Головна |
Дефектологічна наука і корекційно-педагогічна практика мають ба- тий історичний досвід. Наслідком довготривалого вивчення анома- льних дітей, виявлення природи і сутності їхніх відхилень, організації
корекційної роботи з ними стала система наукових знань про аномальних дітей та історію розвитку спеціальних освітніх установ для дітей з недоліками в розвитку і поведінці. Досвід вивчення теорії і практики корекційної роботи охоплює не тільки спеціальні дефектологічні знання в галузі сурдопедагогіки (Н. М. Назарова) або історії вивчення, виховання і навчання розумово відсталих дітей (Х. С. Замський), але й історію становлення і розвитку виховання важковиховуваних дітей (А. В. Гаврилін), підготовку педагогічних кадрів до роботи з девіантними підлітками в освітніх установах (С. А. Завражин).
Важливими завданнями курсу корекційної педагогіки є вивчення історії становлення і розвитку корекційно-педагогічної діяльності з дітьми і підлітками з відхиленнями в розвитку і девіаціями у поведінці, виявлення ведучих тенденцій у попередженні і подоланні девіантності у підлітків.
У дефектологічній науці, у всіх галузях наукових знань, що вивчають проблеми відхилень у розвитку і поведінці, можна виділити чотири самостійних і в той же час тісно взаємозалежних аспекти: медико-клінічний, психологічний, педагогічний і соціологічний, які в історії дефектології то розвивалися незалежно один від одного, то перепліталися, поглиблюючи розуміння проблем. Наведемо приклад з історії становлення і розвитку олігофренопедагогіки.
Медико-клінічний аспект розкриває питання етіології розумового дефекту, його анатомо-фізіологічні порушення і симптоми, досліджує способи клінічного діагностування дефекту, підходи до його класифікації.
Психологічний аспект установлює картину психічних аномалій, розкриває своєрідність інтелектуальної, емоційно-вольової сфери в дітей J з різноманітними психічними відхиленнями, визначає симптоми окремих форм того або іншого дефекту.
Педагогічний аспект розглядає проблеми розумової відсталості, ч наприклад, з погляду навченості і ненавченості дитини в звичайній і спеціальній школі, визначає принципи, методи і прийоми педагогічної корекції дефекту.
Соціологічний аспект аналізує проблему з погляду соціальної оцінки існуючого явища, залежності її від соціально-економічних умов, соціально-педагогічних причин, впливу на неї характеру й умов розвитку суспільства.
РОЗДІЛ 1. КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА | ЛЕКЦІЯ 1. КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНИХ | Принципи корекційно-педагогічної діяльності | Індивідуальні завдання | Категорія адаптації в онтогенезі | Фактори соціально-психологічної дезадаптації | Механізми розвитку адаптаційних порушень | Сутність девіантної поведінки | Теорії формування девіантної поведінки | Методичні підходи до організації корекційно-розвивальної освіти |