Головна

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

  1. II. Тестові завдання
  2. VI. Визначення домашнього завдання
  3. Аудиторні завдання
  4. Варіанти завдання
  5. Варіанти завдання на контрольну роботу
  6. Варіанти завдань та методичні поради щодо їх виконання
  7. Варіанти індивідуального завдання

Конкурентоспроможність можна розглядати стосовно найрізноманітніших об'єктів: проектно-конструкторської документації, технології виробництва продукції, окремого проекту, окремої фірми (підприємства, організації); галузі, регіону, країни в цілому.

Конкурентоспроможність підприємства-це здатність забезпечувати випуск та реалізацію конкурентоспроможної продукції.

Під конкурентоспроможністю продукції розуміють сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти представленої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.

Слід запам'ятати, що конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найважливіші елементи конкурентоспроможності виробів: якість і витрати. Моделювання та визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції має обов'язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення суттєвих споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.

Для визначення конкурентоспроможності продукції виробнику необхідно знати: конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару; можливі розміри та динаміку попиту на продукцію; розрахунковий рівень ринкової ціни товару; очікуваний рівень ринкової ціни товару; очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів; визначальні параметри продукції основних конкурентів; найбільш перспективні ринки для відповідного товару на етапі закріплення на них; перелік окупності сукупних витрат, пов'язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару.

Концепція повного контролю якості як ключова складова усього виробничого процесу відповідає основній меті стратегічного управління підприємством, реалізації його місії.

Випуск конкурентоспроможної продукції-головна вимога ринкової економіки. Якість продукції, включаючи новизну, технічний рівень виконання, відсутність дефектів, надійність в експлуатації, є ключовим чинником утримання позицій на ринку, забезпечення максимального рівня продаж виробів. Основними напрямами підвищення якості можуть бути: глибокі підходи до вивчення потреб ринку; доскональна розробка проектів; якість повинна стати принципом роботи всіх структурних підрозділів; зв'язок із підприємствами-виготовлювачами комплектуючих; система управління якістю повинна бути спрямована на запобігання дефектам і помилкам, а не на перевірку їхньої наявності і поліпшення рівня кваліфікації промислового персоналу.

Тільки постійно підвищуючи якість продукції, додаючи їй нові, необхідні з урахуванням змін кон'юнктури ринку, властивості й характеристики та забезпечуючи одночасно зниження витрат на виробництво, можна сподіватися на одержання максимального прибутку.

Характерні чотири стратегії конкуренції на товарному ринку: віолентна («силова») стратегія-стратегія домінування на великому ринку, орієнтована на високу продуктивність і зниження витрат виробництва, а, отже, і зниження ціни продаж. Такої стратегії дотримується багато великих компаній; патієнтна (нішова) стратегія-орієнтована на випуск обмеженої кількості спеціалізованої продукції високої якості. Фірми, що дотримуються такої стратегії, прагнуть ухилятися від прямої конкуренції з провідними компаніями й знайти на ринку власну нішу, недоступну для віолентів; комутантна (пристосувальна) стратегія-спрямована на максимально швидке задоволення невеликих за обсягом короткочасних, часто мінливих потреб; експлерентна (піонерська) стратегія-орієнтована на радикальні нововведення й прищеплювання нових потреб і попиту на принципово нові товари.

Дерево властивостей - це графічне зображення багаторівневої (ієрархічної) структури, яка відтворює сукупність властивостей продукції. Дерево властивостей для харчових продуктів повинно відображати щонайменше функціональність, естетичність, екологічність та економічність об'єкта дослідження.

Функціональність - пристосованість об'єкта до функціонування (використання). Проявляється в різних періодах життєвого циклу об'єкта:

- під час товароруху (транспортування, зберігання, підготовки до реалізації, реалізації);

- під час використання за призначенням (споживання).

Екологічні властивості характеризують показники впливу об'єкта і людини на навколишнє середовище. Естетичні показники характеризують дизайн та зовнішній вигляд товару.

Економічність об'єкта характеризують такі показники, як: собівартість, ціна реалізації, оптові, дрібнооптові ціни і т. ін.

Питання для самоконтролю

1. Яка сутність конкурентоспроможності продукції?

2. Охарактеризувати «дерево» властивостей.

3. Що визначає конкурентоспроможність товару?

4. Стратегічне управління конкурентоспроможністю продукції.

5. Яка концепція якості продукції?

6. Концепція якості продукції в системі внутрішньофірмового управління.

Тести

1. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства та прогресивний процес його розвитку досягаються за рахунок:

а) підвищення трудомісткості;

б) зменшення вартості засобів праці;

в) збільшення амортизації;

г) підвищення продуктивності праці.

2. Доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб, це:

а) виробництво;

б) праця;

в) робоча сила;

г) продуктивність.

3. Продуктивність праці як економічний показник характеризує:

а) підвищення того чи іншого виробництва внаслідок залучення більшого капіталу;

б) збільшення обсягу виробництва завдяки зменшенню відходності;

в) ефективність використання ресурсів - праці, капіталу, землі - під час виробництва різних товарів і падання послуг;

г) зменшення собівартості виробу.

4. Як економічна категорія «продуктивність» відображає взаємозв'язок між:

а) ціною та попитом;

б) собівартістю та ціною;

в) кількістю та якістю;

г) попитом та пропозицією.

5. Зростання продуктивності означає:

а) запровадження нових технологій;

б) зменшення собівартості;

в) збільшення обсягу господарської діяльності за умови незмінних витрат ресурсів;

г) залучення нових коштів.

Рекомендована література

[2,6,9,13]

ТЕМА 9. УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

План вивчення теми

1. Конкурентне середовище підприємства. Система та процес управління конкурентоспроможністю підприємства.

2. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства.

3. Системно-процесний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства.

4. Вимоги до управління конкурентоспроможністю підприємства.

Навчальні цілі: засвоєння знань про сутність управління конкурентоспроможністю підприємства; методи управління; вимоги.

 



Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

ПЕРЕДМОВА | Мета та завдання навчальної дисципліни | Інформаційний обсяг навчальної дисципліни | Цілі самостійної позааудиторної роботи | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми | Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати