На головну

Практичне заняття 2. Основи культури української мови

  1. V. Зміст теми заняття
  2. V. Зміст теми заняття.
  3. VІІ Матеріали методичного забезпечення заняття
  4. VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття.
  5. Валютний ринок: суть та основи функціонування
  6. Виникнення та етапи розвитку первісної культури
  7. Відродження і світовий культурний процес. Витоки Ренесансної культури в Україні

План:

1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

2. Орфографічні норми:

· Правопис м'якого знака і апострофа;

3. Робота з текстом професійного спрямування.

Література:

v Мацько Л.І. Культура української фахової мови : навч. посібник / Л.І. Мацько, Л. В. Кравець. - К. : ВЦ «Академія», 2007 - С.138-149.

v Середницька А. Я. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посібник / за ред. Г. Л. Вознюка; А. Я. Середницька, З. Й. Куньч. - К. : Знання, 2010. - С.10-12.

v Українська мова за професійним спрямуванням : практикум : навч. посібник / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. - К. : ВЦ «Академія», 2009. - С.55-57.

v Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. - К. : Алерта, 2012. - С.67-68.

Завдання 9. Дайте відповіді на запитання:

1) Охарактеризуйте мовне законодавство в Україні.

2) У чому особливості мовної політики в Україні?

3) Дайте визначення мовної норми. Назвіть існуючі мовні норми української літературної мови.

4) Дайте визначення комунікативної професійно орієнтованої компетенції.

5) Дайте визначення поняттю «національна мова» і проілюструйте особливості функціонування української мови у зв'язку з мовною політикою.

Завдання 10. Подані слова стоять у давальному відмінку однини. На місці крапок, де потрібно, вставте м'який знак. Поясніть його вживання.

Руч...ці, казоч...ці, внучен...ці, оболон...ці, квіт...ці, жін...ці, авос...ці, бджіл...ці, галуз...ці, очеретин...ці, жмен...ці, гус...ці, свин...ці, мис...ці, кізон...ці, стеблин...ці, снігурон...ці, колис...ці, тріс...ці, сопіл...ці.

Завдання 11. Поясніть, як правильно сказати відповідно до літературних норм сучасної української мови.

1. Дефекти, вади чи недоліки артикуляції? 2. Підбивати чи підводити підсумки? 3. Брати, взяти чи приймати участь? 4. Збірка чи збірник державних документів? 5. Діючий чи чинний закон? 7. Координуючий чи координаційний орган? 8. У відповідності чи відповідно до статті 10 Конституції України? 9. Щодо органів чи по відношенню до органів виконавчої влади? 10. Лише чи одні неприємності? 11. Помилки виправлено чи помилки виправлено мною?

Завдання 12. Перекладіть текст, дотримуючись усіх норм культури української мови.

Конституционное право рассматривается в трех аспектах: как сфера права в системе национального права, как наука и как учебная дисциплина. Конституционное право как сфера права в любом государстве есть составной частью национальной правовой системы и выполняет в ней важные задачи. Эта сфера права, равно как другие, является совокупностью правовых норм, которые устанавливаются и защищаются государством. Но конституционное право отличается от других сфер права прежде всего спецификой той сферы общественного отношения, на регулирование которой направлены нормы этой сферы. Таким образом, эта сфера права, как и другие, с одной стороны, представляет собой совокупность правовых норм, которые имеют внутреннее единство, общие признаки, а с другой - отличается от норм других сфер права. Конституционное право Украины - руководящая область национальной правовой системы (Из учебника).

Завдання 13. Виправте помилки у словосполученнях. З'ясуйте причину таких помилок.

Нерозбірлива підпис, толкування заповіту, степінь здійснення злочинних намірів, фахівець по міжнародній економіці, змінена запис, безвідповідальне лице, особова власність.

Завдання 14. Прочитайте текст, укладіть тезовий план.

Культура фахової мови є конкретно-історичним явищем, яке реалізується в повсякденній мовній практиці кожного фахівця. Мовна культура фахівця виявляється у дотриманні норм літературної мови, володінні професійною мовою, вмінні висловлюватися правильно і виразно, використовуючи вміло і за призначенням різні стилістичні засоби української мови. Важливу роль у розвитку культури фахової мови відіграє мовна освіта, метою якої є формування професійної мовнокомунікативної компетенції індивіда.

Мовна компетенція - володіння засобами мови, тобто одиницями і категоріями всіх її рівнів, стилістичними засобами, законами її використання тощо;

Комунікативна компетенція - навички використання мови в конкретному контексті й ситуації спілкування; уміння зорієнтуватись у співбесіднику, ефективно впливати на нього.

Комунікативна компетенція залежить від:

- комунікативних інтенцій (утримування в пам'яті сказаного й постійна кореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними та кінцевими результатами);

- дотримання комунікативних стратегій, що дають змогу досягти необхідного результату комунікації;

- знання особистості співбесідника; зворотного зв'язку в комунікації, що передбачає врахування психологічних особливостей адресата, його соціальних ролей; уміння долати психологічні «фільтри», розбивати психологічні «щити»; уміння володіти навичками декодування «мови тіла» співбесідника тощо;

- постійної орієнтації в умовах та ситуації спілкування;

- орієнтації і підтримання самого процесу спілкування, тобто контролю за цим процесом;

- контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо;

- навичок та уміння завершення комунікації, виходу з неї, контролю над пост комунікативними ефектами тощо.

Мовна особистість у процесі становлення і розвитку проходить кілька етапів, щоразу підіймаючись на вищий рівень мовної культури.

Рівні мовної культури:

1. Рівень мовної правильності. Його досягають завдяки мовній освіті, тобто вивченню правил користування мовою, її лексикою, граматичними формами, елементами текстотворення тощо. Цей рівень передбачає вироблення орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних навичок, вміння будувати речення, нескладні типові тексти і користуватися ними.

2. Рівень інтеріоризації. На цьому рівні виявляються вміння реалізовувати себе у висловленнях відповідно до власного внутрішнього стану; вміння творити і виражати себе засобами мови; володіти основними формами усного і писемного спілкування (монолог, діалог, полілог; опис, розповідь, міркування), певними стилями. Це рівень виразності і комунікативної достатності.

3. Рівень насиченості мовою. Мова мовця характеризується логічністю, предметністю, точністю, виразністю, образністю, багатством мовних засобів. Людина уже володіє жанрами і стилями, текстотворенням.

4. Рівень адекватного вибору. Це рівень комунікативної досконалості. Він передбачає досконале володіння функціональними типами мовлення, стилями літературної мови, а також точну мовну реакцію.

5. Рівень володіння фаховою метамово: володіння терміносистемами, фразеологією, композиційно-жанровими формами текстотворення, мовними формулами.

6. Рівень мовного іміджу соціальних ролей: політика, державного працівника, керівника, вченого - етичними й естетичними манерами живого мовлення. Два останні рівні є найвищими рівнями формування мовної особистості й мовної культури.

Отже, культура мови - це сфера взаємодії мови і культури, мови і позамовної діяльності, вживання мови відповідно до вимог національної культури і ситуацій спілкування. Кожна молода людина має прагнути досягти найвищих рівнів мовної культури, бо це є основою самореалізації, інтелектуально-духовного і фахового зростання (З підручника).

Завдання 15. Поміркуйте, від чого залежить рівень мовленнєвої культури людини.

Завдання 16. Прочитайте текст. Визначте різницю між культурою мови і мовлення. Свої міркування запишіть.

Культура мови є мовознавчою наукою, яка на ґрунті даних лексики, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування і кодифікації (введення в словники та у їх мовну практику).

Культура мовлення - лінгводидактична наука (наука мовного навчання), яка вивчає стан і статус (критерії і типологію) норм сучасної української мови в конкретну епоху та рівень лінгвістичної компетенції сучасних мовців, соціальний та особистісний аспект їх культуро мовної діяльності.

Культура мови - це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально-інтелектуальної глибини і місткості, показником чого є наявність і фіксованість її норм - орфоепічно-орфографічних, лексико-семантичних, граматичних і стилістичних - у канонічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях.

Якщо культура мови не залежить від конкретного звичайного мовця (коли цей мовець не геній Тарас Шевченко чи титан мислі й праці Іван Франко - великі, геніальні мовотворчі особистості), то культура мовлення залежить від кожного мовця, від того, яку він створює навколо себе вербальну комунікативну ситуацію, мовну ауру, що формує мовний смак чи несмак.

Культура мовлення - це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форми літературної мови та цілеспрямоване майстерне використання виражальних засобів залежно від стилю, жанру, типу мовлення і відповідна лінгвометодична наука про це (За С. В. Шевчук).

Завдання 16а. Повторіть «Фонетичні зміни в системі приголосних».

Чергування приголосних
  У іменників Г // З // Ж К // Ц // Ч Х // С // Ш при словозмiнi (форми давального та мiсцевого вiдмiнка однини) Нога - нозі - на нозі; рука - руцi - у руцi; вухо - у вусі
  при словотвореннi крига - крижаний; безпека - безпечний (але банк - у банку, а не у банцi; шинок - у шинку, а не у шинцi)
При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- Г // З // Ж + -ськ- → -зьк- запорiзький, празький, французький
К // Ц // Ч + -ськ- → -цьк- Кременчуцький (Кременчук); галицький (Галич)
Х // С // Ш + -ськ- → -ськ- латиський, волноваський
Спрощення приголосних
У таких групах приголосних, як -стн-, -стл-, -ждн-, -здн-, -слн-, середнiй приголосний спрощується не тiльки у вимовi, але i на письмi Під'їзд-пiд'iзний, честь- чесний, радість-радiсний.
Не вiдбувається таке спрощення у словах запозичених баласт-баластний, контраст-контрастний та у словах кiстлявий, пестливий, хвастливий, зап'ястний, шiстнадцять.
Подовження приголосних відбувається:
перед я, ю, є, і в усiх вiдмiнках iменникiв середнього роду II вiдмiни (крiм родового вiдмiнка множини) життю, сторiччi, гiлля;
якщо в родовому вiдмiнку множини iменники середнього роду закiнчуються на -iв вiдкриттiв, почуттiв;
перед я, ю, е, i у всiх вiдмiнках деяких iменникiв чоловiчого, жіночого та спільного роду I вiдмiни (за винятком родового множини із закiнченням -ей) Ілля, рілля, суддя (але: кутя́, свиня́, попадя́);
перед ю в орудному вiдмiнку iменникiв жiночого роду однини III вiдмiни, якщо в називному вiдмiнку основа їх закiнчується на один м'який або шиплячий приголосний молоддю, сiллю, тiнню (але молодiстю, повiстю); галуззю;
перед я, юу прислiвниках типу зрання, навмання, спросоння;
перед ю, є у формах теперiшнього часу дiєслова лити ллю, ллють;
У іменниках, утворених за допомогою суфікса -ин козаччина, Донеччина (донеччани).
Подвоєння приголосних
Спостерігається на межі морфем (префікс + корінь, корінь + суфікс) осінній, піддубник.

Завдання 17. Поясніть фонетичні зміни в системі приголосних у поданих словах.

Тиждень - тижневий, честь - чесний, тріск - тріснути, мисль - умисний, ремесло - ремісник, користь - корисний, вік - вічний, серце - сердечний, легкий - легший, масло - масний, блиск - блиснути, простити - прощати, турецький - Туреччина, полтавський - Полтавщина.

Завдання 18. Утворіть прикметники за допомогою суфiкса -ськ-.

І. Америка, Волноваха, Канада, словак, Оренбург, Австралiя, Японiя, Францiя, Німеччина, Прага, Iталiя, Швецiя, Великобританiя, Чехiя, Iзраїль, Токiо, Париж, Рига, Волга, Кагарлик, Прилуки, Кременчук, Кривий Рiг, Запорiжжя.

ІІ. Юнак, казах, латиш, Антрацит, Шахтарськ, Острог, Томськ, Іркутськ, Вільнюс, Санкт-Петербург, Судак, Барбадос, Ірак, Туніс, Люксембург, Туреччина, Галич, Цюрих, Родос, Тюрки, баски, Дамаск, Вайгач.

ІІІ. Волох, печеніг, чех, Полісся, Золотоноша, Ірпінь, Гаага, варяг, чуваш, Владивосток, Кобеляки, місто, Люксембург, Устилуг, Калуш, Калуга, матрос, опортуніст, кравець, басмач, узбек, Дрогобич, Буг, Волинь.

Увага! М'який знак перед суфіксом -ськ- пишеться лише після букви л.

Завдання 19. Укладіть конспект:

Ø «Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора».

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ | Донецьк 2013 | Практичне заняття 1. Державна мова - мова професійного спілкування | Практичне заняття 4. Словники в професійному мовленні. | Практичне заняття 5-6. Мовний і мовленнєвий етикет | Ви-спілкування і ти-спілкування | Практичне заняття 8. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні | Змістовий модуль 2 | Практичне заняття 1-2. Спілкування як інструмент професійної діяльності | Кличний відмінок |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати