Головна

Формальна соціологія Г. Зіммеля.

  1. Аксіоматика. Формальна імовірнісна модель.
  2. Гендерна соціологія
  3. Глава 1. Соціологія як наука
  4. Драматургічна соціологія Ірвіна Гофмана
  5. Класична західна соціологія
  6. Позитивістський проект. Соціологія як позитивна наука
  7. політична соціологія

Z. - ньому. філософ і соціолог, один з гл представ-лей пізньої ф-фії життя, основоп-ик формальної соц-гії. Социол-е творчість Z. розгорнулося в епоху «кризи к-ри» - на схрещенні різноманітних старих і нових ідей і тенденцій. "Формальна" соц-гія - інтегральна частина общефілософ-ой і культурно філософської концепції 3им-ля. Її основні поняття - "зміст" і "форма". У сукупності взаємодій-вий, реалізується т-во. Завдання "чистої" соц-ії - вивчення і класифікація форм, завдання "філософської" соц-ії - відстеження істор-їхніх доль цих форм у зв'язку з їх культурно обумовлюються им содер-му. 3. дав аналіз і критику куль-ри суч йому капіталістичного способу життя в його внутрішньо протидії их тенденції: чим більше формалізуються соц і до-рние освіти, тим більше відчуженим від них оказ-ся індивід.

Z. - один з основоположників суч соц-ії. Соц-ия повинна конституюватися не традиційним для соц-их наук чином - за допомогою вибору особливого, не "зайнятого» ін-ми науками предмета, а як метод. Кінцевою метою соціол-го методу, практик-го в разл-х науках, явл-ся вичленення в їх сукупному предмет особ-го ряду факторів, стають власним предметом соц-гії. Практику застосування соціол-го методу в разл-х заг-них науках, т. Е. Виявляючи-е закономірностей в рамках їх традиц-го предмета, Z. наз-л загальної соціологією, опис та систематизацію чистих форм асоціації - чистої, формальної, соц-їй. Чистий соц-ия д. Була служити виробленні орієнтирів, що дозволяють иссл-лям в разл-х науках про заг-е підходити до свого предмету «соціологічно», а значить більш усвідомлено, ніж раніше, ставити проблеми і шукати їх вирішення.

Першим і найважливішим поняттям в основі теорії явл-ся «суспільство». Суспільство - процес: т-во породжується взаємодій-ем; індивіди з'єдн-ся в т-во, тобто усуспільнюється. Поняття обобщест-я означає-взаємодій-вуя, індивіди робляться "громадськими".

Соц-я повинна вивчати форми обобщ-ня. Поняття "форма" і тісно пов'язаний-е з ним поняття змісту цих форм - найважливіші поняття чистої, формальної соц-ії. Суспільство означає > окремі люди пов'язані завдяки взаємовпливу і взаімоопределенія. Воно таким чином, є щось функціональне, щось таке, що створюється індивідами. Тому след.говоріть не про заг-ве, а про обоществленності. Завдання формальної соц-гії не в тому, щоб розділити цілісні соц-е освіти на 2 частини, а в тому, щоб тематізіровать т-во як межчел-кое, межиндивидуальних явл-е. усуспільнення ця та форма, в кіт індивіди на підставі до-л загальних інтересів утворюють єдність.

Соц-е явле-е має зовнішню і внутрішню сторону форму і содер-ня. Соц-ог може вивчити тільки форму. "Особливі причини і цілі, без кіт ніколи не відбувається усуспільнення, Утворюють матеріал соц-го процесу; то, що дей-е цих причин, що сприяють цілям, викликає серед їх носіїв саме взаємодій-е, усуспільнення - це є форма, в кіт-ю вдягаються ці змісту ».

Сутність чол-ка - все його отнош-я, в кіт він вступає. З. не ставив за мету створити загальну классифик-ю соц.форм. Він зробив предметом своїх дослі-ний ряд аспектів і сторін соц-й життя, виділених їм як форми з її «живою» реаль-ти: панування, підпорядкування, суперництво, поділ праці, образів-ие партій. Ці форми відтворюються, наповнюючись відповідним змістом, в разл роду групах і соц організ-х, що можуть трактуватися як форми: в гос-ве і релігійному повідом-е, в групі змовників і економ-ком об'єднанні, в сім'ї і художній школі.

Соціальні форми - продукт практич-го взаємодій-ия індивідів і пов'язаного з ним переживання і усвідомлення реаль-ти. Війна, сімейне життя, наукове спілкування - приклади форм взаємодій-я. Їх усвідомлення включено в ці форми. Хар риси форми: 1) форма співвідносить (зіставляє) ін з ін неск змістів, утворюючи єдність (совок-ть); 2) стаючи совок-ма (знаходячи форму), ці змісту відокремлюються від інших; 3) форма структурує (впорядковує зіставляються) змісту.

2-а категорія соц. форм - соц тип. Лю-на, включ-ий в визна-го роду ставлення, знаходить некіт-е хар-ні якості, кот-е явл-я для нього сутнісними, т. Е. Що проявляються постійно незалежно від природи того / іншого конкретного взаємодій-ия . Приклади соціальних типів-цинік, бідняк, кокетка, аристократ.

Хоча фактично, форма і зміст сплавлені соц-ия виходить з того, що одна і та ж форма м. Б. наповнена різними змістами, так само як і один і той же содер-ие може виступати в різних формах. Форми обобщест-ия навіть в доступному для огляду буд-ем не вдасться розкласти на якісь більш прості елем-ти. Поетів-му форми м.б. пов'язані тільки з огранич-м колом явл-й. Форма як феномен рідко сущ-ет в чистому вигляді.

Охарактеризувавши соц-ію як науку про форми, Зіммель не міг не звернутися до змісту. Такий хід Зіммеля піддав критиці Дюркгейм. Він говорив, що спроба Зіммеля включити в аналіз содер-е призведе до значить-му розмивання меж соц-ії, майже всі содерж-я в такому випадку рассматр-ся як предмет соц-ії.

«Філософія грошей»: гроші-форм-ий критерій цінності, врівноважує всіх і вся, людей м / д собою, речі. Гроші -простанственно, а потім духовно відокремлює чол-ка від приладі-щих йому речей. Власник відчужується від володіння. У цьому процесі отчуж-ня люди втрачають якості своєї окремішність, стають одновимірними, перестають бути воліють і бажаними.



Соціологія Е. Дюркгейма. | Внесок М. Вебера в розвиток теоретичної соціології та галузеві соціології.

Історія соціології в системі соціологічного знання. | Соціологічні ідеї Античності. | Середньовічні моделі опису суспільства. Фома Аквінський про закон, людині, державі і церкви. | Соціальні ідеї епохи Відродження і Реформації. | Характерні риси соціальних концепцій французького Просвітництва. Теорія прогресу і поняття цивілізації. | А. де Токвіль про свободу і демократію. | Соціології та соціальної психології ХХ століття. | Психологізм. Його різновиди і значення для соціології і соціальної психології XX століття. | Натуралізм в соціології. Основні напрямки. | Про людину і суспільство. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати