Ќа головну

—имвольний тип даних

  1. Ѕази даних в Excel. —творенн€ списк≥в. ¬икористанн€ форм
  2. ¬изначенн€ ймов≥рност≥ розщепленн€ в потомств≥ при заданих фенотипах батьк≥вських форм
  3. ¬икористанн€ статистичних метод≥в дл€ анал≥зу даних
  4. ≈тап обробки та анал≥зу первинноњ маркетинговоњ ≥нформац≥њ - в≥дб≥р даних.
  5. «≥ставленн€ розрахункових даних
  6. «найти обернен≥ функц≥њ до даних, вказати область визначенн€ та множину значень обернених функц≥й. ѕобудувати граф≥ки даноњ функц≥њ та оберненоњ до нењ в систем≥ координат.
  7. ѕон€тт€ масиву даних

—имвольний тип даних, €к ≥ ц≥лий та лог≥чний, в≥дноситьс€ до пор€дкових тип≥в. ƒан≥ символьного типу описуютьс€ за допомогою ≥дентиф≥катора Char.

«наченн€м зм≥нноњ символьного типу може бути будь-€кий символ - букви, цифри, розд≥лов≥ знаки та спец≥альн≥ символи.  ожному символу в≥дпов≥даЇ ун≥кальний числовий код в≥д 0 до 255.

Ќайпоширен≥шою м≥жнародною системою кодуванн€ символ≥в Ї система ASCII - јмериканський стандартний код дл€ обм≥ну ≥нформац≥Їю. —имволи з кодами в≥д 0 до 127 утворюють основну таблицю код≥вASCII, серед €ких коди в≥д 0 до 31 - службов≥. ќсновна таблиц€ код≥в однакова на вс≥х IBM-сум≥сних комп'ютерах. —имволи з кодами в≥д 128 до 255 утворюють, так звану, нац≥ональну кодову таблицю. —аме в н≥й розташовуютьс€, наприклад, украњнськ≥ букви.

“аблиц€ код≥в ASCII:

  ! " # $
% & ' ( )
* + , - .
/
: ; < =
> ? @ A B
C D E F G
H I J K L
M N O P Q
R S T U V
W X Y Z [
\ ] ^ _ '
a b c d e
f g H i j
k l M n o
p q R s t
u v W x y
z { | } ~
 А Б В Г
" ... Ж З И
Й К Л М Н
О П А ' '
" " - - -
Ш Щ К Ы Ь
Э Ю П   °
Ґ £ §
І ® © Ђ
  Ѓ ѓ
± і µ
ґ Ј ® є Ї
ї Љ љ Њ њ
ј Ѕ ¬ ƒ
« »
  Ћ ћ Ќ ќ
ѕ
÷ Ў
ў Џ џ Ё
ё я ј б в
г д ж з
и й   л м
н о ѕ р с
т у х ц
ч ш ў ъ ы
ь э ё    

ƒо символьних даних застосовують операц≥њ пор≥вн€нн€. ќперац≥€ пор≥вн€нн€ зд≥йснюЇтьс€ таким способом: з двох символ≥в Ђменшийї той, €кий зустр≥чаЇтьс€ у таблиц≥ ASCII ран≥ше.

«наченн€ дл€ зм≥нних типу Char задаютьс€ в апострофах: ch:='*'; a:='3'; letter:='G'. ‘ункц≥€ Chr(x) повертаЇ символ за його кодом (номером в таблиц≥ код≥в). «воротну операц≥ю знаходженн€ номера символу сh виконують за допомогою функц≥њ Ord(ch).

ѕриклад є1

Ќаписати програму дл€ виведенн€ Ђтрикутникаї символ≥в:

ј

ј¬

ј¬—

...

ј¬... YZ.

–озв'€зуванн€

Ђ“рикутникї будуЇтьс€ за таким правилом: посл≥довно вивод€тьс€ частини латинського алфав≥ту, що складаютьс€ з одного символу, з 2-х символ≥в, з 3-х символ≥в ≥ так доти, доки не буде виведений весь алфав≥т.  ≥льк≥сть таких посл≥довностей дор≥внюЇ к≥лькост≥ букв алфав≥ту. ќск≥льки символьний тип даних Ї пор€дковим типом, то зм≥нну цього типу можна використовувати €к параметр циклу:

Program Example;

Var i,j:Char;

Begin

For i:='A' to 'Z' do

Begin

For j:='A' to i do Write (j);

Writeln

End

End.

ѕриклад є2

Ќаписати програму дл€ п≥драхунку к≥льк≥сть цифр, €к≥ вход€ть у заданий текст, що зак≥нчуЇтьс€ крапкою. “екст в даному випадку - це посл≥довн≥сть символ≥в, введенн€ кожного з €ких завершуЇтьс€ натисканн€м клав≥ш≥ Enter.

–озв'€зуванн€

Ѕудемо вводити символи доти, доки значенн€ чергового символу не сп≥впаде з≥ значенн€м '.'. јнал≥зуючи кожне значенн€, будемо зб≥льшувати л≥чильник, €кщо символ Ї цифрою:

Program Example;

Var ch:Char;

k:Integer;

Begin

Read (ch);

k:=0;

While ch<>'.' do

Begin

If (ch>='0') and (ch<='9') then k:=k+1;

Read(ch);

End;

Writeln (' ≥льк≥сть цифр: ',k);

End.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо таке символьний тип даних та дл€ чого в≥н використовуЇтьс€?

2. як задаютьс€ значенн€ зм≥нних символьного типу?

3. ўо таке таблиц€ код≥в ASCII?

4. як≥ стандартн≥ функц≥њ використовуютьс€ дл€ роботи з символьними величинами?

«адач≥

1) ћодиф≥кувати програму прикладу є2 так, щоб за њњ допомогою можна було визначити, чи Ї текст правильним записом ц≥лого числа.

2) Ќапиш≥ть програму, при виконанн≥ €коњ п≥сл€ введенн€ символу виводитьс€ на екран його код.

3) Ќапиш≥ть програму дл€ виведенн€ на екран символ≥в таблиц≥ ASCII з кодами в≥д 32 до 255.

4) —класти програму дл€ визначенн€ того, €ка буква част≥ше зустр≥чаЇтьс€ у введеному текст≥: 'а' чи 'б'?

5) *ƒано посл≥довн≥сть символ≥в, що м≥стить n доданк≥в ≥ маЇ такий вигл€д: d1±d2±...±dn (d1, d2 ≥ т.д. - цифри, ± - знак Ђ+ї або Ђ-ї, n>1). ќбчислити значенн€ виразу.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   Ќаступна

—ередовище програмуванн€ јЋ√ќ | G, alfa, test17, x2y, _h1, | ѕочаток | ќператор вибору | –rоgram ≈хаmple; | ѕроцедури дл€ оформленн€ та виведенн€ тексту | ѕрограма-годинник | ѕрактичне завданн€ | ѕочаток | ѕочаток |

© um.co.ua - учбов≥ матер≥али та реферати