Головна

Тема 6. Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі

  1. В стиле модерн были возведены Ярославский вокзал и
  2. Виконання вправ на розвиток голосу
  3. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості
  4. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уяви студентів
  5. Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності
  6. Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду
  7. Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу

Розгляд даної теми доречно розпочати з вказівки на те, що після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав (1019-1054 pp.), прозваний Мудрим, який правив державою майже вісімнадцять років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир: розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв'язки із західноєвропейськими володарями. Зокрема, він пошлюбив своїх дітей з багатьма королівськими дворами - Польщі, Німеччини, Саксонії, Франції, Скандинавії, Норвегії, Швеції. Скрізь, куди приходили дочки Ярослава, вони несли із собою багатий посаг, міцні моральні засади та високий рівень культури. Історичні хроніки розповідають про шлюб Анни Ярославни з королем Франції Генріхом І. Ще за життя чоловіка вона стала співправительницею Франції. Це підтверджують багато актів погоджувальними записами: «За згодою дружини моєї...» або «...у присутності королеви Анни». Після смерті Генріха І Анна була регентшею і досить успішно управляла королівством. Із собою вона привезла слов'янське Євангеліє, на якому присягали всі наступні правителі під час коронування. На теретирію Франції Анна принесла найвищі досягнення культури України-Руси і гідно їх продовжила.

Далі доречно зазначити, що за Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печерський монастир - майбутній осередок культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання. мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо. Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав «многи книги списав, положив церкви Святой Софии», зібрав першу в Україні бібліотеку. Він об'єднав навколо себе освічених людей - Никона, Нестора-літописця, митрополита Іларіона та ін. Було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії, наприклад Свенельд, внук Добриня, правнук Костянтин, посадник Новгорода, його син Остромир, для якого переписано відоме Євангеліє, син Остромира воєвода Вишата, син його Ян, діяч часів синів Ярослава. Зібрані Ярославом висококультурні люди, за твердженням М. Грушевського, були першою академією наук України-Руси. Вони уклали «Руську Правду», літописи, літературні зводи, які й сьогодні мають велику цінність.

Завершуючи розгляд даної теми, необхідно вказати, що Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при цьому було зведено чотири в'їзні брами: Лядську, Угорську та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво - і триповерхові будинки з балконами та галереями. На Подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 ринків. Про це розповідає німецький воїн Тітмар Магдебурзький, що був у Києві у 1018 p. Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. Храм Софії cтав своєрідним музеєм, однією з найкращих пам'яток Європи XI ст. Впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим і нині пишається український народ. Зведення як храмів, так і світських споруд, завдяки старанням Ярослава, поширилося в усій Україні.

Література:

1. Бокань В., Польовий Л. Історія української культури: навч. посіб. / В. Бокань, Л. Польовий. - К.: МАУП, 2002. - 249 с.

2. Гречанівська П. Е. Культурологія: навч. посіб. для вузів / П. Е. Гречанівська - К.: Ун-т «Україна», - 2006. - 328 с.

3. Культурологія: українська та зарубіжна культура: навч. посібн. /за ред. М. М. Заковича. - К.: Знання, 2004. - 567 с.

4. Логвин Г. Софія Київська / Г. Логвин. - К.: Мистецтво, 1971.- 272 с.

5. Мистецтво Київської Русі. - К.: Мистецтво, 1980.- 87 с.

6. Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі. [Електронний ресурс], Код доступу: http://books.br.com.ua/28452

 



  3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   Наступна

Запоріжжя | І. Вступ | ІІ. Тематика індивідуальних завдань | ІІІ. Методичні вказівки до змісту індивідуального завдання | Тема 1. Становлення української культурологічної думки | Тема 2. Кам'яна Могила - світова пам'ятка давньої культури України | Тема 3. Мистецтво та архітектура Трипільської культури | Тема 4. Пам'ятки скіфської культури на території України | Тема 8. Культура Галицько-Волинської Русі | Тема 9. Іван Федоров і розвиток українського книгодрукування у ХVІ ст. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати