На головну

Ось така моя умова.

Ці іменники відповідають на питання ... ( хто?)

Не заперечує ніхто?

Але придивімось! Між ними різниця -

Ти, хлопче, в штанях, а ти - в спідниці.

Ось Суржик, він - хлопчик.

Скажу, що « він мій» -

Цей іменник чоловічого роду.

А Мова тягне на бік свій :

« Дівочому роду нема переводу!»

Жіночий рід - « вона моя».

Така моя історія!

Між Мовою й Суржиком слово є,

Скажу відразу - « воно моє»!

Середній рід вступає в стрій.

Вона моя, воно моє, він мій -

Такий в іменника устій!

- Чи зрозуміли ви, якого роду бувають іменники?

- Які слова допомагають визначити рід іменників?

( Демонстрація на таблиці «Рід іменників» на слайді)

Висновок: -Іменники, до яких можна підставити слова «він мій», належать до чоловічого роду. (Тато, дідусь, пес)

- Іменники, до яких можна підставити слова «вона моя», належать до жіночого роду. (Мати, бабуся, сова)

- Іменники, до яких можна підставити слова «воно моє», належать до середнього роду. (Дитя, сонце, вікно)

3.2. Робота за підручником

- Суржик підготував для нас вправу на с. 127 номер 304. давайте прочитаємо вправу разом. Виконаемо цю вправу біля дошки.

- Спишіть, вставляючи замість крапок слова мій, моя, моє, він, вона, воно.

1. (Мій) брат грає на скрипці, (він)працює в театрі.

2. (Моя) сестра - вчителька,(вона)працює в школі.

3. (Моє) пальто висить у шафі, (воно) нове.

- Підкресліть у цих реченнях підмет та присудок. (Один учень виконує біля длшки)



Попередження помилок | Словниковий диктант.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати