Головна

Гранично припустимі рівні опромінення

  1. Австрійська школа граничної корисності
  2. Види та рівні регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві
  3. Виды пограничного контроля
  4. Визначення можливих доз опромінення людей при перебуванні у зонах радіоактивного зараження
  5. Внутрішнє та зовнішнє опромінення
  6. Гранично допустимий вплив шкідливих факторів на людину

Гранично припустимою дозою (ГПД) опромінення прийнято називати річний рівень опромінення, що не викликає при накопиченні дози протягом 50 років несприятливих змін у стані здоров'я людини, що опромінюється і її нащадків. Введені «Норми радіаційної безпеки» (НРБ) і «Основні норми безпеки при захисті від випромінювань», видані Міжнародним агентством по атомній енергії (МАГАТЕ).

Захист від зовнішнього проникаючого випромінювання здійснюється такими способами: зміною фактора часу; зміною відстані до джерела й екрануванням.

Тривалість перебування працівників у небезпечній зоні впливу радіоактивного випромінювання повинна обмежуватися часом, протягом якого він одержує дозу, що не перевищує припустиму. Інтенсивність випромінювання змінюється обернено пропорційно квадратові відстані.

Безпека робіт з радіоактивними випромінюваннями забезпечується також створенням захисних екранів, товщина яких розраховується на основі законів ослаблення випромінювань у речовині екрана. Поглинати альфа-випромінювання можна склом, плексигласом, фольгою.

Для захисту від бета-випромінювань застосовують матеріали з невеликим атомним числом (алюміній, плексиглас, і ін.); для поглинання твердих (високих енергій) бета-промінь застосовують свинцеві екрани з внутрішнім облицюванням алюмінієм.

Для ослаблення гамма-випромінювання найчастіше використовують елементи з високим атомним числом і високою щільністю: свинець, вольфрам, а також бетон, сталь і ін. При захисті від випромінювань високої енергії застосовують вольфрам і сталь.

Для захисту від внутрішнього опромінення необхідно виключити контакт із радіоактивними речовинами у відкритому вигляді, запобігти їхньому потраплянню всередину організму, у повітря робочої зони, а також недопущення радіоактивного забруднення рук, одягу, поверхонь приміщення й устаткування.

Робота з відкритими радіоактивними речовинами проводиться в спеціально обладнаних приміщеннях, до яких пред'являються особливі санітарні і технічні вимоги.

Радіохімічні витяжні шафи відрізняються від звичайних більшою герметичністю, їхні отвори оснащено рукавичками, через які вводять руки усередину шафи.



Властивості іонізуючих випромінювань | Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання

РЕФЕРАТ | РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ | РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ | Терміни та визначення | Інші методи статистичного аналізу | Температура повітря по місяцям | Загальний опис території Київської області | РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА | СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати