На головну

II. Ідентифікація потенційно шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів

  1. A) потенційної енергії тіла піднятого над землею
  2. A) потенційної енергії пружно деформованого тіла
  3. A) силові лінії поля замкнутиДля потенційного поля ....
  4. Зв`язок між потенційною енергією і силою
  5. V1 Культивування вірусів. Дія на віруси фізичних і хімічних чинників.
  6. А) для знешкодження тварини, що загрожує життю і здоров'ю громадян та (або) співробітника поліції

МЕТОДИКА

Проведення спеціальної оцінки умов праці

I. Загальні положення

1. Ця Методика встановлює обов'язкові вимоги до послідовно реалізованим в рамках проведення спеціальної оцінки умов праці процедурам:

1) ідентифікації потенційно шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів;

2) досліджень (випробувань) та вимірювань шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів;

3) віднесення умов праці на робочому місці за ступенем шкідливості і (або) або небезпеки до класу (підкласу) умов праці за результатами проведення досліджень (випробувань) і вимірювань шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів;

4) оформлення результатів проведення спеціальної оцінки умов праці.

II. Ідентифікація потенційно шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів

2. Ідентифікація потенційно шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів (далі відповідно - шкідливі і (або) небезпечні фактори, ідентифікація) включає в себе наступні етапи:

1) виявлення і опис наявних на робочому місці факторів виробничого середовища і трудового процесу, джерел шкідливих і (або) небезпечних факторів;

2) зіставлення і встановлення збігу наявних на робочому місці факторів виробничого середовища і трудового процесу з факторами виробничого середовища і трудового процесу, передбаченими класифікатором шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів, що затверджується в порядку, встановленому Федеральним законом
 від 28 грудня 2013 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінці умов праці» (Російська газета, 30 грудня 2013 р № 6271) (далі - класифікатор);

3) прийняття рішення про проведення досліджень (випробувань) і вимірювань шкідливих і (або) небезпечних факторів;

4) оформлення результатів ідентифікації.

3. Ідентифікація здійснюється експертом організації, яка проводить спеціальну оцінку умов праці (далі - експерт). Результати ідентифікації затверджуються комісією з проведення спеціальної оцінки умов праці, що формується в порядку, встановленому Федеральним законом від 28 грудня 2013 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінці умов праці» (далі - комісія).

4. Виявлення на робочому місці факторів виробничого середовища і трудового процесу, джерел шкідливих і (або) небезпечних факторів здійснюється шляхом вивчення поданих роботодавцем:

технічної (експлуатаційної) документації на виробниче обладнання (машини, механізми, інструменти і пристосування), що використовується працівником на робочому місці;

технологічної документації, характеристик технологічного процесу;

посадової інструкції та інших документів, що регламентують обов'язки працівника;

проектів будівництва і (або) реконструкції виробничих об'єктів (будівель, споруд, виробничих приміщень);

характеристик застосовуваних у виробництві матеріалів і сировини (в тому числі встановлених за результатами токсикологічної, санітарно-гігієнічної та медико-біологічної оцінок);

декларацій про відповідність та (або) сертифікатів відповідності виробничого устаткування, машин, механізмів, інструментів і пристосувань, технологічних процесів, речовин, матеріалів, сировини встановленим вимогам;

результатів раніше проводилися на даному робочому місці досліджень (випробувань) і вимірювань шкідливих і (або) небезпечних факторів.

Зазначені в цьому пункті документація і матеріали надаються роботодавцем при їх наявності.

Виявлення на робочому місці факторів виробничого середовища і трудового процесу, джерел шкідливих і (або) небезпечних факторів може також проводитися шляхом обстеження робочого місця шляхом огляду та ознайомлення з роботами, фактично виконуваними працівником в режимі штатної роботи, а також шляхом опитування працівника і (або) його безпосередніх керівників.

5. Зіставлення і встановлення збігу наявних на робочому місці факторів виробничого середовища і трудового процесу з факторами виробничого середовища і трудового процесу, передбаченими класифікатором, проводиться шляхом порівняння їх найменувань.

Зіставлення і встановлення збігу наявних на робочому місці хімічних факторів з хімічними факторами, передбаченими класифікатором, проводиться шляхом зіставлення їх хімічних назв з міжнародних класифікацій, синонімів, торгових назв, ідентифікаційних номерів та інших характеристик, що ідентифікують хімічна речовина.

6. Наявні на робочому місці фактори виробничого середовища і трудового процесу визнаються ідентифікованими шкідливими і (або) небезпечними факторами в разі збігу їх найменувань з найменуваннями факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених класифікатором.

Всі шкідливі і (або) небезпечні фактори, які ідентифіковані на робочому місці, підлягають дослідженням (випробувань) та вимірювань в порядку, встановленому главою III цієї Методики.

7. При розбіжності найменувань наявних на робочому місці факторів виробничого середовища і трудового процесу з найменуваннями факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених класифікатором, експертом фіксується в своєму висновку відсутність на робочому місці шкідливих і (або) небезпечних факторів.

8. У разі, якщо шкідливі і (або) небезпечні фактори на робочому місці не ідентифіковані, умови праці на даному робочому місці визнаються комісією допустимими, а дослідження (випробування) та вимірювання шкідливих і (або) небезпечних факторів не проводяться.

Відносно робочого місця, на якому шкідливі і (або) небезпечні фактори за результатами здійснення ідентифікації не встановлені, роботодавцем подається декларація відповідності умов праці державним нормативним вимогам охорони праці в порядку, встановленому Федеральним законом
 від 28 грудня 2013 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінці умов праці».

9. Перелік шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів, що підлягають дослідженням (випробувань) та вимірювань, формується комісією виходячи з державних нормативних вимог охорони праці, характеристик технологічного процесу і виробничого устаткування, застосовуваних матеріалів і сировини, результатів раніше проводилися, (випробувань) та вимірювань шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів, а також виходячи з пропозицій працівників (частина 2 статті 12 Федерального закону
 від 28 грудня 2013 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінці умов праці»).

10. Результати ідентифікації заносяться в розділ «Перелік робочих місць, на яких проводилася спеціальна оцінка умов праці» звіту про проведення спеціальної оцінки умов праці, форма якого затверджується в порядку, встановленому Федеральним законом від 28 грудня 2013 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінці умов праці »(далі - звіт).

11. Ідентифікація не провадиться стосовно:

1) робочих місць працівників, професії, посади, спеціальності яких включені в списки робіт, виробництв, професій, посад, спеціальностей та установ (організацій), з урахуванням яких здійснюється дострокове призначення трудової пенсії по старості;

2) робочих місць, в зв'язку з роботою на яких працівникам відповідно до законодавчих та інших нормативних правових актів надаються гарантії і компенсації за роботу зі шкідливими і (або) небезпечними умовами праці;

3) робочих місць, на яких за результатами раніше проведених атестації робочих місць за умовами праці або спеціальної оцінки умов праці були встановлені шкідливі і (або) небезпечні умови праці.

Перелік підлягають дослідженням (випробувань) та вимірювань шкідливих і (або) небезпечних факторів на зазначених у цьому пункті робочих місцях визначається експертом виходячи з переліку шкідливих і (або) небезпечних факторів, зазначених у частинах 1 і 2 статті 13 Федерального закону від 28 грудня 2013 р .
 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінці умов праці».

 



Етап 6. Аналіз якості реалізації функцій і витрат на їх виконання. | Шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати