Головна

Тема 6. Господарство

Господарство - це спосіб забезпечити засоби існування для населення. Народне господарство є основною таксономічної одиницею економіко-географічного дослідження. Приступаючи до вивчення даної теми, однак, необхідно усвідомити відмінності між термінами «господарство», «народне господарство», «світове господарство», «єдиний народно-господарський комплекс». Всі вони вживаються в навчальній та спеціальній літературі, але в різних випадках.

Далі потрібно перейти до вивчення структури господарства. Безумовно, для географії найбільший інтерес представляє територіальна структура господарства, але вона настільки тісно пов'язана з галузевою, що не представляється можливим обійти останню увагою. Тому в першу чергу вивчається галузева структура господарства, виділяються сфери виробництва (матеріальна і нематеріальна), сектора економіки, розкривається поняття міжгалузевого комплексу. Особливу увагу слід звернути на інфраструктуру, оскільки вона відіграє все більш істотну роль в економіці. В цілому галузеву структуру господарства можна уявити в спрощеному вигляді таким чином:

 господарство
 виробнича сфера  невиробнича сфера
 сільське господарство  промисловість  будівництво  
 рослинництво  тваринництво  видобувна  обробна  
 галузі  галузі  галузі  група А (важка)  група Б (легка)
 галузі  галузі  галузі  галузі  галузі  галузі
                         

Вивчення територіальної структури господарства займає центральне місце в економіко-географічних дослідженнях. Тут особливу увагу слід звернути на фактори, що визначають територіальну структуру господарства. Далі потрібно розглянути її форми, розкриті І. М. Маєргойз. У цій темі також вводиться поняття «опорного каркаса території», запропоноване Н. Н. Баранський. Необхідно визначити значення опорного каркаса, а також важливість його вивчення для складання економіко-географічної характеристики країн і територій.

На завершення теми розглядаються економічні проблеми. Однак, виділити чисто економічні проблеми неможливо, тому їх називають природно-економічними. До таких належать екологічна, енергетична, продовольча, сировинна проблеми. Екологічна і енерго-сировинна проблеми були розглянуті вище. Тут же доцільно зупинитися на продовольчої проблеми. Але перш ніж розглядати власне проблему харчування, потрібно звернути увагу на такий новий напрям в географічній науці як географія харчування. Вивчення територіальних і культурних особливостей харчування дозволить краще зрозуміти причини і побачити шляхи вирішення продовольчої проблеми. Далі необхідно розмежувати такі поняття як недоїдання, неповноцінне харчування і голод. У різних регіонах населення може відчувати брак калорій або будь-яких елементів, що може бути пов'язано з регіональними особливостями харчування. Зовсім інша справа голод. Необхідно виділити регіони і країни, які постійно відчувають цю проблему, вказавши причини (як природні, так і соціально-економічні), зробивши акцент на глобальності досліджуваної проблеми, що визначає необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні продовольчої проблеми.

 



Тема 5. Населення як об'єкт вивчення соціальної географії | Тема 7. Територіальний поділ праці і формування територіальної організації суспільства

Частина II Методичні вказівки по вивченню курсу | Взаємодія природи, населення і господарства | Тема 1. Введення | Тема 2. Взаємодія природи, населення і господарства | Тема 3. Територія | Тема 4. Природні умови і ресурси | Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт | Вимоги до оформлення контрольної роботи |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати