На головну

ПЕРЕДМОВА

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ботаніки, екології та хімії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

та завдання для контрольних робіт з курсу

" Загальна мікробіологія "

Для студентів спеціальності 6.130 100

Одеса-2013


Методичний посібник укладений доцентом, к. б. н. Тихоновим П. с.

Рецензент: професор, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри садівництва і виноградарства ОДАУ Хреновськов Е.І.

Друкується за рішенням засідання кафедри ботаніки, екології та хімії (протокол № від 2013 р.)

ПЕРЕДМОВА

Загальна мікробіологія - одна з основних теоретичних дисциплін, яка вивчає процеси життєдіяльності мікроорганізмів. Мікробіологія вивчає зокрема процеси росту і розвитку мікроорганізмів, їх вплив на вищі рослини і тварини, на кругообіг мінеральних елементів в природі та багато інших питань. Набуті знання і навички дадуть змогу керувати процесами і спрямовувати їх у бажаний для людини бік - підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення їх стійкості до різних патогенів.

В контрольному завданні необхідно відповісти на 10 запитань, які беруться з розду «Перелік питань для виконання контрольних робіт».

Відповіді даються в короткій формі, але повинні містити конкретний матеріал, який стосується певного запитання, а не групи запитань, за яким визначається ступінь опрацювання питань студентом.

У відповідях, окрім описової частини мають бути наведені приклади та цифровий матеріал, що стосується певного питання.

Приблизний обсяг контрольного завдання має бути не більше стандартного шкільного зошита.

Завдання повинно бути написано власноруч чітким і вправним почерком. З правого боку аркушів треба залишати поля для заміток.

В кінці контрольної роботи треба навести використану літературу та рік її видання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Мишустин Е. н., Емцев В. т. Микробиология. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1987. - 368 С.

2. Емцев В. т., Мишустин E.H. Микробиология. М.: Колос, 1993. 383 с.

3. Шлегель Г. г. Общая микробиология. М.: Мир, 1987. 567 с.

4. Теппер Е. з., Шильникова В. к., Переверзева Г. и. Практикум по микробиологии. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1987. - 239 С.

5. Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертс К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки, в 5-ти томах, М., Мир, 1987, т.3, 296 с.

6. Сельскохозяйственная биотехнология: векторные системы молекулярного клонирования. / Пер. с англ. Г. и. эйснер; под ред. В. и. негрука. - М.: Агропромиздат, 1991, 534 С.

7. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология, в 3-х томах, М.: Мир, 1990, т. 2, 327 с.

8. Рекомбинантные молекулы: значение для науки и практики. /Пер. с англ. под. ред. А. а. баева, С. и. алиханяна; под. ред. Р. бирса и Э. бэсита - М.: Мир, 1980, 624 с.

9. Молекулярные основы действия антибиотиков. //Пер. с англ. Дудника Ю. в.; под. ред. Г. ф. гаузе - М.: Мир, 1975, 500 с.

10. Звягинцев Д. г. Почва и микроорганизмы. М. Изд-во МГУ, 1987, 255 с.

11. Аристовская Т. в. Микробиология процессов почвообразования. Л.: Наука, 1980. 187 с.

12. Бабьева И. п., Чернов И. ю. Биология дрожжей. М.: Изд-во МГУ, 1992. 94 с.

13. Бактериальная палеонтология / Отв. ред А. ю. Розанов. М.: ПИН РАН,

14. Виноградский CH. Микробиология почвы. М.: Изд-во АН СССР, 1952. 370 с.

15. Гаузе Г. ф., Преображенская Т. п., Свешникова М. а. и др. Определитель

16. Голлербах М. м., Штина Э. а. Почвенные водоросли. Л.: Изд-во АН СССР, 1969. 228 с.

17. Громов Б. В., Павленко Г. В. Экология бактерий. Л.: Изд-во Л ГУ, 1989. 246 с.

18. Гусев М. в., МинееваЛ. а. Микробиология. М.: Академия, 2003. 461 с.

19. Добровольская Т. г. Структура бактериальных сообществ почв. М.: Академкнига, 2002. 281 с.

Номери питань контрольної роботи з дисципліни «Сільськогосподарська мікробіологія»

Перед ц Остання цифра шифра
 

Перелік питань для виконання контрольних робіт:

1. Положення мікроорганізмів в системі живої природи.

2. Головні ознаки мікроорганізмів ї їх поширення в природі.

3. Історія розвитку мікробіології.

4. Завдання мікробіології в підвищенні продуктивності народного господарства.

5. Будова прокаріотичної клітини .

6. Морфологія бактерій.

7. Рух, спороутворення, розмноження бактерій.

8. Морфологія еукаріотів - грибів, водоростей, лишайників, найпростіших.

9. Поняття метаболічної гнучкості організмів.

10. Поняття катаболізму та анаболізму. Основні відмінності між цими процесами.

11. Форми передавання хімічної енергії від катаболічних до анаболічних реакцій.

12. Спадкові фактори мікроорганізмів.

13. Механізми, що спричиняють зміни генетичної інформації.

14. Мутації.

15. Генетичні рекомбінації.

16. Плазміди бактерій.

17. Фізичні фактори навколишнього середовища, що впливають на життєдіяльність мікроорганізмів .

18. Основні температурні зони: оптимум, мінімум, максимум .

19. Фізіологічні групи мікробів: психрофіти. Мезофіли, термофіли.

20. Способи живлення.

21. Надходження поживних речовин в клітини мікроорганізмів.

22. Трофічні потреби мікроорганізмів.

23. Типи живлення.

24. Кругообіг вуглецю і кисню.

25. Бродіння спиртове, молочнокисле та інші.

26. Окислення вуглеводнів.

27. Окислення жирів та жирних кислот.

28. Розкладання целюлози, геміцелюлоз, лігніну, пектинових речовин.

29. Амоніфікація білків (мінералізація азоту).

30. Розкладання нуклеїнових кислот.

31. Розкладання сечовини та хітину.

32. Нітрифікація.

33. Іммобілізація азоту.

34. Денітрифікація.

35. Мікроорганізми, що вільно існують та фіксують молекулярний азот.

36. Симбіотична фіксація азоту у бобових рослин.

37. Симбіотична азотфіксація у небобових рослин.

38. Хімізм фіксації мікроорганізмами молекулярного азоту.

39. Біологічний цикл сполук сірки.

40. Окислення неорганічних сполук сірки.

41. Відновлення неорганічних сполук сірки.

42. Перетворення органічних сполук фосфору.

43. Перетворення неорганічних фосфатів.

44. Окислення відновлених і відновлення окисних сполук заліза.

45. Розвиток поглядів на роль мікроорганізмів в утворенні ґрунту.

46. Процес утворення ґрунту і діяльність мікроорганізмів.

47. Фактори навколишнього середовища, що визначають розвиток мікробного ценозу ґрунту.

48. Збудники фузаріотоксикозів.

49. Будова мікробної клітини.

50. Рух мікробів.

51. Розмноження бактерій.

52. Хімічний склад та живлення мікробів.

53. Дихання мікроорганізмів.

54. Ферменти мікроорганізмів.

55. Пігменти мікроорганізмів.

56. Токсини мікроорганізмів.

57. Ароматичні речовини мікроорганізмів.

58. Світіння мікроорганізмів.

59. Принципи класифікації мікроорганізмів.

60. Вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми. Фізичні фактори.

61. Вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми. хімічні фактори.

62. Вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми. біологічні фактори.

63. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики з грибів.

64. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики з актиноміцетів.

65. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики з бактерій.

66. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики з бактерій роду Bacillus.

67. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики з не спороносних бактерій.

68. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики з вищих рослин (фітонциди).

69. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Антибіотики тваринного походження.

70. Антибіотики, їх продуценти та практичне застосування в народному господарстві. Використання антибіотиків у тваринництві.

71. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі.

72. Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю.

73. Перетворення вуглеводів в анаеробних умовах (процеси бродіння).

74. Перетворення вуглеводів та інших органічних речовин в аеробних умовах (процеси окислення).

75. Роль мікроорганізмів у розкладі клітковини.

76. Роль мікроорганізмів у перетворенні азоту.

77. Роль мікроорганізмів у перетворенні фосфору.

78. Роль мікроорганізмів у перетворенні сірки.

79. Біогеохімічні цикли заліза та інших хімічних елементів та їх екологічне значення.

80. Екологія мікроорганізмів. Поняття про екосистему.

81. Екологія мікроорганізмів. Поширення мікроорганізмів у природі.

82. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора грунту.

83. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора води.

84. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора повітря.

85. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора тваринного організму.

86. Найбільш поширені на кормах плісневі гриби та їх токсини.

87. Мікрофлора пасовищ і її санітарно-гігієнічне значення.

88. Система заходів боротьби за підвищення санітарно-гігієнічної якості і раціональне використання пасовищ.

89. Основи зберігання, засоби знезараження і боротьби із пліснявінням грубих кормів.

90. Заходи знезараження і боротьби із пліснявінням зерна та зернофуражу.

91. Мікробіологічні процеси при силосуванні кормів. Мікрофлора силосу і її санітарно-гігієнічне значення.

92. Мікробіологічні процеси при силосуванні кормів. Мікрофлора сінажу і її санітарно-гігієнічне значення.

93. Мікробіологічні процеси при силосуванні кормів. Дріжджування кормів.

94. Методи визначення токсичності грибів і кормів.

95. Генетика мікроорганізмів. Поняття про мінливість мікробів.

96. Генетика мікроорганізмів. Види спадкової мінливості.

97. Генетика мікроорганізмів. Практичне використання досягнень генетики мікроорганізмів.

98. Генетика мікроорганізмів. вплив пестицидів на мінливість мікроорганізмів за умов хімізації сільського господарства.

99. Інфекція та її суть. Поняття про інфекцію та умови її виникнення.

100. Інфекція та її суть. Шляхи проникнення та поширення збудників інфекційних хвороб в організмі.

101. Інфекція та її суть. Дія збудників інфекційних хвороб на організм.

102. Інфекція та її суть. Форми інфікування тварин.

103. Інфекція та її суть. Поняття про просту, змішану та вторинну інфекції.

104. Інфекція та її суть. Загальна характеристика, форми прояву та перебіг інфекційної хвороби.

105. Інфекція та її суть. Мікробо- та вірусоносійство.

106. Інфекція та її суть. Епізоотичний процес, джерела збудників інфекції, механізм передачі та шляхи поширення інфекційних хвороб.

107. Інфекція та її суть. Роль макроорганізму та умов утримання тварин у розвитку інфекційного процесу.

108. Вчення про імунітет. Реакції імунітету та їх практичне застосування.

109. Вчення про імунітет. Бактеріолізини, бактерицидні антитіла і реакція зв'язування комплементу.

110. Вчення про імунітет. Фагоцити і фагоцитоз.

111. Вчення про імунітет. Алергія та анафілаксія.

112. Вчення про імунітет.Імунологічна реактивність тваринного організму та фактори імунітету.

113. Вчення про імунітет. Противірусний імунітет.

114. Вчення про імунітет. Механізм неспецифічної резистентності макроорганізму до вірусної інфекції.

115. Вчення про імунітет. Специфічний набутий противірусний імунітет.

116. Вчення про імунітет. Гуморальні фактори противірусного імунітету.

117. Вчення про імунітет. Значення імунітету в проведенні протиепізоотичних заходів.

118. Мікотоксикози, що спричинені грибами, які пошкоджують корми в період зберігання.

119. Мікотоксикози, що спричинені грибами, які уражають рослини під час вегетації.

120. Світ мікроорганізмів, загальні властивості та різноманітність.

121. Прокаріотні та еукаріотні мікроорганізми; схожість та основні відмінності.

122. Комплекс, до складу якого входить багато целюлози.

123. Огляд окремих груп прокаріот. Колекції культур мікроорганізмів.

124. Еукаріотні мікроорганізми: мікроскопічні гриби. Їх характеристика.

125. Еукаріотні мікроорганізми: мікроскопічні водорості. Їх характеристика.

126. Еукаріотні мікроорганізми: найпростіші. Їх характеристика.

127. Неклітинні форми мікробного світу - віруси.

128. Положення вірусів в системі живої природи.

129. Загальна структура вірусів.

130. Взаємодія вірусів з клітинами еукаріотних і прокаріотних організмів.

131. Віруси прокаріот.

132. Молекулярні інфекційні агенти: віроїди, пріони.

133. Принципи класифікації прокаріот та їх ідентифікація.

134. Класифікація бактерій за Бергі.

135. Принципи побудови класифікації прокаріот.

136. Порівняння особливостей будови клітин прокаріот і еукаріот.

137. Прокаріотна клітина. Загальна характеристика.

138. Ядерний апарат клітин прокаріот.

139. Нуклеоїд.

140. Розмір і число геномів.

141. Позахромосомна ДНК.

142. Цитоплазма та цитоплазматична мембрана.

143. Внутріклітинні мембрани.

144. Мезосоми.

145. Компартменталізація клітин еукаріот.

146. Мембранні органели еукаріот.

147. Які субклітинні органели мають подвійну мембрану?

148. Яка речовина становить основу внутрішнього вмісту мітохондрії ?

149. Як називається активне захоплення клітиною рідких об'єктів ?

150. Як називається органела, в якій відбувається синтез ДНК ?

151. Комплекс, до складу якого входить багато целюлози.

152. Двомембрані органели, в яких здійснюється процес клітинного дихання.

153. Органела, в якій відбуваються реакції циклу Кребса.

154. Органели клітини переміщує...

155. Складка внутрішньої мембрани мітохондрії - це...

156. Безмембранною органелою є...

157. Речовина, що складає основу внутрішнього вмісту цитоплазми...

158. Органела, в якій відбувається накопичення продуктів синтезу

159. Органела, що може синтезувати ліпіди

160. Активне захоплення клітиною твердих об'єктів - це...

161. Органела, в якій відбувається синтез білка

162. Органела, що містить ферменти, які можуть руйнувати білки, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, ліпіди.

163. Органела, в якій зберігаться спадкова інформація...

164. З мікротрубочок і мікрофіламентів складається...

165. Проникнення речовин через мембрану внаслідок наявності градієнтів - це ...

166. Органела, в якій є ДНК, але відсутні хромосоми...

167. Органелою, в якій відбувається біологічне окислення в процесі дихання є...

168. Органелою, у складі якої немає мембран...

169. Мітохондрії здійснюють...

170. Процес дихання відбувається в...

171. Рибосоми синтезують...

172. Гени розташовані в...

173. Клітинна стінка рослин містить...

174. Лізосоми містять набір...

175. У комплексі Гольджі формуються...

176. Шорстка ендоплазматична сітка синтезує...

177. Ендоплазматична сітка складається...

178. Система порожнин, що сполучаються між собою й оточені одинарною мембраною...

179. Органели, оточені подвійною мембраною, основною функцією яких є синтез АТФ...

180. Частина цитоплазми, прозорий розчин органічних і неорганічних сполук у воді...

181. Органела, що складається зі стопок сплощенних цистерн, розташованих коло ядра...

182. Система мікротрубочок і мікрофіламент, яка є опорою клітини й бере участь у її русі...

183. Окремі функціональні ділянки клітини, на які вона поділена плазматичними мембранами...

184. Постійні клітинні структури, що виконують певні функції...

185. Непостійні структури, що періодично виникають і зникають у процесі життєдіяльності клітини...

186. Немембранні органели, які беруть участь у синтезі білка в клітині...

187. Органела в якій є ДНК...

188. Органели, які оточені подвійною мембраною...

189. Клітинні мембрани побудовані з...

190. У рості клітинної стінки бере участь...

191. Рибосоми в клітині містяться...

192. Функції апарату Гольджі полягають у...

193. Набір гідролітичних ферментів у клітині міститься...

194. Які органоїди в клітині є енергетичними системами і центром дихання?

195. Чому мітохондрії вважають напівавтономними органоїдами клітини?

196. Яку функцію виконують рибосоми?

197. Чому мітохондрії називають енергетичними станціями клітини?

198. Які функції ядра?

199. Клітинна стінка.

200. Хімічний склад клітинних стінок еукаріотних і прокаріотних мікроорганізмів.

201. Структура мурену.

202. Будова клітинної стінки грампозитивних і грамнегативних бактерій.

203. Тейхоєві кислоти.

204. Зовнішня мембрана та її функції.

205. Периплазма.

206. Дія лізоциму та пеніциліну на клітинну стінку.

207. Джгутики прокаріот. Розташування джгутиків.

208. Будова джгутиків грампозитивних та грамнегативних бактерій.

209. Робота джгутикового апарату і рухливість бактерій.

210. Рух ковзних бактерій і спірохет.

211. Будова джгутиків еукаріотних мікроорганізмів.

212. Позитивний та негативний таксис мікроорганізмів. Види таксисів.

213. Рибосоми еукаріот і прокаріот.

214. Екзо- і ендоспори.

215. Будова ендоспор.

216. Спороутворення.

217. Резистентність ендоспор.

218. Бактерії, що утворюють ендоспори.

219. Диференціація і морфогенез у мікроорганізмів.

220. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах (макро- і мікроелементи, фактори росту).

221. Типи живильних середовищ.

222. Синтетичні та складні середовища.

223. Тверді, рідкі та сипучі середовища.

224. Агар-агар.

225. Диференціально-діагностичні та елективні середовища.

226. Методи культивування мікроорганізмів.

227. Накопичувальні культури.

228. Чисті культури і методи їх отримання.

229. Змішані культури.

230. Ріст мікроорганізмів.

231. Ріст індивідуальних клітин мікроорганізмів.

232. Клітинний цикл.

233. Розмноження: бінарний поділ, брунькування, фрагментація.

234. Ріст у популяції.

235. Швидкість росту та час генерації.

236. Періодичне культивування.

237. Крива росту періодичної культури.

238. Характеристика окремих фаз.

239. Експоненціальний ріст.

240. Збалансований ріст.

241. Синхронна культура, способи отримання.

242. Поверхневе та глибинне культивування.

243. Основні параметри росту культури: час генерації, питома швидкість росту, вихід біомаси, економічний коефіцієнт.

244. Неперервна культура.

245. Методи визначення числа і біомаси бактерій.

246. Контроль за ростом.

247. Вплив фізичних і хімічних факторів на ріст і поширення мікроорганізмів.

248. Залежність росту від температури.

249. Психрофіли, мезофіли, термофіли.

250. Причини психрофілії та термофілії.

251. Ріст мікроорганізмів в залежності від рН середовища. Ацидофіли. Алкалофіли.

252. Вплив кисню на ріст мікроорганізмів.

253. Аероби, анаероби. Факультативні і облігатні анаероби.

254. Токсична дія кисню на мікроорганізми.

255. Залежність росту від концентрації розчинених речовин в середовищі.

256. Осмофіли, осмотолерантні мікроорганізми.

257. Помірні та облігатні галофіли.

258. Морські та прісноводні бактерії.

259. Ріст мікроорганізмів залежно від вологості.

260. Активність води. Стійкість мікроорганізмів до висушування. Ліофілізація.

261. Вплив електромагнітних хвиль на мікроорганізми.

262. Летальна та мутагенна дія ультрафіолетових променів.

263. Негативний вплив хімічних агентів на ріст мікроорганізмів.

264. Механізми антимікробної дії органічних та неорганічних хімічних сполук.

265. Антисептики. Антиметаболіти. Антибіотики. Мутагени.

266. Методи стерилізації.

267. Стерилізація вологим і сухим жаром.

268. Пастеризація.

269. Дезинфекція.

270. Стерилізація ультрафітрацією, опроміненням та іонізуючими променями.

271. Хімічна стерилізація.

272. Методи консервування харчових продуктів.

273. Теорія біохімічної єдності.

274. Типи живлення за джерелами енергії, вуглецю, донорами водню (електронів).

275. Розщеплення високомолекулярних субстратів позаклітинними гідролазами.

276. Цикл трикарбонових кислот.

277. Окислювальне фосфорилювання.

278. Біосинтез низькомолекулярних і високомолекулярних сполук.

279. Вилучення з клітини продуктів метаболізму.

280. Консервація енергії.

281. АТФ і інші високо енергетичні сполуки.

282. Процеси синтезу АТФ.

283. Електронтранспортні системи і їх склад.

284. Чим відрізняються ферменти від їнших білків?

285. Катаболізм.

286. Типи бродіння.

287. Спиртове бродіння.

288. Утворення етанолу дріжджами.

289. Відношення дріжджів до кисню.

290. Застосування дріжджів.

291. Утворення етанолу бактеріями.

292. Технології виробництва біомаси пекарських дріжджів, алкоголю та алкогольних напоїв (вино, пиво).

293. Молочнокисле бродіння.

294. Характеристика молочнокислих бактерій.

295. Гомо-та гетероферментативне молочнокисле бродіння.

296. Застосування молочнокислих бактерій в харчовій біотехнології.

297. Загальна характеристика пропіоновокислого, мурашинокислого, маслянокислого та ацетоно-бутилового бродінь.

298. Анаеробне дихання.

299. Денітрифікація.

300. Асиміляційна та дисиміляційна нітратредукція.

301. Значення денітрифікуючих бактерій в природі.

302. Відновлення сульфату до сірководню.

303. Асиміляційна та дисиміляційна сульфатредукція.

304. Сульфатредукуючі бактерії та їх значення в природі.

305. Утворення метану при відновленні карбонату.

306. Метанутворювальні бактерії та їх практичне використання.

307. Аеробне дихання.

308. Різноманіття органічних субстратів, що окислюються за участі кисню.

309. Утворення оцтової кислоти та оцтовокислі бактерії.

310. Біотехнологія виробництва оцтової кислоти.

311. Біолюмінесценція. Бактерії, що світяться.

312. Окислення неорганічних сполук.

313. Хемолітотрофія.

314. Нітрифікація.

315. Нітрифікуючі бактерії.

316. Хемолітотрофи як основа безсвітлових екосистем.

317. Фотосинтез.

318. Фотосинтезуючі еукаріотні та прокаріотні мікроорганізми.

319. Мікоскопічні водорості, ціанобактерії, пурпурні і зелені бактерії.

320. Пігменти фотосинтетичного апарату.

321. Обмін речовин у фототрофних бактерій.

322. Оксигенний і аноксигенний фотосинтез.

323. Фотофосфорилювання.

324. Використання енергії світла галобактеріями.

325. Значення циклу трикарбонових кислот та гліоксилатного шунта у біосинтетичних процесах. Центраболіти.

326. Шляхи біосинтезу деяких основних низькомолекулярних (амінокислот, нуклеотидів) та високомолекулярних (ліпідів, вуглеводів, білків, пептидогліканів) сполук.

327. Асиміляція вуглекислоти автотрофами та гетеротрофами.

328. Рибулозобісфосфатний відновлювальний цикл та інші шляхи фіксації вуглекислоти автотрофами.

329. Асиміляція одновуглецевих сполук метилотрофами.

330. Використання різних органічних сполук як джерела вуглецю.

331. Асиміляція різних сполук сірки і азоту.

332. Найважливіші шляхи асиміляції молекулярного азоту.

333. Азотфіксуючі мікроорганізми.

334. Взаємовідносини бульбочкових бактерій і бобових рослин.

335. Фіксація молекулярного азоту симбіотичними і вільно існуючими азотфіксуючими бактеріями.

336. Біохімія і генетика азотфіксації.

337. Використання азотфіксуючих бактерій в сільськогосподарській біотехнології.

338. Регуляція метаболізму як механізм фенотипової мінливості.

339. Біохімічні основи та рівні регуляції метаболізму.

340. Регуляція на рівні синтезу ферментів.

341. Конститутивні ферменти.

342. Індукція синтезу ферментів на шляхах катаболізму.

343. Репресія синтезу ферментів на шляхах анаболізму.

344. Катаболітна репресія.

345. Молекулярно-біологічні механізми індукції і репресії.

346. Регуляція шляхом зміни каталітичної активності ферментів.

347. Прості ферменти.

348. Алостеричні ферменти та ефектори.

349. Механізми позитивної та негативної зміни активності ферментів.

350. Специфічні механізми регуляції на шляхах біосинтезу та катаболізму.

351. Нуклеїнові кислоти. Їх будова і синтез.

352. Генетичні елементи мікроорганізмів.

353. Мутаційна мінливість.

354. Спонтанні та індуковані мутації.

355. Частота та типи мутацій.

356. Мутагенні фактори.

357. Методи виявлення мутацій.

358. Передача ознак і рекомбінаційна мінливість.

359. Механізми генетичної рекомбінації.

360. Загальна гомологічна рекомбінація.

361. Спеціалізовані системи гомологічної рекомбінації.

362. Способи передачі ДНК із бактерій-донорів в бактерію- реципієнт.

363. Горизонтальний перенос генів: трансформація, кон'югація, трансдукція.

364. Кон'югація.

365. F-плазміди і стан Hfr.

366. Механізм переносу ДНК в процесі кон'югації.

367. Побудова генетичних карт бактерій.

368. Трансдукція.

369. Специфічна та неспецифічна трансдукція.

370. Трансформація.

371. Перенос ДНК.

372. Трансфекція еукаріотичних клітин.

373. Негомологічна рекомбінація.

374. Мобільні генетичні елементи.

375. IS-елементи, транспозони, бактеріофаги, плазміди.

376. Плазміди.

377. Реплікація плазмід.

378. Типи плазмід, їх біологічне значення.

379. Кон'югативні плазміди.

380. Плазміди резистентності, патогенності, деструкції.

381. Генетика еукаріотичних мікроорганізмів.

382. Цитоплазматична спадковість.

383. Плазміди еукаріот.

384. Рекомбінації еукаріот.

385. Біоінформатика.

386. Генетична модифікація мікроорганізмів та біобезпека.

387. Умови на ранній Землі.

388. Докази мікробного життя на ранній Землі.

389. РНК життя.

390. Етапи еволюції енергетичних процесів.

391. Гіпотези про походження життя.

392. Перші форми життя. Запропонована еволюція мікроорганізмів.

393. Виникнення еукаріот.

394. Ендосимбіотичне походження органел еукаріот.

395. Еукаріоти і органели.

396. Хронометри еволюції.

397. Сіквенс рРНК і клітинна еволюція.

398. Горизонтальний перенос генів і еволюція геномів організмів трьох доменів життя - археї, еубактерії, еукаріоти.

399. Можливість існування життя поза межами Землі.

400. Біогеохімічна діяльність мікроорганізмів.

401. Участь мікроорганізмів у циклах вуглецю, азоту, сірки, фосфору та інших елементів у природі.

402. Фотосинтетичні екосистеми.

403. Хемолітотрофні екосистеми рифтових зон.

404. Поширення мікроорганізмів у повітрі.

405. Поширення мікроорганізмів у грунті. Закономірності розподілу, чисельність, склад.

406. Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворювальних процесах та родючості грунтів.

407. Мікроорганізми і формування родовищ деяких корисних копалин.

408. Мікроорганізми прісних та морських водойм.

409. Закономірності розподілу мікроорганізмів в морських водоймах, чисельність, склад.

410. Значення мікроорганізмів у первинній продукції водойм та мінералізації органічних речовин.

411. Евтрофікація і роль мікроорганізмів у цьому процесі.

412. Хімічне забруднення водойм і роль мікроорганізмів у процесах самоочищення.

413. Забруднення водойм патогенними мікроорганізмами.

414. Мікробіологія і проблеми питної води.

415. Мікробіологічні показники якості природного середовища та їх визначення.

416. Роль мікроорганізмів в очищенні стічних вод.

417. Біотехнології очистки стічних вод.

418. Мікроорганізми біоплівки та активного мулу.

419. Роль мікроорганізмів у переробці відходів та детоксикації отруйних речовин.

420. Екологічна біотехнологія.

421. Мікроорганізми як фактор біологічних пошкоджень промислових споруд, конструкцій, памятників архітектури, мистецтва та ін.

422. Симбіоз.

423. Типи симбіозу: екзо- та ендосимбіоз.

424. Муталізм та паразитизм.

425. Функції симбіозу (живлення, захист, вигідне місце розташування, органи узнавання).

426. Факультативні та облігатні симбіонти.

427. Симбіотичні асоціації мікроорганізмів.

428. Взаємовідносини мікроорганізмів та макроорганізмів (рослин, тварин, людини).

429. Метабіоз.

430. Антагонізм.

431. Антагонізм пасивний.

432. Антагонізм активний.

433. Антибіотики. Біологічна роль антибіотиків.

434. Продуценти антибіотиків, класифікація антибіотиків.

435. Методи вивчення антагоністичної активності антибіотиків та чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

436. Одиниця активності антибіотиків.

437. Спектр дії антибіотиків, резистентність мікроорганізмів до антибіотиків, механізм дії антибіотиків.

438. Нормальна мікробіота тіла людини.

439. Основні представники нормальної мікробіоти шлунково-кишкового тракту, ротової порожнини, урогенітальних органів, шкіри, дихальних шляхів.

440. Систематичне положення, біологічні властивості, значення нормальної мікробіоти в житті людини.

441. Дисбактеріози. Ступені важкості дисбактеріозів.

442. Пробіотики, бактерійні та інші препарати, що використовуються для корекції складу нормальної мікробіоти.

443. Патогенні мікроорганізми.

444. Вірулентність.

445. Фактори патогенності: адгезія та колонізація, інвазивність, токсигенність, стійкість до дії захисних сил макроорганізму.

446. Механізми інвазії.

447. Екзо- і ендотоксини мікроорганізмів.

448. Механізми резистентності до захисних сил макроорганізму.

449. Характеристика збудників, що передаються з їжею, водою, через повітря, при прямому контакті, через укуси комах, при статевих контактах та вертикальним шляхом. Методи діагностики.

450. Правила санітарії і гігієни.

451. Фітопатогенні мікроорганізми

452. Промислові мікроорганізми і їх продукти. Пошук і селекція мікроорганізмів-продуцентів.

453. Схема мікробіологічного виробництва. Конструкція аеробного ферментера.

454. Промислове виробництво антибіотиків, вітамінів, амінокислот, винного оцту та органічних кислот. Мікробна біотрансформація. Виробництво мікробних гідролітичних ферментів і їх використання.

455. Енергетична біотехнологія. Використання мікроорганізмів в виробництві біопалива. Біогаз, біобензин.

456. Використання мікроорганізмів у аграрному виробництві. Мікробні ентомопатогенні та удобрювальні препарати.

ЗМІСТ

Передмова 3

Рекомендована література 4

Номери питань контрольної роботи 6

Перелік питань для виконання контрольної роботи 8

 



Тема 6. Ідеографічні та іконічні документи | ЗАОЧНОГО ОТДЕЛЕНИЯ
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати