Головна

Основні показники оцінки конкурентоспроможності організації

  1. B. Основні ефекти
  2. I. Основні завдання
  3. I. Основні завдання ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
  4. I. Основні лінії зв'язку педагогіки з соціологією. Мікро- та макроанализ 1 сторінка
  5. I. Основні лінії зв'язку педагогіки з соціологією. Мікро- та макроанализ 2 сторінка
  6. I. Основні лінії зв'язку педагогіки з соціологією. Мікро- та макроанализ 3 сторінка
  7. I. Основні лінії зв'язку педагогіки з соціологією. Мікро- та макроанализ 4 сторінка

Конкурентоспроможність організації - це здатність організації успішно змагатися на ринку і отримувати щодо конкурентів економічні вигоди. Конкурентоспроможність - комплексна характеристика, яка може виражатися через групові, інтегральні, узагальнені показники. Метою оцінки конкурентоспроможності організації є визначення положення підприємства на галузевому, регіональному або міжнародному ринках.

Конкурентний статус підприємства (лат. Status - стан, положення) згідно з формулюванням І. Ансоффа являє собою характеристику конкурентних позицій підприємства на ринку. Конкурентний статус показує на займану позицію підприємства на ринку в порівнянні з іншими конкурентами. Конкурентні переваги показують на фактори зовнішнього і внутрішнього характеру, що впливають на можливість досягнення підприємством конкурентної позиції. Конкурентний статус підприємства є функцією рівня його конкурентних переваг.

Конкурентний статус (конкурентна позиція) підприємства - сукупність сильних і слабких сторін організаційно-економічного становища підприємства на галузевому і регіональних ринках товарів і послуг щодо головних його конкурентів, що досягається методами і засобами, що не суперечать положенням антимонопольного законодавства Російської Федерації. Конкурентний статус - позиція в конкуренції, своєрідний вимірювач положення на ринку.

Конкурентний статус підприємства безпосередньо залежить від його конкурентних переваг, які в більшій своїй частині залежать від ефективності використання різних видів ресурсів в процесі виробництва, збуту і подальшого сервісного обслуговування покупців.

Кожне підприємство має великий різноманіттям властивостей (характеристик). Для оцінки їх необхідно звести в однорідні групи, визначити кількісні та якісні показники та методику їх вимірювання. Врахувати всі характеристики підприємства неможливо, тому слід вибирати найбільш важливі групи і найбільш важливі властивості в групі. Тому оцінка конкурентоспроможності організації залежить від цілей аналізу; практичної можливості отримання потрібної інформації; використовуваної методики вимірювання показників.

Принципи оцінки конкурентоспроможності аналогічні принципам оцінки конкурентоспроможності товарів: комплексність і відносність. Комплексність оцінки означає необхідність аналізу сукупності (комплексу) критеріїв. Відносність передбачає порівняльний характер оцінки, порівняння з конкурентами.

Алгоритм визначення конкурентоспроможності передбачає:

1) визначення мети оцінки;

2) визначення областей (видів діяльності), що враховуються при аналізі;

3) вибір бази порівняння;

4) визначення характеристик, які підлягають вимірюванню;

5) оцінка обраних характеристик;

6) розрахунок узагальненого, інтегрального показника конкурент здатності;

7) висновки про конкурентоспроможність.

Як характеристики конкурентоспроможності можна розглядати ступінь відповідності підприємства ключових факторів успіху на ринку. В цьому випадку оцінюються здатності конкурентів до досягнення успіху.

Оцінити конкурентоспроможність організації можна також на основі порівняльного аналізу стійкості підприємства та його основних конкурентів до можливих ризиків на ринку. Якщо розглядати ризики тільки як негативні прояви середовища, то подібний аналіз виявляє вимоги до діяльності підприємств галузі, а більш висока стійкість підприємства свідчить про більш високу конкурентоспроможність.

Маркетингові підходи до оцінки конкурентоспроможності на відміну від фінансово-економічних підходів більшою мірою оперують якісної (зазвичай експертної) інформацією. При цьому загальний підхід до оцінки конкурентоспроможності (і підприємства, і його продукції) полягає у виборі переліку характеристик, визначенні їх відносної важливості і оцінці цих характеристик для підприємства і його основних конкурентів.

Е. П. Голубков пропонує для оцінки конкурентоспроможності організації використовувати 16 чинників результативності діяльності (імідж, концепція продукту, якість продуктів, рівень диверсифікації видів бізнесу, сумарна ринкова частка головних видів бізнесу, потужність науково-дослідної та конструкторської бази, потужність виробничої бази та ін.), які він деталізує і доповнює за рахунок факторів конкурентоспроможності продукції та ефективності маркетингової діяльності.

Показником конкурентоспроможності організації є частка підприємства на ринку: чим вище частка ринку господарської одиниці, тим вище її конкурентоспроможність. Частка ринку підприємства і темп зростання ринку свідчать про ефективність маркетингової діяльності підприємства, яка проявляється в наявності попиту на продукцію підприємства. При збільшується або незмінній частці підприємства можна говорити про те, що підприємство на ринку може конкурувати. Якщо ж частка підприємства на ринку знижується, то це означає, що воно не здатне конкурувати.

Слід зазначити, що інновації дозволяють не тільки отримати цінові переваги в порівнянні з конкурентами, а й стимулювати оновлення попиту. Надаючи споживачеві новий привід для покупки, інновації виступають вирішальним елементом конкурентоспроможності підприємства. Виробники товарів, прагнучи підвищити конкурентоспроможність, поширюють інноваційну діяльність на виробничі процеси, організаційні структури, матеріально-технічне постачання. Конкурентоспроможність організацій залежить від виробничої діяльності, і під час якої постійно здійснюється впровадження нових розробок, орієнтованих на майбутні потреби потенційного покупця, вдосконалення продукції, що випускається і заміна морально старіючої продукції і виробничих процесів.

Динаміка кон'юнктури ринку вимагає від організації постійної оцінки власних можливостей щодо розвитку спроможностей конкурентоспроможності. Цей потенціал залежить від ступеня до ефективності використання організацією сучасних маркетингових технологій, які безпосередньо впливають па інфраструктуру і сукупність зовнішніх і внутрішніх характеристик організації, що відображаються в рівні її маркетингової активності.

Оцінка маркетингової активності організації дозволяє визначити найбільш важливі екстенсивні і інтенсивні фактори її формування, що впливають на розмір економічного ефекту від активізації маркетингової діяльності організації. Одним з внутрішніх факторів формування конкурентоспроможності організації є конкурентоспроможність товару, що визначає конкурентоспроможність товарного портфеля в цілому. Якщо один з продуктів виявляється неконкурентоспроможним, конкурентоспроможність організації в цілому може бути забезпечена за рахунок інших продуктів, що становлять товарний портфель організації.




Поняття конкурентних переваг | Види конкурентних переваг організації | Поняття і види конкурентів | Конкурентна карта ринку | Модель дослідження конкуренції на ринку М. Портера | Особливості конкуренції на Російському ринку | бенчмаркінг | Виявлення впливу конкуренції | Основні напрямки дослідження основних конкурентів. конкурентна розвідка | Основні принципи і критерії оцінки конкурентоспроможності товарів |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати