Головна

Приклад вибору і розрахунку посадок підшипника кочення

  1. C) дається приклад країни, успішно поєднати у своїй правовій системі ознаки романо-германський системи права із загальним правом.
  2. II. Випишіть з тексту приклади вживання в англійському реченні неособистих форм дієслова.
  3. II. Випишіть з тексту приклади вживання в англійському реченні неособистих форм дієслова.
  4. II. За способом встановлення правил поведінки (наявність (відсутність) у суб'єкта можливості вибору поведінки; за методом правового регулювання)
  5. IV. Вимоги до організації здорового харчування та формування зразкового меню
  6. VI. Приблизний перелік питань до заліку.
  7. Автосумма - приклад найпростішої функції

Розглянутий вузол редуктора (рис. 15) має вал, опорами якого є два кулькових підшипника з діаметром отвору 30 мм. З огляду на, що вимоги до точності обертання валу спеціально не обумовлені, а також те, що даний редуктор не відноситься до високошвидкісних, приймаємо нормальний клас точності підшипників (умовне позначення підшипника 306).

Мал. 15. Фрагмент редуктора

Даний підшипник відноситься до кульковим радіальним однорядним відкритим, серія діаметрів середня (3), серія ширин - вузька. Основні розміри підшипника:

- Номінальний діаметр отвору внутрішнього кільця під-підшипників d = 30 мм;

- Номінальний діаметр зовнішньої циліндричної поверхні зовнішнього кільця D = 72 мм;

- Номінальна ширина підшипника B = 19 мм;

- Номінальна висота монтажної фаски r = 2 мм.

Визначаємо види навантаження кілець підшипника (місцеве, циркуляційний, коливальний). Так як передача крутного моменту здійснюється циліндричними зубчастими колесами, то в зубчастому зачепленні діє радіальне навантаження, постійна по напрямку і за значенням. Вал обертається, а корпус нерухомий, отже, внутрішнє кільце випробовує циркуляційний навантаження, а зовнішнє кільце - місцеве. Приймемо легкий режим роботи підшипникового вузла. ГОСТ 3325 для такого випадку рекомендує поля допусків цапфи вала, що сполучається з кільцем підшипника кочення, k6 або js6. Вибираємо поле k6, яке забезпечує посадку з натягом (див. Рис. 11). Так само на підставі рекомендацій стандарту вибираємо поле допуску отвору корпусу Н7. Граничні відхилення середніх діаметрів кілець підшипника кочення визначаємо по ГОСТ 520, граничні відхилення вала O30k6 і отвори корпусу O72Н7 - по ГОСТ 25347-82 «Основні норми взаємозамінності. Єдина система допусків і посадок. Поля допусків і рекомендовані посадки »і розрахунки зводимо в таблиці (табл. 16 і 17).

Таблиця 16

Граничні розміри кілець підшипників кочення

 Розмір, мм ES (es), Мкм EI (ei), Мкм Dm max (dm max), Мм Dm min (dm min), Мм
d = 30  - 10  30,000  29,990
D = 72  - 13  72,000  71,987

Таблиця 17

Граничні розміри цапфи вала і отвору корпусу

 Розмір, мм ES (es), Мкм EI (ei), Мкм Dmax (dmax), Мм Dmin (dmin), Мм
d = 30  + 15  + 2  30,015  30,002
D = 72  + 30  72,030  72,000

Будуємо схеми розташування полів допусків деталей, підшипникового вузла і розраховуємо зазори (натяг).

за dm:

Nmax = dmax - dm min = 30,015 - 29,990 = 0,025 мм = 25 мкм;

Nmin = dmin - dm max = 30,002 - 30,000 = 0,002 мм = 2 мкм;

Ncp = (Nmax + Nmin) / 2 = (25 + 2) / 2 = 13,5 мкм.

Мал. 16. Схема розташування полів допусків сполучення O30L0 /k6

за Dm:

Smax = Dmax - Dm min = 72,030 - 71,987 = 0,043 мм = 43 мкм;

Smin = Dmin - Dm max = 72,000 - 72,000 = 0,000 мм;

Scp = (Smax + Smin) / 2 = (43 + 0) / 2 = 21,5 мкм;

TS = ITDm + ITD = 30 + 13 = 43 мкм.

Виробляємо перевірку наявності в підшипнику радіального зазору, який зменшується через натягу при посадці підшипника на вал. У розрахунках приймаємо середнє значення натягу і середнє значення зазору в підшипнику як найбільш ймовірні:

Ncp = 13,5 мкм;

Nеф = 0,85 · 13,5 = 11,5 мкм = 0,0115 мм;

d0 = dm + (Dm - dm) /4 = 30,000 + (72,000 - 30,000) / 4 = 40,5 мм;

?d1 = Nеф· dm / d0 = 0,0115 · 30 / 40,5 = 0,0085 мм = 8,5 мкм.

Мал. 17. Схема розташування полів допусків сопряженіяO72Н7 /l0

За ГОСТ 24810 визначаємо граничні значення теоретичних зазорів в підшипнику 306 до збірки:

Gr min = 5 мкм;

Gr mах = 20 мкм.

Середній зазор в підшипнику 306 визначається як полусумма граничних теоретичних зазорів:

Gr cp = (Gr min + Gr mах) / 2 = (5 + 20) / 2 = 12,5мкм.

тоді

Gсел = Gr cp - ?d1 = 12,5 - 8,5 = 4 мкм.

Розрахунок показує, що при призначенні посадки O30L0 / k6 по внутрішньому діаметру зазор в підшипнику після посадки буде позитивним.

На кресленнях загального виду вибрані посадки підшипника кочення позначаються:

- На вал - O30L0 /k6, де L0 - поле допуску внутрішнього кільця підшипника нормального класу точності; k6 - поле допуску вала.

- В корпус - O72Н7 /l0, де Н7 - поле допуску отвору корпусу; l0 - поле допуску зовнішнього кільця підшипника нормального класу точності.

За ГОСТ 20226-82 «Підшипники кочення. Заплечики для установки підшипників кочення. Розміри »визначаємо діаметри заплічок вала і корпуса.

Для діаметра валу d = 30 мм кулькових підшипників найменший і найбільший діаметри заплечика відповідно рівні  = 36 мм і  = 39 мм. Вибираємо діаметр заплечика  = 36 мм як бажаний розмір з ряду Ra20.

Для внутрішнього діаметра корпусу D = 72 мм кулькових підшипників діаметр заплечика дорівнює Da = 65 мм.

Шорсткість посадочних поверхонь, що сполучаються з кільцями підшипника деталей, залежить від діаметра і класу точності підшипника. Найбільші значення параметрів R а для посадочних поверхонь валів, отворів і торців заплічок валів і корпусів представлені в табл. 18.

Табліца18

Значення параметрів шорсткості R а

для посадочних поверхонь, що сполучаються з підшипниками

 Посадочниеповерхності  Класи точності під-підшипників  номінальні діаметри
 до 80 мм  80 ... 500 мм
R а, мкм
 валів  1,25  2,5
 6, 5  0,63  1,25
 0,32  0,63
 Отверстійкорпусов  1,25  2,5
 6, 5, 4  0,63  1,25
 Торців заплічок валів і корпусів  2,5  2,5
 6, 5, 4  1,25  2,5

За ГОСТ 3325, табл. 3, вибираємо вимоги до шорсткості (можна також використовувати табл. 18 даного видання):

- Посадкової поверхні вала під кільце підшипника R а 1,25;

- Посадкової поверхні корпусу під кільце підшипника R а 1,25;

- Торцевої поверхні заплечика вала R а 2,5.

Виходячи з рекомендацій, наведених в п. 2.2.7, призначаємо більш жорсткі вимоги до шорсткості посадкової поверхні вала під кільце підшипника R а 0,32, посадкової поверхні корпусу під кільце підшипника R а 0,32, торцевої поверхні заплечика вала R а 1,25.

У ГОСТ 3325 також нормовані вимоги до форми посадочних поверхонь валу і корпусу, що сполучаються з кільцями підшипника, і до торця биття заплічок валів і отворів корпусів.

З табл. 4 ГОСТ 3325 вибираємо значення:

- Допуску круглості посадкової поверхні вала під кільце підшипника 3,5 мкм;

- Допуску профілю поздовжнього перетину посадкової поверхні вала під кільце підшипника 3,5 мкм;

- Допуску круглості посадкової поверхні корпусу під кільце підшипника 7,5 мкм;

- Допуску профілю поздовжнього перетину посадкової поверхні корпусу під кільце підшипника 7,5 мкм.

Слід зазначити, що обмеження, накладені стандартом на форму поверхонь, що сполучаються з підшипниками, можуть не збігатися зі стандартними допусками форми по ГОСТ 24643-81 «Основні норми взаємозамінності. Допуски форми та розташування поверхонь. Числові значення ». Однак можна узгодити ці вимоги за рахунок посилення «розрахункових» допусків до найближчих стандартних значень, встановлених в загальнотехнічних стандартах. Виходячи з цього призначаємо допуск круглості посадкової поверхні вала під кільце підшипника рівним 3 мкм і допуск профілю поздовжнього перетину посадкової поверхні вала під кільце підшипника рівним 3 мкм, допуск кругло-сти посадкової поверхні корпусу під кільце подшіп-ника рівним 6 мкм і допуск профілю поздовжнього перерізу посадкової поверхні корпусу під кільце підшипника рівним 6 мкм.

Стандарт нормує також торцеве биття заплічок валів і отворів корпусів. З табл. 5 ГОСТ 3325 вибираємо значення:

- Допуску торцевого биття заплечика вала 21 мкм;

- Допуску торцевого биття заплечика корпусу 30 мкм.

Допуск торцевого биття заплечика вала можна округлити до значення 20 мкм.

Сумарне допустиме відхилення від співвісності, викликаний несприятливим поєднанням усіх видів похибок обробки, складання і деформації підшипників посадочних поверхонь валу і корпусу під дією навантажень, оцінюється допустимим кутом взаємного перекосу ?max між осями внутрішнього і зовнішнього кілець підшипників кочення, змонтованих в підшипникових вузлах. В дод. 7 ГОСТ 3325 наведені числові значення допусків співвісності посадочних поверхонь для валів і для корпусів в підшипникових вузлах різних типів при довжині посадкового місця В1 = 10 мм (в диаметральном вираженні). При іншій довжині посадоч-ного місця B2 для отримання відповідних допусків співвісності табличні значення слід помножити на B2/ 10. Під-підшипників 306 має ширину B2 = 19 мм і відноситься до групи радіальних однорядних кулькових. Приймемо нормальний ряд зазорів. Тоді допуск співвісності поверхонь вала складе Тспіввісний = 4 ·В2/ 10 = 4 · 19/10 = 7,6 мкм; посилюємо розрахований допуск по ГОСТ 24643 і приймаємо Тспіввісний = 6 мкм. Відповідно для поверхонь корпусу Тспіввісний = 8 ·B2/ 10 =
 = 15,2 мкм; посилюємо до значення Тспіввісний = 12 мкм.

Допуски співвісності можна замінити допусками радіального биття тих же поверхонь щодо їх загальної осі з урахуванням того, що на ті ж поверхні обов'язково задаються допуски ціліндрічності, які разом з допусками радіального биття обмежують такі ж відхилення, які обмежують допуски співвісності.

  Мал. 18. Приклад позначення точностних вимог до поверхонь вала, що сполучаються з підшипником кочення

Мал. 19. Приклад позначення точностних вимог

до поверхонь отворів корпусу, що сполучаються з підшипником кочення




Короткий опис складу та роботи вироби | І з'єднань | поверхонь | Приклад розрахунку посадки з зазором | Приклад розрахунку перехідної посадки | Приклад розрахунку посадки з натягом | І розташування поверхонь | І розташування поверхонь | Загальні допуски по ГОСТ 30893.1 - m. | поверхні |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати