Головна

Характеристика фондових інструментів ринку цінних паперів

Інвестиційна діяльність українських інвесторів останнім часом все більше орієнтується на фондовий ринок. Різноманітні інструменти фондового ринку складають 90% в загальному обсязі фінансових інвестицій компаній і фірм України.

Цінні папери - Грошовий документ, який підтверджує право володіння або позики, який визначає відносини між їх емітентом і власником з виплатою прибутку у вигляді дивіденду і відсотка.

Цінні папери можуть самостійно обертатися на ринку і бути об'єктом купівлі-продажу.

Емітент цінних паперів - Юридична особа, яка здійснює випуск цінних паперів і відповідає за них перед власниками цінних паперів. У ролі емітента можуть виступати держава, державні органи, підприємства, комерційні компанії, інвестиційні фонди і компанії.

До найбільш поширених форм цінних паперів належать:

а) акції;

б) облігації;

в) ощадні сертифікати;

г) інвестиційні сертифікати;

д) казначейські зобов'язання.

Крім перерахованих фондових інструментів, існує велика кількість інших: ф'ючерси, опціони, гаранти. Вони є похідними цінних паперів і служать спекулятивним, а не інвестиційним цілям. Порядок випуску та обігу цінних паперів регулюється законом "Про цінні папери і фондових біржах" (18 червня 1991 г.).

Розглянемо кожен вид цінних паперів.

1Акціїявляють собою цінні папери без встановленого терміну обігу, який свідчить про пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджують членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ними, на отримання частини прибутку та участь у розподілі майна під час ліквідації акціонерного товариства.

Акції класифікуються за рядом ознак:

1 ПО особливостям реєстрації та обігу:

а) іменні;

б) на пред'явника.

2 За характером зобов'язань емітента:

а) прості;

б) привілейовані;

в) кумулятивні.

3 ПО формам власності емітента:

а) акції державних компаній;

б) акції недержавних компаній.

4 ПО регіональної приналежності емітента:

а) акції українських емітентів;

б) акції іноземних емітентів.

Акції на пред'явника вільно продаються і купуються на ринку цінних паперів без реєстрації нового власника. Оборот кожну іменну акцію фіксується в книзі реєстрації, до якої вносять відомості про власника, час придбання акцій, їх кількість є акціонера. Іменні акції в зв'язку зі складністю процедури їх оформлення і більш суворим контролем за їх обігом менш ліквідні, ніж акції на пред'явника.

Порівняємо звичайні і привілейовані акції за рядом ознак.

1 За рівнем і стабільністю прибутку:

Прості акції дають можливість отримання більш високих прибутків в період ефективної діяльності, але їм властива нестабільність прибутків в окремі періоди. Привілейовані акції забезпечують стабільний прибуток у вигляді заздалегідь обговореного розміру дивіденду і його виплату незалежно від результатів господарської діяльності. У період ефективної діяльності прибуток по них нижче, ніж за простими. При неефективної діяльності дивіденди по простих акціях можуть не виплачуватися.

ІІ Рівень інвестиційних ризиків

При ліквідації акціонерного товариства власники привілейованих акцій мають переважне право в розділі майна, повністю захищені від ринкового і специфічного ризиків. Тримачі простих акцій не захищені від ризиків, при банкрутстві можуть втратити весь інвестований капітал.

ІІІ Можливість управління акціонерним товариством

У власників привілейованих акцій відсутні права на участь в управлінні акціонерним товариством, а прості акції дають можливість впливати на господарський процес.

IV Забезпечення ліквідності

У простих акцій вища ліквідність, у привілейованих акцій низький рівень ліквідності.

Особливості акцій державних компаній і недержавних компаній;

1 Акції державних компаній надходять на фондовий ринок в процесі приватизації, тому джерелом їх викупу можуть стати приватизаційні сертифікати громадян.

2 Номінальна вартість акцій державних компаній значно нижче їх реальної ринкової вартості, яка дає інвесторам переваги при їх придбанні.

3 Ефективність діяльності недержавних компаній вища, що дає можливість отримання більш високих дивідендів.

Особливості акцій українських і закордонних емітентів:

1 Необхідність врахування особливостей оподаткування прибутків по акціях і їх вивезення за межі країни.

2 Необхідність обліку рівнів інвестиційних ризиків в окремих країнах.

Особливості інвестування в окремі види акцій відповідно до запропонованої класифікації дають загальний орієнтир інвестору у виборі видів акцій з урахуванням інвестиційної стратегії та ризиків.

2 облігації- Цінні папери, які свідчать про внесення їх власниками коштів і підтверджують обов'язки емітента в установлений термін виплати номінальної вартості цінних паперів з виплатою прибутків у вигляді фіксованого відсотка.

Облігації класифікуються за рядом ознак:

1 За особливостями реєстрації:

- Іменні;

- На пред'явника.

2 По терміну погашення:

- Короткострокові;

- Середньострокові;

-Довгострокові.

3 За видами емітентів:

- Облігації внутрішньої державної позики;

- Облігації внутрішньої місцевої позики;

- Облігації компаній (фірм).

4 За формою виплати винагороди:

- Процентні;

- Безвідсоткові (цільові).

5 По регіональної приналежності емітента:

- Облігації українських емітентів;

- Облігації іноземних емітентів.

Розподіл облігацій за реєстрацією і за регіональним принципом емітента визначає такі ж інвестиційні особливості, як і для акцій.

Розподіл облігацій за видами емітентів має значення для інвестора виходячи з позиції рівня їх ризиків. Найменш ризикованими є облігації внутрішньої державної позики. У ряді країн з розвиненою ринковою економікою вони є еталоном інвестицій без ризику. Найбільший рівень ризику облігації компаній і фірм, хоча значно нижче, і за привілейованими акціями тих же емітентів. Диференціюється і рівень прибутку за цими видами облігацій: найменша прибуток за облігаціями внутрішньої державної позики, найбільший - за облігаціями компаній і фірм.

Особливості облігацій з різним терміном погашення.

Кордон по термінах в різних країнах варіюється по-різному (до 1 року, 1-5, більше 5). Менш ризиковані - короткострокові облігації, після погашення яких капітал може бути реінвестовані в більш вигідні об'єкти. Із зростанням терміну погашення підвищується ризик інфляції знижується ліквідність.

Розподіл облігацій на процентні і безпроцентні викличе інтерес з метою вкладення коштів.

Процентні облігації дозволяють нарощувати капітал в грошовій формі. Ці облігації мають більш високу ліквідність. Безпроцентні (цільові) облігації передбачають виплату винагороди за ним у вигляді певного товару або послуги. Такі облігації викличуть інтерес у інвесторів - фізичних осіб - у двох випадках:

1 При дефіцитності цих товарів або послуг.

2 При істотній різниці між стартовою ціною придбання облігації і реальною ціною на запропоновані як винагороду товари або послуги.

3 ощадні сертифікати- Письмове свідоцтво банку про депонування коштів, що підтверджує право вкладника на отримання у встановлений термін депозиту і відсотків по ньому.

Ощадні сертифікати класифікуються за 3 ознаками:

- Умовами розміщення кошти - термінові;

- до вимоги,

- По термінами дії-короткострокові;

- Середньострокові;

- Довгострокові.

1 За особливостями реєстрації і обігу

- Іменні;

- На пред'явника

Ощадні сертифікати мають менше класифікаційних ознак. Чи не виділяють різні види емітентів, так як єдиним емітентом є банківські (кредитні) установи. На фондовому ринку України не обертаються банківські сертифікати інших держав. Законодавством України не передбачено випуск безпроцентних (цільових) ощадних сертифікатів, хоча такі спроби починалися (квартирний ощадний сертифікат, виграшний ощадний сертифікат з виплатою призів). За всіма іншими ознаками класифікація ідентична облігаціях.

Єдина різниця в тому, що ощадні сертифікати можуть випускатися не тільки терміновими (на певний термін), але і до запитання (з правом повернення інвесторам вкладених коштів в будь-який час). Рівень ризику ліквідності інвестицій за ощадними сертифікатами на вимогу практично дорівнює 0, що означає менший рівень прибутку по ним (у вигляді депозитного відсотка) порівняно з терміновим ощадним сертифікатом.

Особливість ощадного сертифіката полягає в тому, що він може використовуватися як пряме розрахунковий засіб (засіб платежу).

4 Інвестиційні сертифікати - Цінні папери, які випускаються виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дають право його власнику на отримання прибутку% у вигляді дивідендів. За своїм економічним змістом інвестиційний сертифікат - особливий вид простої акції.

Класифікуються інвестиційні сертифікати по 2 ознаками:

1 За особливостями реєстрації і обігу:

- Іменні;

- На пред'явника.

2 За видами емітентів:

- Інвестиційні сертифікати відкритих інвестиційних фондів;

- Інвестиційні сертифікати закритих інвестиційних фондів;

- Інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній.

Відкриті інвестиційні фонди створюються на невизначений термін. Здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у строки, встановлені інвестиційною декларацією.

Закриті інвестиційні фонди створюються на певний період, здійснюють розрахунки за інвестиційними сертифікатами після закінчення періоду діяльності інвестиційного фонду.

Інвестиційна компанія - торговець цінними паперами, яка, крім інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії і розміщення цінних паперів.

Найменший рівень ризику притаманний сертифікатами відкритих інвестиційних фондів. Вони здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів (що підвищує їх ліквідність), знаходяться під більш жорстким державним контролем. Рівень прибутковості охарактеризувати поки неможливо, виплати по ним в Україні ще не велися.

   високійуровень прибутковості
 1. Прості акції
 2. Інвестиційні сертифікати
 3. Привілейовані акції  рівень рісковНізкій
 4. Ощадні сертифікати
 5. Облігації
   

Малюнок 3 - Оцінка інвестиційних якостей окремих інструментів фондового ринку

 



Інвестиції в оборотний капітал | Фінансовий ринок

Класифікація форм і видів інвестицій | Правове регулювання інвестиційної діяльності | Поняття інвестиційного ринку, його класифікація | Основні елементи інвестиційного ринку та їх взаємозв'язок | Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності | Господарські товариства і корпорації | Фінансово - кредитні установи | Функціональні учасники інвестиційного процесу | Інвестиції в виробничі фонди | інвестиції в основний капітал |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати