Головна

Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативна інформація та реферування

  1. АНОТУВАННЯ ТА РЕФЕРУВАННЯ
  2. Виникнення та основні етапи розвитку реферування
  3. Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР
  4. Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика
  5. Витоки вітчизняної системи реферування: види реферативних видань галузевих центрів інформації
  6. Витоки вітчизняної системи реферування: галузеві інформаційні органи
  7. Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності ВІНІТІ, ВНДІ та інших інформаційних центрів

У літературі зустрічаються різні визначення поняття "реферативна інформація". Термінологічний словник визначає її як вторинну інформацію, подану в формі рефератів та анотацій [100, с. 68].

Згідно з науковими розробками О. А. Гречихіна та І. Г. Здорова, "під реферативною інформацією слід розуміти змістовний результат процесу реферування, який відображається в реферативному виданні у формі певного знакового (літературного) твору - реферату чи їх сукупності - для виявлення нової, цінної та корисної документальної інформації" [40, с. 120].

На відміну від бібліографічної інформації, яка відбиває весь масив документів, реферативна інформація виконує завдання систематизації, пошуку, оцінки, узагальнення даних з першоджерел. Залежно від завдань інформаційного управління, реферат може вказувати на присутність необхідної фактографічної інформації, подавати її з належною систематизацією чи давати оцінку, узагальнювати, синтезувати її та найновішу, найціннішу і корисну рекомендувати конкретному користувачеві.

Реферування - це інтелектуальний творчий процес, що потребує осмислення, аналітико-синтетичної переробки інформації та створення нового документа - реферату, котрий має специфічну мовно-стилістичну форму.

Методика реферування полягає у послідовному здійсненні операцій, пов'язаних з оцінкою, відбором, аналізом і узагальненням відомостей, які містяться у первинному джерелі. Процес реферування базується на виконанні цих логічних операцій. Однією з основних специфічних особливостей, на яку необхідно зважати у ході складання реферату, є його повна змістова та деяка формальна залежність від первинного документа. У такому розумінні реферат слід розглядати як інформаційну модель реферованого документа.

Суть реферування - в зіставленні, порівнянні нової інформації з тією, що вже засвоєна та використовується в суспільній діяльності. Це завдання реферативних видань не відокремлюється від попереднього - сигнального (бібліографічного) інформування, на основі та у разі реалізації якого реферування і може бути ефективним та цілеспрямованим.

Реферуванням називається і сам процес інформаційної діяльності, і логічний метод досягнення поставленої мети. Завдяки логічній переробці документальної інформації маємо інформаційне повідомлення, що й називають рефератом. Тому слід цілком погодитися з визначенням наведеним у термінологічному словнику з інформаційної теорії та практики, згідно з яким "реферування - процес аналізу первинного документа й складання реферату" [100, с. 152].

Реферування - найтиповіший процес інформаційного аналізу, "пов'язаного з вивченням і обробкою документів з метою вилучення із них найсуттєвіших відомостей та (або) їх узагальнення" [100, с. 17]. Такий аналіз - складний логічний процес, елементами якого є відбір і опис, оцінка, систематизація та узагальнення фактографічної інформації, що може проводити тільки інформатор-фахівець з відповідної сфери суспільної діяльності: вчений, інженер, мистецтвознавець, літературознавець та ін. Насправді - це наукове вивчення змісту першоджерела інформації, доволі непростий творчий процес. Тому в реферативних виданнях поширився фактографічний (інформативний) реферат - конспективний переклад змісту документа. Таке "конспектування" - найперша, описова ступінь наукового аналізу документальної інформації, одна з форм реферативно-сигнального аналізу. Вона відповідає більше завданням пошуку, накопичення та збереження соціальної інформації.

У результаті будь-якого виду аналітико-синтетичної обробки первинних документів одержують вторинні документи: бібліографічні описи, анотації, реферати, які можуть бути об'єднані у різноманітні джерела вторинної інформації, інформаційно-пошукові системи. Такі ІПС можуть бути традиційними (бібліотечні каталоги, бібліографічні та фактографічні картотеки, бібліографічні покажчики, різноманітні інформаційні видання) і нетрадиційними (бібліографічні, реферативні та фактографічні БД).

 



  5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   Наступна

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика | Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР | Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації | Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності ВІНІТІ, ВНДІ та інших інформаційних центрів | Витоки вітчизняної системи реферування: види реферативних видань галузевих центрів інформації | Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук | Витоки вітчизняної системи реферування: галузеві інформаційні органи | Терміносистема науково-інформаційної діяльності | Терміносистема науково-інформаційної діяльності:історія і теорія реферату як інформаційного документа | Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформативні та індикативні реферати |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати