На головну

Історичний розвиток методики викладання природознавства.

  1. Алгоритм методики АВС-оценки производственного потенциала предприятия
  2. Виникнення та розвиток методу тестування
  3. Вопрос 37. Особенности организации и методики текущего (ретроспективного), оперативного и перспективного (прогнозного) анализа.
  4. Вопрос 38. Методология экономического анализа как основа методики.
  5. Вопрос 8.Mix-методики
  6. Вопрос 9. Методики исследования удовлетворенности.
  7. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії

1. Історичні та економічні умови, які сприяли введенню природознавства в початкову школу.

2. Етапи формування методики викладання природознавства, наступність у наукових розробках вчених - методистів.

3. Наукові праці В. Ф. Зуєва, О. Я. Герда та інших вчених - методистів.

Методичний орієнтир: Методика викладання природознавства в початковій школі - це сучасна наука, яка створювалась завдяки працям відомих учених-методистів. Студенти повинні знати не тільки характеристику методики як науки, але й історію становлення та наукову спадщину багатьох вчених.

Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є процес навчання природознавства у початкових класах. Зміст методики розроблявся, насамперед, на основі розуміння її як науки про організацію процесу навчання природознавства у початкових класах. Вона розробляє зміст компонентів методичної системи, умови їх реалізації з урахуванням специфіки навчального предмета та вікових особливостей молодших школярів, розробляє технологію управління процесом навчання, спрямовану на освіту, розвиток і виховання особистості.

Зміст курсу методики викладання природознавства визначається метою та розв'язанням основних завдань. До них належать: вивчення історичного досвіду методики навчання природознавства, визначення освітніх, розвивальних та виховних цілей природознавства та його місця в початковій школі, розробка змісту природознавства як навчального предмету, розробка методів, прийомів, засобів наочності та схема організації процесу навчання природознавства в початковій школі.

Методика викладання природознавства створювалася багатьма вченими-методистами. Її початком вважається введення в 1786 році курсу природничих предметів у навчальних закладах (училищах, семінаріях). Першим російським методистом та автором першого підручника того часу був В. Ф. Зуєв (1754-1794). Цей підручник одночасно використовувався як перша програма і як перший методичний посібник з природознавства для вчителів. Він став початком формування методики природознавства. В. Ф. Зуєв розробив основи таких теоретичних проблем методики як послідовність та система змісту шкільного предмету, доступність його викладання, активне та свідоме засвоєння знань, зв'язок шкільного природознавства з практичною діяльністю людей. Цей період розвитку методики природознавства має назву - практичний. Послідовник В. Ф. Зуєва - відомий методист початкового навчання К. Д. Ушинський (1824-1870) визнавав необхідність наочного навчання, надавав особливого значення словесним методам та спостереженням у природі, склав книги для дітей "Рідне слово" та "Дитячий світ". Засновником методики викладання природознавства вважається О. Я. Герд. Природознавство як навчальний предмет початкової освіти в дореволюційній школі неоднаково розвивався в різні періоди історії. Статутом 1786 року визначалось, що набуття знань з природознавства та географії має бути орієнтовано на використання природних багатств, тому підручник В. Ф. Зуєва містив значний обсяг матеріалу про корисні копалини, грунт, також вивчались рослини, тварини, людина. Він був основним підручником на протязі 25 років. За Уставом в 1804 році зміст викладання природознавства був поглиблений, особливого значення набувають екскурсії, складання колекцій. В 1828 році цей предмет вилучають із навчальних програм і поновлюють тільки в 1852 році. Статут нової шкільної реформи 1864 року вилучає його знову, та завдяки діям вчених - методистів, вимогам часу, реформі шкільної освіти в 1902, курс природознавства був введений у початкової школи. Він входив постійно в шкільні програми, а в 1920 році перейшов у програми радянської школи.

Засновником вітчизняної методики викладання природознавства був О. Я. Герд (1841-1888). За основу він взяв дидактичну систему К. Д. Ушинського. О. Я. Герд склав систему вивчення природи в початкових класах, яка і досі має велике методичне значення. Його розробки покладали новий напрям шкільному природознавству та методиці - біологічний. Методичний посібник О. Я. Герда для вчителів "Предметні уроки в початковій школі" надає рекомендації з навчання учнів природознавству, застосування наочності, використовування форм навчання. Особливе значення він надавав ролі вчителя в навчальному процесі та його методичній роботі. О. Я. Герд розробив основні проблеми методики викладання природознавства в школі, показав їх як педагогічну науку.

Послідовниками О. Я. Герда були методисти Д. М. Кайгородов, В. В. Половцов, Л. В. Севрук, І.І. Полянський та інші. Найбільш фундаментальними були наукові роботи К. П. Ягодовського (1877-1943), українця за походженням, який довгий час працював у Глухівському педінституті.

Вчений - методист В. В. Половцев (1862-1918) почав викладати курс методики природознавства студентам Петербурзького університету. Він видав книгу "Основи загальної методики природознавства", де указав на необхідність показувати учням взаємовідношення, які існують у природі, тобто, сприяв зародженню екологічної освіти. В. В. Половцев вводить поняття "біологічного методу". Л. Ф. Севрук (1867- 1918) розробив методику окремих уроків викладання природознавства. Вчений - методист І.І. Полянський створив підручник для школи "Про три царства природи" (1904) та "Методику початкового навчання" (1917). Він розробив форми організації навчального процесу, показав необхідність предметних уроків, вважав, що урок - є головною частиною навчання, домашні завдання лише доповнюють уроки. Завдяки вченим - методистам дореволюційного періоду була складена більшість тих методичних розробок, які використовували у наступні етапи розвитку науки. Зокрема, це принцип активного навчання, методика практичних занять, система екскурсій та інші.

Відомим після революції був К. П. Ягодовський (1877-1943). Перша книга "Практичні заняття з природознавства в початковій школі" (1916). Після революції вийшло декілька нових методичних книг. Основна його спадщина - це книга "Питання загальної методики викладання природознавства", де показаний процес формування уявлень та понять про предмети та явища. К. П. Ягодовський надає вчителю методичні поради, яким чином це краще зробити. Вчений О. О. Половінкін (1877-1955) розробив першу методику викладання географії в початковій школі, показав необхідність проведення екскурсій з ознайомлення з рідною місцевістю. Методику проведення спостережень, дослідів та екскурсій, а також систему предметних уроків розробив П. А. Завітаєв (1890-1970). Він визначив значення навчально-дослідної ділянки для формування природничих знань. На протязі 20 років автором програм та підручників з природознавства був М. М. Скаткін, він розробив принципи активізації пізнавальної діяльності учнів, організації позакласної роботи та інші. М. М. Скаткін створив серію наочних посібників, таблиць, малюнків, колекцій, кінофільмів, а також методичних вказівок до їх використання на уроках. Разом з професором К. П. Ягодовським було розроблено календар природи, у якому фіксувалися всі спостереження учнів за змінами у природі.

Завдання до опанування теоретичним матеріалом:



Освітня галузь «Природознавство». | Додаткова

Основна література | Допоміжна література. | Тема уроку. Повітря. Прилади природодослідника. (Спробуйте створити моделі до теми). | Користуючись підказкою виконайте наступні завдання. | Література | Література основна. | В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ЗНАЧЕННЯ ПРИРОДНИЧОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ. | ЗАПОЧАТКУВАТИ СВОРЕННЯ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ ТЕКИ | МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЗМІСТОВНОЇ ЛІНІЇ "РУХ І ВЗАЄМОДІЯ". | МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ФЕНОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДОЗНАВСТВА. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати