Головна |
Мал. 5.2. Лінійна залежність між време-
ньому пошуку і обсягом К. П. Дані Каванаха
(Цит. За: [Richard J., Richard Ar., 1992]).
торами (цит. за: [Lieury, 1995]) був
показано, що швидкість сканірова-
ня нижче у дітей з затримкою розум-
ного розвитку.
Однак для підрахунку кількості
стимулів необхідно знати, в якому
коді зберігається цей стимул. було
з'ясовано, що різні види і типи
пам'яті розрізняються форматом, в
якому зберігається інформація. ки
тинг (цит. за: [Richard J., Richard
Ar., 1992]) зіставляв швидкість
порівняння по пам'яті зі швидкістю
візуального сканування (при ви-
виконанні завдання Стернберга). кор
реляція двох кривих продуктивно-
сті свідчить про те, що при
візуальному порівнянні беруть участь не
тільки візуальні, а й вербальні
компоненти.
Об'єм зберігання і швидкість кодування. Дж. Каванах [Richard J., Richard
Ar., 1992] в 1972 р, використовуючи парадигму Стернберга, встановив, що час
сканування лінійно зростає разом з числом стимулів, які під-
лежать порівнянні, і що разом зі зростанням складності стимулів час
пошуку збільшується (рис. 5.2).
Для пояснення отриманих даних він припустив, що в КП (непо
средственно пам'яті) одночасно може перебувати константне чис
ло ознак (N). Тому чим більше ознак має кожен з сти-
мулів, тим більше буде час сканування в парадигмі Стернберга.
Кожен стимул має т ознак. тоді
При цьому він встановив, що час пошуку (так / ні) 5 лінійно пов'язано з
кількістю стимулів,?, і цей зв'язок підпорядковується наступному співвідношенню:
С
5 = -
g
Число аналізованих ознак (N) - Інваріантної, і якщо в кожному
стимулі збільшується число ознак т, то відбувається скорочення
обсягу КП - g.
У роботі Ю. Бреденкампа [Бреденкамп, 1995] проводиться сопоставі-
вальний аналіз гіпотез Каванаха і Беддлі. Автор виводить наступну за-
закономірності:
Глава 5. Пам'ять
де т - Число ознак в одному стимулі, / - час аналізу одного при-
знака.
Використовуючи розрахунки Гайсслер про величину /, яка є тимчасовою
квант, рівний приблизно 9 мс, і запозичуючи значення С (= 243мс) з робіт
Каванаха, Бреденкамп отримує
де т - Кількість ознак в кожному стимулі, g - число стимулів.
Іншими словами, число стимулів, помножене на кількість призна-
ков, є константою, що дорівнює 27,04 (константа). Таким чином, тривалий
ність сліду пам'яті є константою, і обсяг КП (G) визна-
ся максимальною кількістю інформації і кількістю інформації,
міститься в одному стимулі.
Зіставляючи дані пуфф (з розрахунку обсягу КП і часу пошуку) з
гіпотезою Беддлі про те, що тривалість сліду є константная величина
, Бреденкамп отримує константні величини
(Ug = z, де U - час артикуляції; g- обьем КП, рівний N / m, z - тривалий
ність сліду).
Никольсон (цит. За: [Richard J., Richard Ar., 1992]) показав, що обсяг
КП змінюється з віком, але жорстко пов'язаний зі швидкістю читання. ав-
тор передбачає, що збільшення обсягу КП з віком зумовлено
прискоренням кодування стимулів в вербальну форму. Ці дані з-
впадають з припущенням Бреденкампа про те, що сталою являет-
ся не обсяг пам'яті, а тривалість сліду, яка, в свою чергу, визна-
деляется часом артикуляції, помноженим на ставлення всіх призна-
ков до числа ознак в одному стимулі. Так як артикуляція і кількість
інформації в одному стимулі залежать від семантичного коду, правомер-
але допустити, що вплив останнього на обсяг пам'яті проявляється як
раз в закономірності, розкритої Бреденкампом.
Сучасні погляди на продуктивність КП. А. Н. Лебедєв [Лебедєв, 1992]
розробив модель обсягу і швидкісних кордонів короткочасної пам'яті,
зв'язавши ці характеристики з особливостями нейронних процесів. Соглас-
але його моделі, обсяг короткочасної пам'яті N дорівнює:
де / - період альфа-ритму, рівний приблизно 100 мс, а - критичний
інтервал між нейронними імпульсами (приблизно 10 мс).
З теоретичних розрахунків слід, що обсяг КП залежить від періоду
Дискретний і континуальний підхід
биття альфа-ритму і розміру алфавіту. У серії експериментів, виконати
-наних під керівництвом А. Н. Лебедєва, було показано, що обсяг КП ра-
вен приблизно 9 од. в разі запам'ятовування бінарних символів. «Однак
якщо випробуваному пропонували для запам'ятовування тестові послідовності
ності, в яких один елемент міг відрізнятися від сусідніх відразу за трьома
перерахованих ознак (формою, розміром і кольором), то обсяг Кратковрем
тимчасової пам'яті круто знижувався майже до трьох елементів ». [Лебедєв, 1992,
с. 112]. Були обчислені швидкісні межі пам'яті; в грубому набли-
жении, за розрахунками автора, для візуальної модальності, час пошуку
де Т- період биття, або тривалість веретена в фонової електроен-
цефалограмме (ЕЕГ), що дорівнює Я- обсяг КП.
Іншою можливістю підрахунку обсягу КП і ДП є аналіз кри-
виття, яка ілюструє ефект первинності і недавність.
Ефект первинності і недавність. Якщо випробуваному запропонувати ряд
стимулів для заучування, а потім попросити його відтворити ці стимули
в довільному порядку, то ймовірність відтворення перших і пос
Ледньов стимулів буде вище, ніж стимулів, розташованих в середині
ряду. Цей феномен отримав назву ефекту первинності і недавність.
Якщо виходити з того, що інформація переходить з КП в ДП в результа-
ті ментальних повторень, то можна підрахувати кількість повторень,
припадають на один стимул поки він знаходиться в КП. неважко убедіть-
ся, що кількість повторень залежить від серіального місця стимулу в
ряду: Ранду (цит. no: [Richard, Richard, 1992]) підрахував кількість повторень,
припадають на кожен стимул, і зіставив ці дані з позиційно-
ної кривої відтворення. Він просив своїх випробовуваних вголос повторювали
рять кожне з 20 слів, які пред'являлися послідовно (продол-
жительность пред'явлення - 1 слово через 5 с) (рис. 5.3).
Дана крива добре збігається з кривою первинності-недавність, по-
отриманої в результаті численних експериментів на різних модаль-
ності і при різних межстімульних інтервалах. Зазвичай ефект первинних
ності пояснюється тим, що стимули вже перейшли в ДП, а ефект недавно-
сти - їх перебуванням в КП. У такому випадку кількість елементів, прихо-
дящихся на висхідну частину U-подібної кривої, можна вважати обсягом
КП. Крім того, був виявлений долговремнний ефект недавність (ДЕН),
який ставив під сумнів основну тезу про те, що ефект недавнос-
ти обумовлений кількістю інформації, що зберігається в КП. У 1974 р Бьорк
(Цит. За: [Nakajima, Sato, 1989]) розробив парадигму безперервних діст-
ракторов за схемою, яка виключала сумнів в правильності інтерпре-
тації ефекту недавність як слідства збереження стимулів в КП. но
визна експериментальної схеми полягала в тому, що стимули чергувалися
з дистракторами, так що межстімульний інтервал і інтервал утримання
завжди були заповнені дистракторами. Одне з пояснень ДЕН складалося
Глава 5. Пам'ять
Мал. 5.3. Залежність числа пригадувань і числа повторень від місця в ряду (цит. За:
[Richard J., Richard Ar., 1992]).
в тому, що випробуваний підтримуючи-
ет в КП стимули за рахунок розподілу
ня уваги.
У 1989 р інші дослідники
[Nakajima, Sato, 19891 провели екс-
перімент, в якому в якості ді-
стракторов використовувалися завдання
різного рівня складності: було
показано, що величина ДЕН сни
жается в міру зростання слож-
ності завдання. Особливо сильно ска
називається вплив складності діст-
ракторов на останні стимули (8 і
9 серіальні місця в списку слів,
які треба запам'ятати). Однак
автори виявили наявність ДЕН
через I тиждень після експерименту,
що говорить на користь того, що в
цьому ефекті беруть участь і компо-
ненти ДП.
Мал. 5.4. Залежність відтворення від ме
ста в ряду при єдиній і різної долинах списку
дістракторов.
Моністична і множинна трактування пам'яті
У 1990 р Коппенааль і Гленцер [Koppenaal, Glantzer, 1990] на основі
серії експериментів, в яких варіювалася тривалість стимулу, по-
казали, що ДЕН може бути пояснений тим, що випробовувані адаптіруют-
ся, виробляючи стратегію «розподілу часу». Отже, про-
дуктивность короткочасної пам'яті може залишатися незмінною при
переробці безперервних дістракторов, але тільки за однієї необходи-
мом умови - щоб довжина останніх залишалася незмінною) (рис. 5.4).
Експериментальне вивчення уваги | Глава 4. Увага | Когнітивні моделі уваги | Когнітивні моделі уваги | Основні функції уваги | психодіагностика уваги | психодіагностика уваги | Дискретний і континуальний підхід | Основні мнемические процеси | форми пам'яті |