На головну

Модулі.

Функції та процедури використовується в програмах в тих випадках, коли особливу групу операторів виникає необхідність повторювати певної кількість разів.

Якщо дану групу операторів виникає необхідність виконати не в одній, а в декількох програмах, то доцільно використовувати бібліотечні модулі. Підпрограму має сенс включити до складу модуля в тому випадку, коли вона реалізує дію, яке доводиться виконувати досить часто. Таку підпрограму можна написати й налагодити один раз, а використовувати багато разів. Файл, що містить модуль, зобов'язаний мати ім'я, що збігається з ім'ям модуля.

Розглянемо як приклад модуль обчислює xy.

Піднесення до степеня цілого числа в мові ТР відсутня (за винятком квадрата).

Unit step;

Interface

Function astepn (x, y:word):word;

Implementation

Function astepn(X, y:word):word;

Var

i, s:word;

Begin

s: = 1;

for i: = 1 to y do

s: = s * x;

astepn: = S;

End;

End.

Розглянемо докладніше цю програму: будь-який модуль починається з зарезервованого слова unit, За яким слідує ім'я модуля (це ім'я також має бути ім'ям і файлу). Результатом компіляції модуля step.pas з заголовком unit step буде файл step.tpu.

Кожен модуль має дві секції. секція interface (інтерфейс) Містить опису констант, типів, змінних і процедур, доступних з викликає програми або модуля. секція implementation (реалізація) Містить вихідний код програми.

Модуль закінчується словом end. , Причому для цього слова не обов'язково відкривати begin, Хоча відкриття не викличе помилки.

Розглянемо використання це модуля:

Uses crt, step;

Begin

Writeln(Astepn (2,6));

End.

Результат: 64

 



Підпрограми-процедури. | Практична робота

Оператор вибору. | Практична робота | Циклом з умовою поста. | Факторіал негативного числа не існує. | Практична робота | Одномірні і двовимірні масиви | одномірні масиви | літерні величини | Практична робота | Підпрограми-функції. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати