загрузка...
загрузка...
На головну

Споживчий вибір і максимізація корисності

  1. II. За способом встановлення правил поведінки (наявність (відсутність) у суб'єкта можливості вибору поведінки; за методом правового регулювання)
  2. IV. Вибір способу формування фонду капітального ремонту
  3. IV. ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ. Сегментування ринку і вибір ЦІЛЬОВИХ СЕГМЕНТІВ
  4. Y етап. вибір стратегій
  5. А) Заява після виборів
  6. Австрійська школа граничної корисності
  7. Австрійська школа граничної корисності.

(Кардиналістський підхід)

Завдання аналізу споживчого вибору полягає в тому, щоб відповісти на питання про те, які набори благ набуває споживач з урахуванням своїх переваг і обмежених доходів.

Аналіз поведінки споживача здійснюється на основі наступних передумов (аксіом) кількісного підходу:

1) грошовий дохід споживача обмежений;

2) споживач так розпоряджається доходами, щоб отримати найбільшу корисність;

3) споживач може висловити своє бажання придбати благо шляхом кількісної оцінки його корисності;

4) гранична корисність блага зменшується;

5) споживач прагне мати більшу кількість будь-яких благ.

Отже, ми повинні відповісти на питання про те, які набори благ з числа доступних принесуть споживачеві максимальну корисність. Математично це означає:

TU = f (QA, ... QN) > max, (4.4)

при бюджетному обмеженні:

I = PAQA + ... + PNQN, (4.5)

де I - величина бюджету споживача,

PA, ... PN - Ціни товарів.

Припустимо, що споживач має щоденний дохід в 13 грошових одиниць і намагається придбати поєднання товарів А і В, максимізуючи його корисність. При здійсненні цього вибору насамперед будуть враховуватися переваги споживача, його дохід і ціни товарів. Припустимо, що РА= 1 ден. од., РВ= 3 ден. од. Дані про граничну корисність наведені в таблиці 4.1, там же представлені дані про величину граничної корисності в розрахунку на 1 ден. од., яка називається зваженої граничною корисністю.

Таблиця 4.1

Гранична корисність благ для споживача

 одиниці товарів  MUA  MUA/ PA  MUB  MUB/ PB

Зважена гранична корисність дозволяє порівнювати між собою корисності товарів з різними цінами. Так, гранична корисність першої одиниці блага А дорівнює 30, а блага В - 60 умовних одиниць. На перший погляд, кращим буде товар В. Однак його ціна більше, ніж ціна товару А, в 3 рази. На суму, необхідну для покупки одиниці товару В, можна придбати 3 одиниці товару А. Сукупна корисність трьох одиниць товару А (30 + 24 + 18 = 72) буде вище, ніж корисність одиниці товару В (60). Значить, споживач витратить першу грошову одиницю на придбання одиниці товару А, корисність якої складе 30 умовних одиниць. Далі порівняємо другу одиницю товару А і першу одиницю товару В. Перевага знову буде надано товару А. Потім буде вигідніше придбати одиницю товару В, так як гранична корисність 1 ден. од., витраченої на неї, принесе користь 20 ум. од., що вище зваженої граничної корисності третьої одиниці товару А. Таким чином споживач буде діяти і надалі, збільшуючи свою валову корисність. Далі він придбає третю одиницю товару А і другу одиницю товару В, так як їх зважена гранична корисність буде однакова. Набір благ, що складається з 3 од. А та 2 од. В, буде коштувати всього 9 ден. од., а дохід споживача дорівнює 13 ден. од. У споживача є можливість придбати четверту одиницю товару А і третю одиницю товару В. У результаті він витратить весь свій бюджет і отримає набір товарів А і В із загальною величиною корисності 246 ум. од.

Споживачеві, що має дохід в 13 ден. од., будуть доступні і інші поєднання благ А і В. Однак тільки одна комбінація з 4 од. А та 3 од. У буде максимізувати сукупну корисність.

На основі даного аналізу можна сформулювати правило максимізації сукупної корисності: Споживач розподіляє свій доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на придбання будь-якого блага, приносила б однакову граничну корисність. Умова максимізації корисності можна формалізувати в наступному вигляді:

MUA/ PA = MUB/ PB. (4.6)

Іншими словами, для максимізації корисності необхідно, щоб дотримувалися рівність зважених граничних корисностей благ.

Якщо ця умова не виконується, то станеться перерозподіл споживачем своїх витрат між товарами на користь того товару, який має велику зважену граничну корисність. Це призведе до збільшення сукупної корисності, одержуваної споживачем.

 




Еволюція економічної теорії | Предмет і метод мікроекономіки | ТЛУМАЧНИЙ СЛОВАРЬ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ | глава 2 | Пропозиція | ринкова рівновага | Еластичність попиту та ПРОПОЗИЦІЇ | Точкова і дугова еластичність попиту | Перехресна еластичність. Еластичність попиту за доходом | Глава 4. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати