, засуджених до позбавлення волі на строк більше одного року, в якості додаткового покарання може бути встановлена ??заборона займати державні посади протягом встановленого законом терміну.

Кримінальне законодавство ФРН не передбачає кримінальної відповідальності юридичних осіб. Юридичні особи притягаються лише до адміністративної відповідальності, передбаченої законом про адміністративні правопорушення. Відповідальність юридичних осіб встановлюється у формі адміністративного штрафу в разі, якщо офіційний представник юридичної особи або член його керівного органу вчинили правопорушення, що спричинило за собою невиконання юридичною особою своїх обов'язків або його незаконне збагачення.

В Великобританії правовими актами, які передбачають відповідальність за податкові правопорушення, є [252]: закон про управління податками 1970 року закони про окремі види податків, закон про підробку та підробці і закон про магістратських судах. У цих правових актах передбачена відповідальність за правопорушення, пов'язані зі сплатою прямих і непрямих податків, а також за правопорушення, пов'язані з підробкою документів з метою ухилення від податків. До такого роду правопорушень віднесені наступні протиправні діяння [253]:

- Неповідомлення про отримані доходи в податкову службу (Управління внутрішніх доходів). Це правопорушення карається штрафом. Закон 1970 покладає обов'язок щорічно інформувати податкову службу про отримані доходи як фізичних осіб, так і юридичних осіб, платників корпоративного податку;

- Несплата фізичною особою або корпорацією прибуткового податку або податку на приріст капіталу відповідно до повідомленням, отриманим від податкової служби. Таке правопорушення карається основним штрафом і додатковим штрафом за кожен день прострочення сплати податку;

- Подання до податкової служби неправдивих відомостей або документів, що спричинило за собою неправильну сплату прибуткового податку або податку на приріст капіталу. Таке правопорушення карається штрафом;

- Надання допомоги в поданні до податкової служби неправдивих рахунків або податкових декларацій. Таке протиправна дія також карається штрафом;

- Незаконний імпорт і експорт товарів і пов'язане з цим умисне ухилення від сплати мита. Таке правопорушення підлягає покаранню в порядку сумарного виробництва або по обвинувальному акту. У першому випадку винна особа карається штрафом в розмірі не менше трикратної вартості товару і (або) тюремним ув'язненням. У другому випадку - штрафом, розмір якого визначається судом і (або) тюремним ув'язненням;

-неправильне заповнення митної декларації та навмисне приховування інформації про експортуються товари. Такі дії караються штрафом;

-представлення неправдивої інформації з метою отримання податкової пільги (звільнення від сплати митних платежів). Таке правопорушення підлягає переслідуванню в порядку сумарного виробництва і по обвинувальному акту. У першому випадку винна  особа карається штрафом, граничний розмір якого встановлено законом, і (або) тюремним ув'язненням, в другому - штрафом, розмір якого визначається судом, і (або) позбавленням волі;

- Протидія уповноваженим Управління мит і акцизів, що перешкоджає виконанню ними своїх службових обов'язків. Дане правопорушення карається позбавленням волі і штрафом;

- Незаконне виготовлення або надання допомоги в виготовленні гербових марок, а також підробка і продаж фальшивих гербових марок. Ці правопорушення переслідуються в порядку сумарного виробництва або по обвинувальному акту. У першому і в другому випадках винна особа карається тюремним ув'язненням.

Окремо слід відзначити правопорушення, пов'язані зі сплатою місцевих податків. Несплата місцевого податку (податку на нерухомість або обов'язкового платежу (податку) за забезпечення водою або каналізацією) тягне за собою позовну звернення до магістратського суду, який після встановлення обґрунтованості позовної заяви видає наказ про стягнення місцевого податку. Залежно від обставин суддя може видати накази: а) про накладення арешту на майно платника податків; б) про укладання платника податків до в'язниці.

під Франції правовими актами, які передбачають відповідальність за податкові правопорушення, є Загальний кодекс про податки і Кримінальний кодекс.

Основні види протиправних діянь у сфері податкових відносин описуються в Загальному кодексі про податки. Зокрема, кодекс визначає такі види правопорушень, пов'язані з усіма видами податків:

- Свідоме нехтування термінами подачі декларації;

- Уявлення помилкових бухгалтерських даних, з яких випливає неплатоспроможність платника податків або інші дії, спрямовані на ухилення від податків;

- Спотворення частини суми, що підлягає оподаткуванню;

- Складання неточних або неправдивих записів в бухгалтерських книгах і книгах обліку, передбачених ст. 8 і 9 Комерційного кодексу. Ці правопорушення тягнуть за собою кримінальне покарання в формі штрафу та позбавлення волі;

- Ухилення від податків шляхом укладання угоди купівлі-продажу без належного оформлення фінансових документів;

- Незаконне отримання від держави компенсацій по податках (повернення податків). Ці правопорушення тягнуть за собою кримінальне покарання в формі штрафу і тюремного ув'язнення;

- Підбурювання громадян до несплати або до порушення термінів сплати податків. Це правопорушення карається штрафом і позбавленням волі;

- Створення перешкод для здійснення функцій представників фінансових органів.

Особи, які перешкоджають уповноваженим державним службовцям проводити фінансові перевірки з метою встановлення фактів порушення податкового законодавства, караються штрафом за рішенням суду.

У Франції, так само як і в Італії, законодавство передбачає можливість додаткових покарань щодо осіб, винних у скоєнні податкових правопорушень. Зокрема, на додаток до мір покарання, передбачених Загальною кодексом про податки, суд може встановити обмеження прав громадян в формі заборони на участь в роботі податкових комісій: центральної комісії і комісій комун по прямих податках, департаментських комісій за прямими і непрямими податками, департаментських погоджувальних комісій.

За правопорушення, скоєні в зв'язку зі сплатою прямих і непрямих податків, суд може встановити додаткові міри покарання у вигляді тимчасової заборони займатися комерційною та виробничою діяльністю, а також вільними професіями. У разі повторного правопорушення термін заборони може бути подвоєний.

При порушенні передбачених рішенням суду додаткових мір покарання винна особа підлягає позбавлення волі і (або) грошового штрафу.

В Італії правовими актами, які передбачають відповідальність за податкові правопорушення, є закон про відповідальність за порушення фінансових законів і ряд актів делегованого законодавства про окремі питання оподаткування і митні правила. Кримінальний кодекс Італії не містить норм, які передбачають відповідальність за податкові правопорушення. Ці норми становлять зміст перерахованих вище спеціальних законів. Однак розподіл податкових правопорушень на злочину и проступки здійснюється на основі загальної норми КК, що визначає поняття злочину і проступку.

Відповідно до чинного законодавства податковим злочином є:

1) ухилення від сплати податків з вчиненням шахрайських дій, що виражається в наступних протиправних діяннях:

-незаконное виготовлення або розповсюдження бланків супровідних документів для переміщення цінностей або переказу грошових коштів, а також придбання, зберігання або використання таких бланків. Це правопорушення карається позбавленням волі;

-представлення в фінансові органи або в податкову поліцію підроблених або перекручених документів, які додаються до годо  виття декларації про доходи (наприклад, довідок про доходи, іменних списків і т.д.);

- Знищення або приховування бухгалтерських документів з метою приховування доходів;

- Виготовлення або використання бланків фінансової звітності та інших документів з метою спотворення даних, на основі яких розраховується сума ПДВ або прибуткового податку, що підлягає сплаті;

- Спотворення даних у фінансових документах, що несе за собою незаконні компенсації або інші персональні виплати платнику податку.

Ці правопорушення, вчинені в своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, кваліфікуються як шахрайство і караються тюремним ув'язненням і штрафом;

2) ухилення від сплати податків з вчиненням шахрайських дій в області митних правил:

- Незаконне відновлення податкових пільг для товарів, що були раніше імпортовані, а тепер вироблених на місцевих підприємствах і поставляються на експорт;

- Здійснення щодо імпортованого або експортованого товару штучних операцій з метою ухилення від сплати митних зборів.

Ці податкові злочини караються кримінальним штрафом, який встановлюється в розмірі, пропорційному нанесеному збитку.

Італійське законодавство передбачає крім основного додаткові покарання щодо осіб, винних у скоєнні податкових злочинів. Зокрема: а) довічна заборона на роботу в фінансових установах; б) тимчасова заборона: на заміщення посад, перерахованих в КК; участь у фінансових справах; на ведення переговорів з публічною адміністрацією; участь в роботі біржі; роботу біржовим маклером і біржовим комісіонером.

К податковим провини закон відносить такі протиправні діяння:

- Порушення термінів сплати податків, що несе за собою покарання у вигляді штрафу;

- Неподання декларації про доходи, що несе за собою покарання у вигляді арешту (позбавлення волі) і (або) штрафу в залежності від суми прихованого доходу;

- Неподання в фінансові органи документів фінансової звітності особами, які займаються продажем товарів або наданням послуг, що несе за собою кримінальну відповідальність у формі арешту або штрафу;

- Спотворення в річній податковій декларації розміру суми, що підлягає сплаті в якості прибуткового податку, що несе за собою відповідальність у формі арешту або штрафу.

Діяння, пов'язані з несплатою податків без скоєння шахрайських дій, кваліфікуються законодавцем як податкові проступки. Ті самі діяння, супроводжувані шахрайськими діями, будуть кваліфікуватися як податкові злочини.

На закінчення видається необхідним сказати наступне: по-перше, не у всіх зарубіжних державах законодавство чітко розмежовує адміністративну і кримінальну відповідальність за податкові правопорушення; по-друге, найбільш поширеною санкцією за порушення податкового закону є штраф. Це обумовлено принциповим підходом до визначення міри покарання: імущих громадянин повинен нести насамперед майнову відповідальність, незаможний - у вигляді позбавлення волі. Поєднання санкцій (штраф і позбавлення волі) відображає лише ставлення законодавця до тяжкості вчиненого протиправного діяння.




Конституція | Конституційні (органічні) закони | Закони, прийняті парламентом відповідно до звичайної процедури | Міжнародний договір | Судова практика в системі джерел податкового права | підзаконні акти | Основні види податків | Прибутковий податок з фізичних осіб | Податок на прибуток юридичних осіб | Податок на приріст капіталу |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати