На головну

Глава 5. Федеральні Збори

  1. Квиток № 23 В1. Федеральне казначейство, його завдання і повноваження в здійсненні фінансового контролю.
  2. О 13.20 в ауд. 431 буде проводитись організаційні збори зі студентами гр. ЕКZS-521-525
  3. Загальні збори членів Товариства
  4. Чи обов'язково проводити такі збори?
  5. Перші збори кредиторів

Стаття 94

Федеральне Збори - парламент Російської Федерації - є представницьким і законодавчим органом Російської Федерації.

Стаття 95

1. Федеральне Збори складається з двох палат - Ради Федерації і Державної Думи.

2. До Ради Федерації входять по два представники від кожного суб'єкта Російської Федерації: по одному від представницького і виконавчого органів державної влади.

3. Державна Дума складається з 450 депутатів.

Стаття 96

1. Державна Дума обирається строком на п'ять років.

2. Порядок формування Ради Федерації і порядок виборів депутатів Державної Думи встановлюються федеральними законами.

Стаття 98

1. Члени Ради Федерації і депутати Державної Думи володіють недоторканністю протягом всього терміну їх повноважень. Вони не можуть бути затримані, заарештовані, піддані обшуку, окрім випадків затримання на місці злочину, а також піддані особистому огляду, за винятком випадків, коли це передбачено федеральним законом для забезпечення безпеки інших людей.

2. Питання про позбавлення недоторканності вирішується за поданням Генерального прокурора Російської Федерації відповідної палатою Федеральних Зборів.

Стаття 99

1. Федеральне Збори є постійно діючим органом.

2. Державна Дума збирається на перше засідання на тридцятий день після обрання. Президент Російської Федерації може скликати засідання Державної Думи раніше цього терміну.

3. Перше засідання Державної Думи відкриває найстарший за віком депутат.

4. З моменту початку роботи Державної Думи нового скликання повноваження Державної Думи колишнього скликання припиняються.

Стаття 100

1. Рада Федерації і Державна Дума засідають окремо.

2. Засідання Ради Федерації і Державної Думи є відкритими. У випадках, передбачених регламентом палати, вона має право проводити закриті засідання.

3. Палати можуть збиратися спільно для заслуховування послань Президента Російської Федерації, послань Конституційного Суду Російської Федерації, виступів керівників іноземних держав.

Стаття 101

1. Рада Федерації обирає зі свого складу Голову Ради Федерації та його заступників. Державна Дума обирає зі свого складу Голову Державної Думи і його заступників.

2. Голова Ради Федерації і його заступники, Голова Державної Думи і його заступники ведуть засідання і відають внутрішнім розпорядком палати.

3. Рада Федерації і Державна Дума утворюють комітети і комісії, проводять з питань свого ведення парламентські слухання.

4. Кожна з палат приймає свій регламент і вирішує питання внутрішнього розпорядку своєї діяльності.

5. Для здійснення контролю за виконанням федерального бюджету Раду Федерації і Державна Дума утворюють Рахункову палату, склад і порядок діяльності якої визначаються федеральним законом.

Стаття 102

1. До відання Ради Федерації належать:

а) затвердження зміни кордонів між суб'єктами Російської Федерації;

б) твердження указу Президента Російської Федерації про введення воєнного стану;

в) твердження указу Президента Російської Федерації про введення надзвичайного стану;

г) вирішення питання про можливість використання Збройних Сил Російської Федерації за межами території Російської Федерації;

д) призначення виборів Президента Російської Федерації;

е) відмова Президента Російської Федерації від посади;

ж) призначення на посаду суддів Конституційного Суду Російської Федерації, Верховного Суду Російської Федерації, Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації;

з) призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора Російської Федерації;

і) призначення на посаду та звільнення з посади заступника Голови Рахункової палати і половини складу її аудиторів.

2. Рада Федерації приймає постанови з питань, віднесених до його відання Конституцією Російської Федерації.

3. Постанови Ради Федерації приймаються більшістю голосів від загального числа членів Ради Федерації, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений Конституцією Російської Федерації.

Стаття 103

1. До відання Державної Думи ставляться:

а) дача згоди Президенту Російської Федерації на призначення Голови Уряду Російської Федерації;

б) вирішення питання про довіру Уряду Російської Федерації;

в) заслуховування щорічних звітів Уряду Російської Федерації про результати його діяльності, в тому числі з питань, поставлених Державною Думою;

г) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Центрального банку Російської Федерації;

д) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Рахункової палати і половини складу її аудиторів;

е) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого з прав людини, який діє відповідно до федеральним конституційним законом;

ж) оголошення амністії;

з) висування обвинувачення проти Президента Російської Федерації для відмови його від посади.

2. Державна Дума приймає постанови з питань, віднесених до її відання Конституцією Російської Федерації.

3. Постанови Державної Думи приймаються більшістю голосів від загального числа депутатів Державної Думи, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений Конституцією Російської Федерації.

Стаття 104

1. Право законодавчої ініціативи належить Президенту Російської Федерації, Ради Федерації, членам Ради Федерації, депутатам Державної Думи, Уряду Російської Федерації, законодавчим (представницьким) органам суб'єктів Російської Федерації. Право законодавчої ініціативи належить також Конституційному Суду Російської Федерації, Верховному Суду Російської Федерації і Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації з питань їх ведення.

2. Законопроекти вносяться до Державної Думи.

3. Законопроекти про введення або скасування податків, звільнення від їх сплати, про випуск державних позик, про зміну фінансових зобов'язань держави, інші законопроекти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок федерального бюджету, можуть бути внесені тільки за наявності висновку Уряду Російської Федерації.

Стаття 105

1. Федеральні закони приймаються Державною Думою.

2. Федеральні закони приймаються більшістю голосів від загального числа депутатів Державної Думи, якщо інше не передбачено Конституцією Російської Федерації.

3. Прийняті Державною Думою федеральні закони протягом п'яти днів передаються на розгляд Ради Федерації.

4. Федеральний закон вважається схваленим Радою Федерації, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості членів цієї палати або якщо протягом чотирнадцяти днів він не був розглянутий Радою Федерації. У разі відхилення федерального закону Радою Федерації палати можуть створити погоджувальну комісію для подолання розбіжностей, що, після чого федеральний закон підлягає повторному розгляду Державною Думою.

5. У разі незгоди Державної Думи з рішенням Ради Федерації федеральний закон вважається прийнятим, якщо при повторному голосуванні за нього проголосувало не менше двох третин від загального числа депутатів Державної Думи.

Стаття 107

1. Прийнятий федеральний закон протягом п'яти днів направляється Президентові Російської Федерації для підписання і оприлюднення.

2. Президент Російської Федерації протягом чотирнадцяти днів підписує федеральний закон і оприлюднює його.

3. Якщо Президент Російської Федерації протягом чотирнадцяти днів з моменту надходження федерального закону відхилить його, то Державна Дума і Рада Федерації в установленому Конституцією України порядку знову розглядають даний закон. Якщо при повторному розгляді федеральний закон буде схвалений в раніше прийнятій редакції більшістю не менше двох третин голосів від загального числа членів Ради Федерації і депутатів Державної Думи, він підлягає підписання Президентом Російської Федерації протягом семи днів і оприлюдненню.

Стаття 108

1. Федеральні конституційні закони приймаються з питань, передбачених Конституцією Російської Федерації.

2. Федеральний конституційний закон вважається прийнятим, якщо він схвалений більшістю не менше трьох чвертей голосів від загального числа членів Ради Федерації і не менше двох третин голосів від загального числа депутатів Державної Думи. Ухвалений федеральний конституційний закон протягом чотирнадцяти днів підлягає підписання Президентом Російської Федерації та оприлюдненню.

Стаття 109

1. Державна Дума може бути розпущена Президентом Російської Федерації у випадках, передбачених статтями 111 і 117 Конституції Російської Федерації.

2. У разі розпуску Державної Думи Президент Російської Федерації призначає дату виборів з тим, щоб новообрана Державна Дума зібралася пізніше ніж через чотири місяці з моменту розпуску.

3. Державна Дума не може бути розпущена з підстав, передбачених статтею 117 Конституції Російської Федерації, протягом року після її обрання.

4. Державна Дума не може бути розпущена з моменту висунення нею звинувачення проти Президента Російської Федерації до прийняття відповідного рішення Радою Федерації.

5. Державна Дума не може бути розпущена в період дії на всій території Російської Федерації воєнного чи надзвичайного стану, а також протягом шести місяців до закінчення терміну повноважень Президента Російської Федерації.



Глава 4. Президент Російської Федерації | Глава 6. Уряд Російської Федерації

ВСТУП | Нормативно-правові акти у Російської Федерації | Порядок і умови вступу в силу федеральних нормативних правових актів. | Глава 1. Основи Конституційного ладу | | Глава 7. Судова влада | Глава 8. Місцеве самоврядування | Глава 9. Конституційні поправки та перегляд Конституції | Програма державних гарантій надання громадянам Російської Федерації безкоштовної медичної допомоги на 2009 рік | РОЗДІЛ II. ФЕДЕРАЛЬНІ ЗАКОНИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати