загрузка...
загрузка...
На головну

Документальне оформлення операцій з обліку оплати праці

Всі фінансово-господарські операції організації, в тому числі і нарахування заробітної плати, повинні бути документально оформлені і обгрунтовані. Перелік первинних документів з обліку використання робочого часу та розрахунків з персоналом по оплаті праці і форми цих документів затверджені Держкомстатом Росії від 05.01.2004 р Перелік уніфікованих форм представлені в додаток № 1.

Форми первинної облікової документації з обліку праці та її оплати обов'язкові для застосування юридичними особами всіх форм власності, за винятком бюджетних організацій.

Для обліку особового складу, нарахування і виплат заробітної плати використовують уніфіковані форми первинних облікових документів, затверджені постановою Держкомстату РФ Наказ (розпорядження) про прийом працівника (ів) на роботу (форма № Т-1 і -1a) застосовуються для оформлення та обліку прийнятих на роботу за трудовим договором (контрактом). Складаються особою, відповідальною за прийом, на всіх осіб, прийнятих на роботу в організацію. У наказах вказуються найменування структурного підрозділу, професія (посада), випробувальний термін, а також умови прийому на роботу і характер майбутньої роботи (за сумісництвом, в порядку переведення з іншої організації, для заміщення тимчасово відсутнього працівника, для виконання певної роботи та ін.) . Підписаний керівником організації або уповноваженим на це особою наказ оголошують працівнику (працівникам) під розписку. На підставі наказу в трудову книжку вноситься запис про прийом на роботу, заповнюється особова картка, а в бухгалтерії відкривається особовий рахунок працівника.

Особова картка працівника (форма № Т-2) заповнюється на осіб, прийнятих на роботу на підставі наказу про прийом на роботу, трудової книжки, паспорта, військового квитка, документа про закінчення навчального закладу, страхового свідоцтва державного пенсійного страхування, свідоцтва про постановку на облік в податковому органі та інших документів, передбачених законодавством, а також відомостей, викладених про себе працівником.

Штатний розклад (форма № Т-3) застосовується для оформлення структури, штатного складу і штатної чисельності організації. Штатний розпис містить перелік структурних підрозділів, посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадових окладах, надбавки і місячному фонді заробітної плати. Стверджується наказом (розпорядженням) керівника організації або уповноваженим ним особою.

Наказ (розпорядження) про переведення працівника (ів) на іншу роботу (форма № Т-5 і 5А) використовуються для, оформлення та обліку переведення працівника (ів) на іншу роботу в організації. Заповнюються працівником кадрової служби, підписуються керівником організації або уповноваженим ним особою, оголошуються працівнику під розписку. На підставі даного наказу робляться відмітки в особовій картці, особовому рахунку, вноситься запис до трудової книжки.

Наказ (розпорядження) про надання відпустки працівнику (форма № Т-6 і -6а) застосовуються для оформлення та обліку відпусток, що надаються працівнику (працівникам) відповідно до законодавства, колективним договором, нормативними актами організації, трудовим договором (контрактом). Складаються працівником кадрової служби або уповноваженою особою, підписуються керівником організації або уповноваженим ним особою, оголошуються працівнику під розписку. На підставі наказу робляться відмітки в особовій картці, особовому рахунку і проводиться розрахунок, заробітної плати, що належить за відпустку, за формою № Т-60 «Записка-розрахунок про надання відпустки працівнику».

Графік відпусток (форма № Т-7) призначений для відображення відомостей про час розподілу щорічних оплачуваних відпусток працівникам всіх структурних підрозділів організації на календарний рік по місяцях. Графік відпусток - зведений графік. При його складанні враховуються чинне законодавство, специфіка діяльності організації та побажання працівника.

Графік відпусток візується керівником кадрової служби, керівниками структурних підрозділів, узгоджується з виборним профспілковим органом і затверджується керівником організації або уповноваженим ним особою.

Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту) з працівником (форма № T-8 і 8а) застосовуються для оформлення та обліку звільнення працівника. Заповнюються працівником кадрової служби, підписуються керівником організації або уповноваженим ним особою, оголошуються працівнику під розписку. На підставі наказу робиться запис в особистій картці, особовому рахунку, трудовій книжці, проводиться розрахунок з працівником за формою № Т-61 «Записка-розрахунок при припиненні дії трудового договору (контракту) з працівником».

Наказ (розпорядження) про направлення працівника у відрядження (форма № Т-9 і № Т-9а) застосовуються для оформлення та обліку напрямків працівника (працівників) у відрядження. Заповнюються працівником кадрової служби, підписуються керівником організації або уповноваженим ним особою. У наказі про направлення у відрядження вказуються прізвища та ініціали, структурний підрозділ, професії (посади) відряджаються, а також цілі, час і місця відряджень.

При необхідності вказуються джерела оплати сум витрат на відрядження, інші умови направлення у відрядження.

Посвідчення про відрядження (форма № Т-10) є документом, що засвідчує час перебування працівника у службовому відрядженні. Виписується в одному примірнику працівником кадрової служби на підставі наказу (розпорядження) про направлення у відрядження. У кожному пункті призначення робляться відмітки про час прибуття та вибуття, які завіряються підписом відповідальної посадової особи і печаткою. Після повернення з відрядження в організацію працівником складається авансовий звіт з додатком документів, що підтверджують зроблені витрати.

Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (ф. № Т-12) і табель обліку використання робочого часу (ф. № Т-13) застосовують для здійснення табельного обліку і контролю трудової дисципліни. Форма № Т-12 призначена для обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати, а форма № Т-13 - тільки для обліку використання робочого часу. При використанні форми № Т-13 оплату праці нараховують в особовому рахунку (ф. № Т-54), розрахункової відомості (ф. № Т-51) або розрахунково-платіжної відомості (ф. № Т-49).

Форма № Т-13 застосовується в умовах автоматизованої обробки даних. Бланки табеля з частково заповненими реквізитами можуть бути створені за допомогою засобів обчислювальної техніки. У цьому випадку форма табеля змінюється відповідно до прийнятої технологією обробки даних.

Табельний облік охоплює всіх працівників організації. Кожному з них присвоюється певний табельний номер, який вказується у всіх документах з обліку праці і заробітної плати. Сутність табельної обліку залежить від щоденної реєстрації явки працівників на роботу, з роботи, всіх випадків запізнень і неявок із зазначенням їх причин, а також годин простою і годин понаднормової роботи.

Табельний облік здійснюють бухгалтер, бригадир або майстер в табелі обліку використання робочого часу. Для спрощення табельного обліку можна обмежитися лише реєстрацією в ньому відхилень від нормальної тривалості робочого дня.

Позначку про неявку або запізнення роблять в табелі на підставі відповідних документів - довідок про виклик у військкомат, суд, листів про тимчасову непрацездатність та ін., Які працівники здають табельнику; час простоїв встановлюють за листками про просте, а годинник понаднормової роботи - за списками майстрів.

Оформлені первинні документи з обліку виробітку та виконаних робіт разом з усіма додатковими документами (листками на оплату простою, на доплати, актами про шлюб та ін.) Передаються бухгалтеру.

Для визначення суми заробітної плати, що підлягає видачі на руки працівникам, необхідно визначити суму заробітку працівників за місяць і виробити з цієї суми необхідні утримання. Ці розрахунки виробляють зазвичай в розрахунково-платіжної відомості (ф. № 49), яка, крім того, служить і документом для виплати заробітної плати за місяць.

Розрахунково-платіжну відомість використовують малі та середні підприємства, де кількість працівників не велика і де вважають за краще не вести особові рахунки на додаток до цих відомостями, вважаючи, що всі необхідні відомості містяться і в податковій картці. На великих підприємствах для розрахунку заробітної плати використовуються розрахункові відомості (ф. № 51), а для виплати - платіжні відомості (ф. № 53). Однак на даних підприємствах, де зарплата може нараховуватися по 20 підставах, тільки в особовому рахунку працівника відбиваються всі її види. І найчастіше особовий рахунок є формою, де найбільш повно відображена інформація, що дозволяє здійснити вибірку заробітної плати для нарахування пенсії або підготувати довідку до фонду зайнятості для призначення допомоги по безробіттю. Крім того, особові рахунки зберігаються 75 років, і служать часто єдиною підставою для видачі архівних довідок про отриману працівниками заробітної плати.

Розрахунково-платіжна відомість об'єднує в собі дві затверджені форми розрахункова і платіжну відомості.



ВСТУП | Види і форми заробітної плати
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати