На головну

9 страница

  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

Рідна мова - найголовніший ґрунт, на якім зростає й цвіте нація, рідномовна політика - це найважніша політика всякого народу, яку конче мусить знати кожен інтелігент, якщо бажає бути свідомим членом своєї нації, якщо бажає своєму народові стати сильною нацією.

І. Огієнко

* Мова - не просто знаряддя спілкування. Це щось значно вагоміше. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання століть, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислитель-на діяльність народу. О. Гончар

* Над словом треба дуже багато працювати, щоб воно було не тільки кращим знаряддям виконання наших практично-життєвих функцій, але


тонким, досконалішим засобом розкриття нашого внутрішнього світу, наших вищих духових прагнень, поривань, всього комплексу нашого життя.

Щоб слово найкраще могло виконувати функції зовнішнього й внутрішнього нашого світу, мусимо обточувати, шліфувати, різьбити його, нести... всю відповідальність за слово, мусимо уміти користуватися ним, наливати його щирістю правди й любови, і тоді воно буде служити нашому вдосконаленню і самовдосконаленню.

Слово чи мова взагалі - хоч і не єдина, але наймогутніша форма, що обіймає всі прояви життя людини і її зв'язку з зовнішнім суспільним та власним індивідуальним світом, прояви душі й серця, розсудку й емоцій, свідомости й інтуїції, всі її стремління, прагнення, вчинки й посту-повання, всі її потреби, залежні й незалежні від її волі. Це - універсальні-ший засіб, що за його допомогою всі людські імпульси, весь внутрішній людський світ, який потребує виявлення, оформлюється і транслюється в інший індивідуальний чи суспільний людський світ і навпаки.

Гнат О. Діброва

* Запитали мене колись, що є найважливішою причиною мовних помилок. Відповісти на це питання не важко: та найважливіша причина є лінощі і бездумність.

В. Дорошевський

* За станом мови можна встановити стан культури. Мова - це свідомість.

В. фон Гумбольдт

* Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини.

Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, відмінює слова одної мови за граматичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик.

Б. Антоненко-Давидович

* Говорити скаліченою мовою - це все одно, що грати... на зіпсованій скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити... тупою щербатою ложкою.

Скалічена мова отуплює, оглупляє людину, зводить її мислення до примітива. Бо мова - це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ. Що ж вона бачить, коли віконця - кіптяві, засновані павутинням, засиджені мухами?

Мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності.

В. Сухомлинський

* Добре говорити - значить просто добре думати.

Е. Ренан

* Культуру мовлення формує запас знань, любов до рідної мови, прагнення до самовдосконалення, бажання вбирати в себе те, що віками виробило людство, геній рідного народу.

Н. Бабич

* Хто вміє добре говорити, той легше вирішує свої проблеми.

І. Томан

Усі основні мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя.

Вольтер

* Мова для культури - те саме, що центральна нервова система для людини.

С. Лем

* Своя мова корисна вже тому, що вона дає відчуття соціальної гармонії, тобто єдності, неподільності й цілісності соціального організму як середовища, у якому територіальне й станове (стратове) розмаїття у найтонших своїх проявах має спільний орудний засіб для взаємозв'язку й ефективної взаємодії. Це, зрештою, і є почуття комфорту, без якого цілий народ почувається чужинцем на своїй землі і обпльовує все поза стінами свого гнізда, починаючи зі сходів і ліфтів свого будинку".

В. Білецький, В. Радчук

* Межі моєї мови - межі мого світу.

Л. Вітгенштайн


Зацікався!

- За законами спілкування можна виділити сім кіл, які формують людину-мовця. Перше коло складається з біологічно пов'язаних осіб - батьків. Стиль спілкування у цьому колі на 70-80 % переноситься у власну сім'ю. До 7 років авторитетами є тато й мама, від 7 до 14 років настає час матері, саме тоді формуються почуття взаємоповаги, гармонії, любові; від 14 до 21 року - час батька - у цей час вас намагаються сприйняти такими, якими ви є, і допомогти реалізуватися. Друге коло можна назвати "дружнє". У ньому приблизно 18 осіб (по 3 віку особи, старших і молодших за неї, а також різних статей.). Мати друзів - дуже важливо для формування особистості. Вважають, що це коло найсприятливіше для пошуку своєї половинки. Третє коло - партнерське, воно складається із "потрібних людей" (не друзів), їх радять не пускати у перше коло. Четверте коло - одногрупники, колеги по роботі. Спілкування усе більше стає професійним, задовольняється потреба бути професійно визнаним. П'яте коло - "службові люди", від яких ми багато в чому залежні (продавці, лікарі, офіційні особи). Шосте коло - мешканці нашого села, міста, країни. Сьоме коло - це інформаційне спілкування з усім світом.

- Мова має різні роди: а) мова дотику (стиснути руки, погладити, поцілувати, обійняти); б) мова зору 1) міміка, пластичні рухи (обернутись до когось плечима на знак погорди, поклонитись, хитати головою - так, ні; махати рукою, складати руки до молитви, класти палець на уста, чухатися за вухом, широко відкривати очі); 2) зорова сигналізація (вивішені прапори, національний прапор, сигнали ракетами і прапорцями, залізничні сигнали, дороговкази, однострої, ордени і медалі, здіймати капелюх на знак вітання, підняти чарку, хліб-сіль, вивіски, мова квітів); 3) письмо (нотне, орфографія); в) мова слуху 1) слухова сигналізація (стук у двері, стук в стіл, стук молотка при ліцитаціях, оплески, стріли гармат, дзвінок у трамваї, домашній дзвінок, автомобільний гудок, сурма, будильник, гімн); 2) слухові знаки, викликані людиною... Без розуміння мови немає мови взагалі (За Р. Смаль-Стоцьким).

- Міжнародні мови - це мови, що є засобом спілкування народів різних держав. Висування тієї або іншої мови на світову роль визначається сукупністю екстралінгвальних (політичних, економічних, культурних) та лінгвальних чинників. Цей статус мови юридично закріплюється завдяки її визнанню як офіційної або робочої мови міжнародних організацій чи конференцій (ООН, ЮНЕСКО). Такими є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька.

- Задуми створити штучну мову почали виникати з XVII ст. у зв'яз-ку з занепадом латинської. Відомо понад 500 проектів. Серед штучних мов міжнародного спілкування можна назвати кілька. Так, у 1879 р. створено волапюк, з 1887 р. поширюється есперанто, далі з 1907 р. користувалися мовою ідо, з 1921 по 1922 - окциденталь, аз 1951 р. існує інтерлінгва. Есперанто народи Землі отримали завдяки польському лікарю Людвігові Заменгофу. Ще змалку Заменгоф виношував мрію дати людям мову, зрозумілу для всіх. 26 липня 1887 року, після 10 літ наполегливої праці, у Варшаві з'явилася 40-аркушна книжка, яку Заменгоф підписав псевдонімом "Доктор Есперанто", "той, хто сподівається". Поступово псевдонім став назвою мови. В есперанто всього 16 граматичних правил, які не мають винятків. Освоєння шести букв, що відрізняють алфавіт від латинського, дає можливість протягом кількох годин почати читати, писати й перекладати цією мовою.

- Професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Костянтин Тищенко дослідив і виявив так звані лексичні відстані між мовами Європи, тобто те, що робить їх відмінними одна від одної, а отже, дає підстави говорити про їхню самостійність, окремішність, силу. Від професора дізнаємось, що українська мова різниться від російської на 38 % своєї лексики. Для порівняння: відстань між українською і білоруською - 16 %, словацькою і чеською - 15 %, болгарською і македонською -10%, російською і білоруською - 27 %, чеською і польською - 26 %, польською і українською - 30 %, а також: іспанською та італійською - 33 %, французькою та італійською - 30 %, німецькою і голландською - 25 %, іспанською і португальською - 25 % та ін. Завдяки його науковим відкриттям студенти університету мають змогу швидко вивчати одразу чотири найпоширеніші романські мови: іспанську, португальську, французьку та італійську.

- Для оволодіння етикою спілкування, культурою людських взаємин варто прочитати книгу американського ученого Дейла Карнегі "Як здобувати друзів і впливати на людей" (К., 1990). її написано більш як піввіку тому і вона витримала більше 100 видань. Це книга про науку людських і ділових стосунків, практичні поради, як культурно поводити себе в сім'ї, на виробництві, у громадських структурах. Основана вона на філософії прагматизму з девізом "істинне те, що практичне". Карнегі інтерв'ював багатьох людей, які досягай значних успіхів у житті, політиків, економістів, президентів, намагаючись з'ясувати техніку їхніх взаємин з іншими людьми. Є така риса в американців -"романтичний практицизм": мати мрію, робити її метою свого життя і досягати на шляху до неї успіхів. Це перегукується із висловом Елеонори Рузвельт: "Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії".

- Найбільшими енциклопедіями сьогодні вважаються "Британська енциклопедія" ("Encyclopedia Britannica"), франкомовна енциклопедія Ларусса ("Larousse"), Американська енциклопедія ("The Encyclopedia Americana"). Перше 3-томне видання "Британської ен-циклопедїГ відбулось 1768 -1771 pp. в Единбурзі. З початку 40-х років XX ст. вона видається в Чикаго, а у Лондоні працює лише відділення редакції. Витримала більше 20-ти видань, включно з електронними варіантами. Французьке енциклопедичне видання фірми Ларусс було засновано 1852 p. у Парижі педагогом і лексикографом П'єром Ла-руссом. Протягом 1865 - 1876 pp. фірмою було видано "Великий універсальний енциклопедичний Ларусс" у 10 томах. З 1971 видається "Велика енциклопедія" у 60 томах. Перше 3-томне видання Американської енциклопедіївідбулось у 1829 - 1833 pp. у Філадельфії. З 1902 р. видається у Нью-Йорку. Усі названі енциклопедії містять інформацію про Україну, хоча подана вона не завжди об'єктивно, бо автори часто користувалися не українськими, а російськими чи польськими джерелами.

Однією з найкращих енциклопедій вважають і виданий у 1890 -1907 pp. у Петербурзі акціонерним видавничим товариством Брокга-уз-Ефрон "Энциклопедический словарь", що мав 41 том (82 півтоми). Відзначався досить об'єктивною інформацією про Україну і українців, авторами якої були Іван Франко, Володимир Гнатюк, Михайло Грушевський (Дуда Н.).


Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.

Навчальне видання

МАЦЮК Зоряна Омелянівна СТАНКЕВИЧ Ніна Іванівна

УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Керівник видавничих проектів Ю. В. Піча Літературний редактор А. І. Ґедзь

Коректор Л. В. Шевченко Комп'ютерна верстка В. С. Гарвона

Здано на складання 20.07.2005 р. Підписано до друку 27.08.2005 р. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Тип Times. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 22,0. Обл.-вид.арк 23,2. Тираж 1000 прим. Зам. № 5-354.

Видавництво «Каравела» а/с № «В 474», м. Київ-1, 01001, Україна. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи: ДК, №56, від 19.05.2000 р.

Віддруковано з готових діапозитивів на ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", вул. Леся Курбаса, 4, м. Біла Церква, 09117, Україна. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи: ДК, № 567, від 14.08.2001 р.


' Див.: Постанова Президії вищої атестаційної комісії України від 15.01.2003 р. №7-05/1 "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України".

Докладніше про вимоги до написання курсових (дипломних, магістерських) робіт див.: Методичні вказівки до написання курсових (дипломних, магістерських) робіт / Уклад.: 3. Мацюк, О. Антонів. - Львів, 2004.

Методичні вказівки до написання курсових (дипломних, магістерських) робіт / Уклад.: 3. Мацюк, О. Антонів. - С. 19-20.

[4]У словнику використано матеріали: Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994; Сербенська О., Білоус М. Екологія українського слова. Практичний словничок-довідник. - Львів, 2003; Лесюк М. Словник росіїзмів у сучасній українській мові (ненормована лексика) // Доля моєї мови. - Івано-Франківськ, 2004. - С. 214-251.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9

1 страница | 2 страница | 3 страница | 4 страница | 5 страница | 6 страница | 7 страница |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати