Головна

Посилення каральної політики держави

  1. I. Основні завдання ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
  2. Абсолютний і обмежений (функціональний) імунітет іноземної держави
  3. авторитарні держави
  4. Авторитарні й тоталітарні держави другої половини XX - початку XXI ст. 1 сторінка
  5. Авторитарні й тоталітарні держави другої половини XX - початку XXI ст. 2 сторінка
  6. Авторитарні й тоталітарні держави другої половини XX - початку XXI ст. 3 сторінка
  7. Авторитарні й тоталітарні держави другої половини XX - початку XXI ст. 4 сторінка

Вихід зі стану війни викликав економічні труднощі, що посилювалася поворотом до форсованого та пріоритетного розвитку, будівництва "гігантів" -долгостроев. Значні фінансові ресурси йшли на підтримку зовнішньополітичних амбіцій. Міграційні процеси і житлова криза, висока соціальна мобільність населення набували значні масштаби. Життя покращувалося вкрай повільно. Все це підвищувало градус соціальної напруженості в країні.

У всіх соціальних групах і прошарках на рубежі 1947-1948 рр. наростало невдоволення, яке часто було на межі дозволеного. Для збереження існуючої системи було зроблено посилення каральної політики в усіх напрямах: прийняті закони проти розкрадачів державної земельної власності в сільській місцевості, жорстко каралися контакти з іноземцями. З суспільства були усунені "неблагонадійні" елементи, які повернулися з таборів після відбуття покарання, колишні військовополонені і репатріанти, "покарані" народи. Ці заходи супроводжувалися всебічним посиленням ідеологічного контролю.

Якщо до війни каральна політика режиму мала чітко виражену політичну спрямованість, то на рубежі 1940-1950 років в її орбіту в основному потрапляли прості громадяни, які здійснювали проступки через важке матеріальне становище. Величезне господарство ГУЛАГу переживало ті ж економічні труднощі, що і країна в цілому. Для його підтримки необхідний був постійний приплив робочої сили, а це вимагало нових каральних законів. Невдоволення в суспільстві посилювалося, репресивна система заходила в глухий кут, Вступала в усі більш гостру суперечність із соціальною ситуацією в країні. На початку 1950-х років вона вже сама по собі була небезпечною для режиму: то там, то тут спалахували табірні повстання.




Повсякденне життя | суспільні настрої | колгоспники | Втеча з села | Зміни в робітничий клас | інтелігенція | Радянський апарат і номенклатура | Посилення соціальної диференціації | Зростання населення ГУЛАГу і його причини | Бандитизм і злочинність |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати