На головну

Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума тощо).

Деякі види мікроорганізмів є хвороботворними, або патогенними. Вони викликають хвороби рослин, тварин та людини. Такі хвороби як проказа, чума, тиф, холера, малярія, туберкульоз та багато інших у далекі часи забирали тисячі життів, сіючи забобони та страх серед населення. Людство довгий час не знало, що ці хвороби викликаються мікроорганізмами. Не було і засобів боротьби із заразними хворобами. Тому інфекційні захворювання людини іноді набували масового розповсюдження, яке називається епідемією, або пандемією.

Особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Основу дії ураження біологічних небезпечних речовин складають хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) та вироблені ними токсини, дія факторів ураження яких поширюється на людей, тваринний і рослинний світ.

Інфекційні хвороби людей - це захворюваність хвороботворними мікроорганізмами і яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби проявляються в виді епідемічних осередків.

Епідемічним процесом називають процес виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей і який представляє собою неперервну ланцюгову послідовність виникнення однорідних інфекційних захворювань людей. Він виявляється в формі епідемічної і екзотичної захворюваності.

Епідемічна захворюваність або ендемія - це постійна реєстрація на визначеній території захворюваності, яка властива даній місцевості. Екзотична захворюваність відмічається при завозі збудників на територію, яка вільна від даної інфекційної хвороби.

Спорадична захворюваність - це звичайний рівень захворюваності, який властивий відповідній хворобі в даній місцевості.

Епідемічним вибухом називають обмежений за часом і на визначеній території різкий підйом захворюваності, яка пов'язана з одночасним зараженням людей.

Захворюваність визначається відношенням числа захворювань за певний відрізок, часу до числа жителів даного району, міста в той самий період.

Смертність - це число смертей від даного захворювання, яке визначено коефіцієнтом на 100 тисяч, 10 тисяч і 1000 чоловік, що охоплені епідемічним спостереженням.

Летальність - це процент померлих від числа хворих даним інфекційним захворюванням.

Шляхи передачі збудника - це визначені елементи навколишнього середовища або їх комбінації, які забезпечують перенос збудника від джерела до оточуючих людей в конкретних епідемічних умовах.

Основні шляхи передачі збудників інфекційних небезпечних захворювань людей і сільськогосподарських тварин:

- повітряно-капельний;

- харчовий;

- водяний;

- трансмісійний;

- контактний.

Всі інфекційні захворювання людей розділяються на 4 групи:

- кишкові інфекції;

- інфекції дихальних шляхів;

- кров'яні інфекції;

- інфекції зовнішніх покровів.

Бактеріальними захворюваннями є чума, туберкульоз, холера, правець, проказа, дизентерія, менінгіт та ін. Від чуми в середні віки загинули десятки мільйонів людей. Ця хвороба наводила на людей панічний жах. Вважається, що у ХХ ст. небезпека чуми зникла. Туберкульозні бактерії відкрив Р. Кох у 1882 р., але повністю ця хвороба не переможена. Холера в Європу занесена у 1816 р., до 1917 р. в Росії холерою перехворіло більше 5 млн людей, половина з яких померла. Зараз випадки холери рідкі.

Віруси (від лат. virus ¾ яд) ¾ найдрібніші неклітинні частинки, що складаються із нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки (кансиду). Мають вигляд палички, сферичні тощо. Розмір від 20 до 300 нм і більше. Віруси ¾ внутрішньоклітинні паразити: розмножуючись тільки у живих клітинах, вони використовують їх ферментативний апарат і перемикають клітину на синтез зрілих вірусних частинок ¾ віріопів. Віруси дрібніші бактерій у 50 раз. Їх не видно у світловому мікроскопі. Вони не затримуються найтоншими фарфоровими фільтрами. Віруси розповсюджені повсюди

Отже, віруси мають наступні особливості, порівнюючи з бактеріями. Для вірусів характерна така властивість як фільтрованість, тобто вони проходять через фільтри.

Таблиця 1

Характеристика деяких збудників інфекційних захворювань людей



Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об'єкти техносфери та природне середовище. | Інфекційні захворювання тварин і рослин.

ТЕМА 1. КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ | Історія виникнення питань, пов'язаних із проблемою безпеки життєдіяльності людини | Наукові засади безпеки життєдіяльності | Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності | Небезпечні події на транспорті й аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів із небезпечними речовинами. | Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій у наслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення. | Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки | Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. | Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій дій та способів захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій. Система інструктажів. | Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати