Головна

Короткий нарис історії розвитку фізичної хімії

  1. F8 Порушення психологічного розвитку
  2. I. Аномалії, що виникають в результаті недостатності формування частин кінцівок. У цю групу входять такі пороки розвитку кінцівок.
  3. I. З історії філософських трактувань рефлексії
  4. I. Особливості римської культури н основні етапи її розвитку
  5. I. Фактори ДИТЯЧОГО РОЗВИТКУ
  6. II. Зміни, що зазнають особистістю в міру розвитку процесу
  7. II. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КАПІТАЛІЗМУ 1 сторінка

Термін «фізична хімія» та визначення цієї науки вперше було дано М. В. Ломоносовим, який в 1752-1754 рр. читав студентам Академії наук курс фізичної хімії і залишив рукопис цього курсу «Введення в справжню фізичну хімію» (1752). Ломоносов виконав багато досліджень, теми яких відповідають складеним їм «Плану до курсу фізичної хімії» (1752) і програмою експериментальних робіт «Досвід фізичної хімії» (+1754). Під його керівництвом проводився також студентський практикум з фізичної хімії.

Ломоносов дав таке визначення фізичної хімії: «Фізична хімія є наука, що пояснює на підставі положень і дослідів фізики те, що відбувається в змішаних тілах при хімічних операціях». Це визначення близьке до сучасного.

Для розвитку фізичної хімії велике значення мало відкриття двох законів термодинаміки в середині XIX століття (С. Карно, Ю. Р. Майєр, Г. Гельмгольц, Д. П. Джоуль, Р.Клаузиус, В. Томсон).

Кількість і різноманітність досліджень, що лежать в області, прикордонної між фізикою і хімією, постійно зростала в XIX столітті. Було розвинене термодинамічне вчення про хімічний рівновазі (К. М. Гульдберг, П. Вааге, Д. У. Гіббс). Дослідження Л. Ф. Вильгельми поклали початок вивченню швидкостей хімічних реакцій (хімічна кінетика). Досліджувався перенесення електрики в розчинах (І. В. Гитторф, Ф. В. Г. Кольрауш), вивчалися закони рівноваги розчинів з парою (Д. П. Коновалов) і розвивалася теорія розчинів (Д. І. Менделєєв).

У 1860 р курс фізичної хімії почав читати російський учений Н. Н. Бекетов в Харківському університеті.

Визнання фізичної хімії як самостійної науки і навчальної дисципліни виразилося в установі в Лейпцігському університеті (Німеччина) в 1887 році першої кафедри фізичної хімії на чолі з В. Оствальдом і в підставі першого наукового журналу з фізичної хімії. В кінці XIX століття Лейпцизький університет був центром розвитку фізичної хімії, а провідними фізико-хіміками були В. Оствальд, Я. Х. Вант-Гофф, С. Арреніус і В. Нернст. До цього часу визначилися три основні розділи фізичної хімії - хімічна термодинаміка, хімічна кінетика і електрохімія.

Одним з найважливіших напрямків науки, розвиток яких є необхідною умовою технічного прогресу, відноситься дослідження хімічних процесів; фізичної хімії належить провідна роль у розвитку цієї проблеми.




Енергія. Закон збереження і перетворення енергії | Предмет, метод і кордони термодинаміки | Теплота і робота | Еквівалентність теплоти і роботи | Внутрішня енергія | Перший закон термодинаміки | рівняння стану | Робота різних процесів | Теплоємність. Обчислення теплоти різних процесів | калоріческіе коефіцієнти |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати