Головна

Становлення і розвиток корекційної педагогіки як науки

  1. V1: 01 Теория и методология исторической науки
  2. XIX век ─ последний этап классической науки. Формирование современных концепций естествознания в конце XIX ─ начале ХХ вв.
  3. А (дополнительная). Несколько слов о методологии науки. Принцип актуализма, «Бритва Оккама» и презумпции. Проверка теории: верификации и фальсификации.
  4. Авторское право - это совокупность норм права, регулирующих отношения по поводу создания и использования произведений науки, литературы, искусства.
  5. Актуальные проблемы науки административного права
  6. Античный этап развития науки
  7. Будущее науки. Этос науки

Дефектологічна наука і корекційно-педагогічна практика мають ба- тий історичний досвід. Наслідком довготривалого вивчення анома- льних дітей, виявлення природи і сутності їхніх відхилень, організації


корекційної роботи з ними стала система наукових знань про аномальних дітей та історію розвитку спеціальних освітніх установ для дітей з недоліками в розвитку і поведінці. Досвід вивчення теорії і практики корекційної роботи охоплює не тільки спеціальні дефектологічні знання в галузі сурдопедагогіки (Н. М. Назарова) або історії вивчення, виховання і навчання розумово відсталих дітей (Х. С. Замський), але й історію становлення і розвитку виховання важковиховуваних дітей (А. В. Гаврилін), підготовку педагогічних кадрів до роботи з девіантними підлітками в освітніх установах (С. А. Завражин).

Важливими завданнями курсу корекційної педагогіки є вивчення історії становлення і розвитку корекційно-педагогічної діяльності з дітьми і підлітками з відхиленнями в розвитку і девіаціями у поведінці, виявлення ведучих тенденцій у попередженні і подоланні девіантності у підлітків.

У дефектологічній науці, у всіх галузях наукових знань, що вивчають проблеми відхилень у розвитку і поведінці, можна виділити чотири самостійних і в той же час тісно взаємозалежних аспекти: медико-клінічний, психологічний, педагогічний і соціологічний, які в історії дефектології то розвивалися незалежно один від одного, то перепліталися, поглиблюючи розуміння проблем. Наведемо приклад з історії становлення і розвитку олігофренопедагогіки.

Медико-клінічний аспект розкриває питання етіології розумового дефекту, його анатомо-фізіологічні порушення і симптоми, досліджує способи клінічного діагностування дефекту, підходи до його класифікації.

Психологічний аспект установлює картину психічних аномалій, розкриває своєрідність інтелектуальної, емоційно-вольової сфери в дітей J з різноманітними психічними відхиленнями, визначає симптоми окремих форм того або іншого дефекту.

Педагогічний аспект розглядає проблеми розумової відсталості, ч наприклад, з погляду навченості і ненавченості дитини в звичайній і спеціальній школі, визначає принципи, методи і прийоми педагогічної корекції дефекту.

Соціологічний аспект аналізує проблему з погляду соціальної оцінки існуючого явища, залежності її від соціально-економічних умов, соціально-педагогічних причин, впливу на неї характеру й умов розвитку суспільства.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

РОЗДІЛ 1. КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА | ЛЕКЦІЯ 1. КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНИХ | Принципи корекційно-педагогічної діяльності | Індивідуальні завдання | Категорія адаптації в онтогенезі | Фактори соціально-психологічної дезадаптації | Механізми розвитку адаптаційних порушень | Сутність девіантної поведінки | Теорії формування девіантної поведінки | Методичні підходи до організації корекційно-розвивальної освіти |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати