Головна

Аналіз природоохоронних витрат

  1. HANSEI REPORT (АНАЛІЗ)
  2. I. Аналіз завдання
  3. I. Аналіз інженерно-геологічних умов території, оцінка перспективності її забудови
  4. I. Аналіз інженерно-геологічних умов території, оцінка перспективності її забудови
  5. I. Завдання на аналіз тексту нормативного акта
  6. I. Витрати виробників продукції
  7. I. Основні лінії зв'язку педагогіки з соціологією. Мікро- та макроанализ 1 сторінка

Здійснення природоохоронної діяльності, спрямованої на підтримку якості середовища проживання і захист природи, вимагає все зростаючих суспільних витрат. Всі природоохоронні витрати (екологічні витрати) по їх економічною сутністю можна поділити на витрати запобігання (предзатрати) і економічний збиток, що включає

прямі втрати ресурсів природи і витрати на ліквідацію, нейтралізацію і компенсацію вже допущених екологічних порушень (постзатрати) (рис. 18.1).

До екологічних витрат запобігання (предзатратам) господарської діяльності відносяться витрати на заходи, що проводяться або в джерелі забруднення, або на шляхах міграції забруднюючих речовин до реципієнтів. Вони витрачаються за двома основними напрямками:

- На заходи, що знижують викид шкідливих речовин в навколишнє середовище (вдосконалення технологічних процесів, зміна складу або поліпшення якості використовуваних ресурсів, установка очисних споруд з подальшою утилізацією уловлених відходів, комплексне використання сировини і т.п.);

- Заходи, які не знижують викиди забруднень, але впливають на їх поширення або ізолюючі від прямого контакту з реципієнтами (будівництво високих труб при атмосферних викидах, нейтралізація забруднень, поховання відходів, встановлення санітарно-захисних зон навколо підприємств, озеленення міст і селищ, раціональна планування міської забудови з урахуванням "троянди вітрів" та ін.).

До предзатратам в структурі екологічних витрат суспільства відносяться також витрати:

¦ на екологічна освіта, підготовку кадрів, рекламноіздательскую діяльність екологічного спрямування;

¦ науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, в тому числі розробку і впровадження нових екологосовместімих технологій;

¦ організацію і вдосконалення інститутів управління природоохоронною діяльністю, в тому числі органів, що забезпечують екологічний контроль, аудит, моніторинг, екологічну експертизу;

¦ розробку екологічної регламентації господарської діяльності: правових, нормативно-методичних матеріалів і документів, екологічних стандартів і т.п .;

¦ створення об'єктів екологічної інфраструктури;

¦ екологічну модернізацію сфери матеріального виробництва (рис.18.1).

Економічним результатом витрат запобігання забруднення можна вважати зниження шкоди. Вважається, що природоохоронні витрати в 1-2% від ВНП запобігають шкоду в 3-5% обсягу ВНП. Однак вони викликають і негативні економічні наслідки, оскільки відволікають значну частину трудових і фінансових ресурсів, впливають на зростання собівартості продукції.

Економісти ставлять питання про розумну величиною вкладень охорону природного середовища і раціоналізацію природокористування, оскільки широко поширена точка зору, що ці вкладення гальмують темпи економічного і соціального розвитку, так як вкладений в захист природи капітал практично не дає віддачі з точки зору виробництва і не веде безпосередньо до підвищення матеріального рівня життя населення. Тому однією з актуальних проблем є встановлення економічно обґрунтованого рівня витрат запобігання забруднення. Виробник може вибирати: або економія на природоохоронних витратах, але тоді створюється високий рівень викидів і наноситься значної шкоди навколишньому середовищу, або скорочення збитку шляхом збільшення природоохоронних витрат. Існує якась оптимальна ситуація, коли екологічні витрати досягають мінімуму. Це і є економічний оптимум забруднення навколишнього середовища.

При визначенні економічного оптимуму забруднення навколишнього середовища в розрахунок приймаються тільки економічні міркування, хоча пріоритетне значення мають, звичайно, соціальні і чисто екологічні чинники, тому категорію "економічний оптимум забруднення" ні в якому разі не можна абсолютизувати. З загальнолюдських позицій розумними є витрати, обсяг яких гарантує стабілізацію якості середовища проживання всього живого на планеті. Економія на екологічних витратах зараз, за ??прогнозами вчених, може обернутися необхідністю витрачати до 40-50% ВНП на оздоровлення природного середовища в майбутньому.

Інша інвестиційна проблема полягає в раціональному розподілі коштів між двома напрямками екологічних заходів, зазначеними вище, і вдосконаленням структури витрат всередині кожного з них. Так, якщо два десятиліття тому в багатьох галузях (наприклад, в металургії, тепловій енергетиці) перевага віддавалася більш дешевим заходам другого напрямку (зокрема, будівництва висотних труб), то в останні роки в результаті досліджень, які довели низьку еколого-економічну ефективність подібних заходів , пріоритет мають заходи першої групи.

Слід зазначити також, що функціонально призначення природоохоронних витрат значно ширше, ніж тільки запобігання негативних екологічних наслідків, оскільки вони служать задоволенню і соціально-економічних потреб суспільства (розширення сфери освіти, вдосконалення технологій, впровадження досягнень НТП, модернізація виробництва, поліпшення умов життєдіяльності людей і т .п.).

Інша складова екологічних витрат суспільства визначається величиною економічного збитку від негативних впливів антропогенної діяльності на природне середовище і витратами на його компенсацію (постзатратамі) (рис.18.1).

За часом реалізації розрізняються дві категорії природоохоронних витрат: капітальні и поточні, або в сучасній "ринкової" термінології - інвестиції в основний капітал та експлуатаційні витрати.

Мал. 18.1Структура екологічних витрат суспільства

До капітальних вкладень природоохоронного призначення в загальному вигляді належать такі одноразові витрати: на створення нових і реконструкцію діючих основних фондів природоохоронної спрямованості, вдосконалення технології виробництва з метою скорочення його впливу на природне середовище.

Капітальні вкладення являють собою матеріальні витрати суспільства, які протягом кількох років (як правило, більше року) знаходяться в сфері виробництва, не даючи корисного ефекту. Тривалість цього періоду залежить від терміну освоєння капіталовкладень, перетворення їх в діючі основні виробничі природоохоронні фонди (ОППФ).

ОППФ - це будівлі, споруди, обладнання, використовувані для цілей охорони навколишнього середовища як на окремих підприємствах, так і в державному масштабі. Частка природоохоронних фондів в загальній вартості основних виробничих фондів Білорусі становить приблизно 2%.

Державні капітальні вкладення, що направляються на охорону природи і раціональне використання природних ресурсів, і відповідно ОППФ аналізуються за основними компонентами природи.

Капітальні вкладення на охорону водних об'єктів включають в себе одноразові витрати на будівництво споруд для очищення вод, на влаштування систем оборотного водопостачання, на будівництво установок по збору нафти, сміття та інших відходів з акваторій водойм, на створення водоохоронних зон, на спорудження систем каналізації міст і інші заходи.

Капітальні вкладення на охорону повітряного басейну включають в себе одноразові витрати на будівництво установок для уловлювання і знешкодження шкідливих речовин з відхідних газів, а також контрольно-регулювальних пунктів по перевірці і зниженню токсичності вихлопних газів автомобілів.

Капітальні вкладення на охорону земель направляються на будівництво протиерозійних, гідротехнічних, протиселевих, берегоукріплювальних споруд, для терасування крутих схилів, рекультивації земель, створення грунтозахисних лісових смуг і т.д.

Капітальні вкладення на охорону рослинного і тваринного світу призначені для збереження природних систем в заповідних територіях, для будівництва споруд по штучному риборозведення тощо

Для вдосконалення використання мінеральної сировини і охорони надр передбачаються капітальні вкладення на будівництво споруд по збільшенню повноти вилучення корисних копалин при розробці родовищ, об'єктів по комплексному використанню корисних копалин, комплексної переробки відходів виробництва і т.п.

В результаті освоєння капітальних вкладень відбувається створення фондів природоохоронного призначення, процес експлуатації яких тягне за собою виникнення природоохоронних поточних витрат. До поточних витрат відносяться витрати на утримання і обслуговування основних фондів пріродоза-захисного призначення, а також на оплату послуг, пов'язаних з охороною навколишнього середовища. До складу поточних витрат на утримання і обслуговування основних фондів входять щорічні витрати на зарплату обслуговуючого персоналу, поточний і капітальний ремонти, амортизаційні відрахування, енергетичні витрати, витрати на реагенти.

Поточні витрати екологічного призначення значно перевершують річні капітальні витрати: по народному господарству вони зазвичай співвідносяться як 3: 1.

Як наголошується в ряді досліджень, облік поточних витрат на природоохоронну діяльність підприємствами, організаціями та установами здійснюється незадовільно. У переважній більшості випадків ці витрати повністю "розчиняються" в показнику собівартості продукції. Виняток становлять лише витрати на експлуатацію централізованих очисних споруд на тих підприємствах, де вони виділені в особливі цехи. Витрати на експлуатацію локальних споруд і пристосувань, включених до складу основного виробництва, врахувати відокремлено практично неможливо, з цього облік їх ведеться в основному внесистемно, за допомогою вибірок з первинних документів, даних оперативного обліку, статистичних розрахунків і експертних оцінок.

Підприємства не в змозі обгрунтовано заповнити форми статистичної звітності, так як основна частина поточних природоохоронних витрат не виділяється в відокремлені статті бухгалтерського обліку і звітності. Тому органи статистики були змушені допустити використання розрахункового методу за формулою

 (18.1)

де Зтек - поточні витрати підприємства на охорону навколишнього середовища; С - виробнича собівартість всієї товарної продукції; М-вартість спожитих в процесі виробництва продукції сировини я] матеріалів; П - плати від пня (в лісовій промисловості); Б - втрати від шлюбу; ОППФ - середньорічна величина основних виробничих природоохоронних фондів; ОПФ - середньорічна величина всіх основних фондів підприємства.

Суми поточних витрат, певні на підприємствах розрахунковим шляхом, як правило, виявляються досить завищеними (за даними досліджень, на деяких підприємствах до 25-30%). Питома вага природоохоронних поточних витрат в загальних витратах на виробництво товарної продукції коливається в межах 0,2-3%.

Екологічні витрати, як і будь-які інші витрати на виробництво, повинні окупатися доходами. Окупаються вони за термін, протягом якого сума принесеного цими витратами ефекту стає рівної витратам. При розрахунку терміну окупності необхідно враховувати, що екологічні витрати дозволяють не тільки знизити забруднення навколишнього середовища, а й підвищити ефективність виробництва в багатьох галузях. Так, перехід до замкнутої технології, оборотним системам водопостачання, з одного боку, - це шлях економії водних ресурсів, скорочення скидання забруднень у водне середовище, з іншого - зниження витрат на водозабір, а отже, і собівартості продукції, зростання ефективності виробництва. Витрати на утилізацію відходів призводять до оздоровлення довкілля, скорочуючи кількість забруднень, що дозволяє отримати додатковий прибуток завдяки виробництву корисною продукції з відходів.




Економічний механізм природокористування - сукупність форм і методів економічного стимулювання раціонального природокористування | ефективність | Зарубіжний досвід економічного стимулювання природоохоронної діяльності та раціонального використання природних ресурсів | Удосконалення виробничих і макроекономічних показників з урахуванням екологічних вимог | Формування системи фінансування природоохоронних заходів | Основні джерела і види фінансування природоохоронної сфери. Цільові фонди охорони природи | Нові підходи до фінансування природоохоронної діяльності. Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи в сфері природокористування | Екологічне страхування: види, форми, проблеми розвитку | Економічні збитки від забруднення і виснаження природного середовища | Соціальний і сукупний економічний збитки від забруднення природного середовища. Методика визначення економічного збитку |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати