Головна

Бар'єри в педагогічному спілкуванні

  1. Бар'єри комунікації та спотворення інформації
  2. Бар'єри треба усувати
  3. Бар'єри при виході на зовнішній ринок
  4. Гематоенцефалічний і гематолікворного бар'єри.
  5. Геологічні бар'єри захисту
  6. Глава 3 БАР'ЄРИ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ

Обов'язковими супутниками більшості ситуацій спілкування є психологічні бар'єри, що виникають між учителем і учнями внаслідок ряду об'єктивних проблем. Л. І. Божович виділяла наступні бар'єри у педагогічній діяльності:

1) пред'являється педагогом вимога чуже досвіду дитини, його поглядам на навколишнє, його відношенню до того, що від нього вимагають;

2) в педагогічній діяльності і спілкуванні, з боку педагога, виявляється зіткнення двох (або декількох) суперечливих тенденцій;

3) учень переживає хронічний неуспіх у навчанні або у праці, котрий простежується на його поведінці і відношенні з учителем;

4) розбіжність між можливостями дитини і його домаганнями, коли в разі високого рівня домагань і невисокою оцінки його успіхів у дитини виникає негативна емоційна реакція на вчителя, а саму оцінку дитина розглядає як несправедливу.

Радянський педагог В. А. Кан-Калик класифікував бар'єри, що виникають при спілкуванні педагога не з окремим учнем, а з класом:

- «Бар'єр» боязні класу, характерний для початківців вчителів: вони непогано володіють матеріалом, добре підготувалися до уроку, але сама думка про безпосередній контакт з дітьми лякає їх;

- «Бар'єр» відсутності контакту: вчитель входить в клас і замість того, щоб швидко і оперативно організувати взаємодію з учнями, починає діяти «автономно»;

- «Бар'єр» звуження функцій спілкування: педагог враховує тільки інформаційні завдання спілкування, не зважаючи на соціально-особистісні функції спілкування;

- «Бар'єр» негативної установки на клас, яка може сформуватися, часом, апріорно на основі думок інших вчителів, які працюють в цьому колективі, або в результаті власних педагогічних невдач;

- «Бар'єр» минулого негативного досвіду спілкування;

- «Бар'єр» розбіжності установок - вчитель приходить до задуму цікавого уроку, а клас байдужий, в результаті вчитель роздратований;

- «Бар'єр» боязні педагогічних помилок (запізнитися на урок, не вкластися в часі);

- «Бар'єр» наслідування: молодий учитель наслідує манерам спілкування, діяльності іншого педагога, на якого він орієнтується, але не усвідомлює, що механічне перенесення чужого стилю спілкування на свою педагогічну індивідуальність неможливий.

Процес подолання психологічних бар'єрів строго індивідуальний, але в ньому існують загальні моменти:

- Спробуйте зафіксувати, чи немає у вас перерахованих вище бар'єрів у спілкуванні з учнями. Потім проаналізуйте ті сторони вашого спілкування зі школярами, які найбільше імпонують їм, а також ті, які викликають незадоволеність;

- В процесі спілкування намагайтеся відходити від стереотипів, явно заважають успішній взаємодії (манірність, дистанционность);

- Спробуйте відповісти на таке питання: «Яким бачать мене школярі?»; прагнете, щоб аналіз був адекватний реальній ситуації;

- Намагайтеся не з'ясовувати стосунки з дітьми, а ретельно аналізувати, як вони розвиваються; усувайте небажані елементи, що ведуть до утворення бар'єрів.

Взагалі, труднощі подолання психологічних бар'єрів у спілкуванні визначається тим, що психологічні бар'єри в спілкуванні виникають непомітно і спочатку можуть не усвідомлювати учителем.




Історичні етапи формування практичної педагогіки. | Сучасна методологія педагогічної діяльності. | Системний підхід до педагогічної діяльності. | Тест рубіжного контролю №1 | Теоретико-методологічні основи проектування. | Таксономійний підхід до педагогічного проектування. | Завдання №1. Експертиза навчальної програми. | Завдання № 2. Розробка програми елективного модуля. | Тест рубіжного контролю №2 | Феноменологія спілкування. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати