Головна

Дитяча смертність в Росії в 1960-1994 рр

  1. I. Земська-СТАТИСТИЧНІ ДАНІ за Новоросію
  2. I. Формування системи військової психології в Росії.
  3. K1] 8. Філософська думка Росії
  4. VI. ВПЛИВ РИМСЬКОГО ПРАВА НА ЗАКОНОДАВСТВО РОСІЇ
  5. XVII століття в історії Росії
  6. XVIII століття. Послепетровскій період історії Росії
  7. Августа 1914 року Німеччина, як союзник Австро-Угорщини, оголосила Росії війну. Протягом тижня в неї вступили ще десятки держав.

джерело: Російський статистичний eжегоднік. 1994: Статистичний збірник. М .: Держкомстат Росії, 1994. C. 52; Питання статистики. 1995. № 5. С. 68-69.

Збільшується число вроджених аномалій, зростає кількістю-ство дітей з онкологічними захворюваннями, психічними рас-розладами, хворобами нервової системи, органів травлення. У Росії лише 14% дітей визнаються практично здоровими, 50% мають відхилення в стані здоров'я, 35% - хронічно біль-ні.

Важливим індикатором рівня розвитку країни і здоров'я насе-лення виступає материнська смертність. Коефіцієнт материн-ської смертності розраховується як число померлих вагітних жінок і породіль на 100 тис. Живонароджених дітей. Цей поки-затель в Росії в 1992 р склав 50,8 в 1993 р - 51,6, що в 15-20 разів перевищує показники розвинених країн (наприклад, в Канаді коефіцієнт материнської смертності дорівнює 3, у Великобританії - 7, в США - 9). Коефіцієнт загальної та вікової смертності в країні вимірюється-ється числом померлих на 1000 чоловік населення. З'ясувалося, що майже завжди смертність сільського населення вище, ніж міського, через більш низького рівня медичної допомоги, ви-сокого травматизму, а також через відмінності у віковій структурі міського і сільського населення. В цілому смертність в Росії в 2,5-3 рази вище, ніж в розвинених країнах. Серед причин смертності працездатних перше місце займають нещасні випадки, отруєння і травми, причому вони є причиною смерті кожного другого чоловіка і кожної третьої жінки. Смертність чоловіків у працездатному віці в 1993 р в 4 рази перевищувала смертність жінок. У західноєвропейських країнах, США і Японії передчасна смертність працездатних чоловік-чин в 2,5-4 рази нижче, ніж в Россіі1.

Смертність вивчається в залежності від рів-ня урбанізації, за групами з різним рівнем освіти, ха-рактер занять. Так само як і в розвинених країнах, в Росії про-тривалість життя тим вище, чим вище рівень освітньої-ня, причому у чоловіків роль цього фактора істотно вище, ніж у жінок, в сільській місцевості цей вплив помітніше, ніж в го-пологах.

Узагальнюючи зібрані відомості, санітарна статистика отримує інтегральний індикатор якості населення, Куди включаються не тільки показники тривалості життя, смертності і захворюваності, але також дані про інвалідність, тобто облік населення з фізичними вадами: вродженими і при-набутими. Об'єктивні показники здоров'я населення можуть бути додат-нени суб'єктивними - отриманими в результаті опитувань населення-ня самооцінками стану здоров'я.

5. Моральна стати-стіки -розділ соціальної статистики, що вивчає явища і про-процес, що характеризують моральне обличчя людини і суспільства в цілому. Завдання моральної статистики зосереджені на характеристиці особистісних якостей на-селища: від загальноприйнятих моральних цінностей, рівня куль-тури, традицій і звичаїв, заходи засвоєння гуманних принципів, людських контактів і т. Д. Обов'язковою напрямком моральної статистики виступає розгляд диференціації показників по території, по різним категоріям населення - демографічним, соціальним, економічним, етнічним. Як і в будь-якій галузі статистики, в моральній статистикою велика увага приділяється динаміці - вивчення тенденцій за минулі роки і оцінці перспектив на майбутнє. Тут досліджуються поширеність, інтенсивність і ступінь стійкості проявів морально-психологічних властивостей особистості і суспільства.

Моральні якості виявляються в міжособистісних контак-тах, у взаємодії особистості з окремими соціальними ін-ститут, взаємовідносинах спільнот людей (територіальних, етнічних, політичних, державних), у відносинах особисто-сті і груп людей до матеріально-речової середовищі, до природи.

Відмінність моральної статистики від інших галузей соціальної статистики полягає в тому, що її першоосновою виступають характер-ного-психологічні властивості особистості, які більше, ніж будь-які інші соціальні аспекти (освіта, рівень життя, зайнятість населення та ін.), Носять суб'єктивний характер. Моральна статистика - той розділ статистики, де найбільш тісно пов'язані три області знання: статистика, соціологія і психологія.

На жаль, у нас, як і в світовій практиці, проблеми моральної статистики звужені до правової статистики, хоча остання виступає лише одним з розділів моральної статистики. Насправді вона охоплює більш широку область: можна статистичними методами вивчати любов, дружбу і т. Д. Побудувати, наприклад, ряди розподілу пред-ставники різних статевовікових, соціальних груп по числу дру-зей, виявити, у кого їх більше, яка дисперсія дружніх зв'язків по групах, значимі чи міжгрупові відмінності. Однак традиційно предмет моральної статистики зміщений в напрямку соціальної патології. Таке положе-ня легко пояснити: найбільшу практичну значимість і небез-ність представляють саме прояви соціальної патології.

Фахівці пропонують розрізняти дві частини в моральній статистикою: позитивну і негативну1. Позитивні показники моральної статистики характеризують кількість позитивних вчинків в різних сферах - трудовий, сімейно-побутовій, суспільній. До них відносяться дані про благодійність, спонсорство, угруповання осіб, які мають особливі заслуги перед суспільством, нагороджених орденами, зазначених званнями, преміями та ін. Негативні показники характеризують переступив-ність, цивільні і адміністративні правопорушення, порушен-ня законності, а також такі соціально небезпечні явища, як бродяжництво, проституція, алкоголізм, наркоманія.

У дореволюційній Росії благодійність отримай-ла широке поширення з другої половини XIX ст. У статистичних звітах враховувалася станова принад-лежность жертводавців: дворянство, купецтво, духовенство та ін. У статистиці московських благодійних установ виокрем-лялісь дев'ять груп: благодійна частина міського управ-ня, станові установи (закладу, що належали Москов-ському купецького суспільству, і ін .), установи відомства импе-ратріци Марії Федорівни, установи духовного відомства, благодійної організації з Канади-ворітель-ні установи національні і іновірські, установи приватних благодійників, установи різних міністерств (народної освіти, військового, шляхів сполучення). Кожна з цих груп мала до кінця XIX в. значним благодійним капита лом (від 1 до 7 млн ??руб.) і крім цього - пожертвуваними зда-нями з майном вартістю від 1 до 5 млн руб. Приблизно третина московських благодійних сум витрачалася на допомогу дорослим, інша третина - на допомогу дітям, а решта - на медичну допомогу. У статистичних даних вказувалася станова приналежність прізреваемих (міщани, особи військового звання, купецького звання і т. Д.). Залежно від типу благо-орудного закладу на кожного прізреваемих витрачалося від 60 до 130 руб. на рік. Їм надавалися безкоштовне житло, їжа, одяг, необхідні для життя предмети і іноді невеликі грошові допомоги.

6. Правова статистика.Вона є складовою частиною моральної статистики. Правова статистика враховує правопорушення, що підрозділяються на адміністративні, цивільні, кримінальні, і різного роду антисоціальні явища. Загальним показником рівня злочинності є число зорі-реєстрованих злочинів. Основними показниками в правовій статистиці є аб-солютно дані про кількість злочинів, зокрема злочинців і заходи покарання. Вони визначаються на базі названих вище груп-піровок. Крім того, обчислюються деякі узагальнюючі показу-ки, наприклад: середній термін покарання, середній термін рассмотре-ня справ, середня сума збитку від злочинних дій. Аналізується динаміка цих показників на основі системи рядів дина-міки. Розраховуються спеціальні показники: абсолютні при-росту (цінні і базисні), темпи зростання і приросту та ін.

Таблиця 9.2




Глава 2. Міждисциплінарна матриця соціології | Глава 3. внутрідісціплінарного матриця соціології | ІТОГО295166441212270166 | Галузі соціології та психології | Глава 4. Предмет і об'єкт соціології | Глава 5. Структура соціологічного знання | Глава 6. Наукова гіпотеза | Глава 7. Емпірична соціологія | Приклади операционального визначення | Глава 8. Програма соціологічного дослідження |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати