Головна

Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності Інституту наукової інформації з суспільних наук

  1. J; режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
  2. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  3. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 257
  4. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 265
  5. S. ВЄЗПСКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  6. Антична система господарства у Стародавньому Римі, періоди її еволюції: ранній Рим, період розквіту Римської імперії, криза та крах античної економічної системи. Система колонату
  7. Апаратна та програмна складові інформаційної системи, їх взаємодія.

Складовою частиною ДСНТІ була інформаційна система з суспільних наук, головним центром якої був Інститут наукової інформації з суспільних наук (ІНІСН), що координував інформаційну діяльність у галузі суспільних та гуманітарних наук і опрацьовував вітчизняну та зарубіжну наукову літературу відповідного профілю. Серед основних завдань ІНІСН слід відзначити: інформаційне обслуговування наукових установ, вищих учбових закладів, державних і громадських організацій; комплектування та реферування вітчизняних і зарубіжних матеріалів з суспільних наук; випуск реферативних і бібліографічних видань, аналітичних оглядів наукової літератури тощо [57, 88, 131].

ІНІСН здійснював випуск цілого комплексу науково-інформаційних видань. За змістом вони поділялися на поточні та ретроспективні проблемно-тематичні; за типом інформації - на бібліографічні, реферативні та науково-аналітичні. На початку 1990-х років результатом реферативної та аналітичної діяльності відділів і лабораторій Інституту був щорічний випуск 500 інформаційних видань [22, с. 10]. Центральне місце в системі інформаційних видань посідали РЖ ІНІСН. З 1973 р. у світ виходили РЖ "Общественные науки в СССР" у 7 серіях: "Экономика", "Государство и право", "История", "Языкознание" тощо; "Общественные науки за рубежом" в 11 серіях - "Науковедение", "Востоковедение и африканистика", "Философия и социология", "Литературоведение" та ін. Починаючи з 1990-х років РЖ ІНІСН виходять за назвами "Общественные науки в России", "Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература".

Однією з суттєвих особливостей діяльності ІНІСН було охоплення всіх основних напрямів розвитку суспільних наук, що давало змогу готувати інформацію комплексного, концептуального характеру з широкого кола проблем, висвітлювати нові явища у розвитку суспільних наук. Для реалізації цих завдань слугували проблемно-тематичні реферативні та бібліографічні збірники, а також аналітичні огляди наукової літератури, які готувалися в ІНІСН у співпраці з академічними інститутами та іншими науковими установами, котрі активно брали участь у визначенні тематики збірників, відборі літератури та її реферуванні.

Інститут готував і науково-аналітичні огляди літератури. Це найбільш складний, синтетичний вид інформації. В них узагальнювалися основні тенденції розвитку наукової думки в галузі суспільних наук (стан дослідження найголовніших проблем у будь-якій галузі знання, наукові школи чи теорії, презентувалися праці провідних представників суспільно-наукової думки тощо). Теми оглядів торкалися комплексних проблем.

Важливим напрямом діяльності був випуск сигнальної бібліографічної інформації. У 80-90-ті рр. ІНІСН видавав 28 щомісячних покажчиків літератури з провідних галузей суспільних наук: 7 випусків висвітлювали радянську літературу; 7 - зарубіжну за серіями: "Экономика", "Философия", "История. Археология. Этнография", "Государство и право", "Науковедение", "Литературоведение", "Языкознание"; решта - вміщувала інформацію в цілому про літературу, опубліковану в СРСР та за кордоном (щодо європейських соціалістичних країн, країн Азії та Африки тощо). Інститут передплачував літературу зі 115 країн і отримував більш ніж 4 тис. іноземних журналів. Річний комплект із 28 покажчиків літератури вміщував інформацію приблизно про 250 тис. книг та статей, опублікованих мовами народів СРСР, а також 35 іноземними мовами [21, с.30].

Інформаційна система з суспільних наук крім ІНІСН (центрального органу) мала також ряд галузевих центрів, регіональних інформаційних органів і мережу інформаційних відділів у наукових установах та вузах.

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика | Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР | Витоки вітчизняної системи реферування: основні характеристики Державної системи науково-технічної інформації | Витоки вітчизняної системи реферування: історія створення та діяльності ВІНІТІ, ВНДІ та інших інформаційних центрів | Терміносистема науково-інформаційної діяльності | Терміносистема науково-інформаційної діяльності:історія і теорія реферату як інформаційного документа | Терміносистема науково-інформаційної діяльності: інформативні та індикативні реферати | Терміносистема науково-інформаційної діяльності: теорія та класифікація анотацій | Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативна інформація та реферування | Терміносистема науково-інформаційної діяльності: реферативні видання |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати