Головна

Монтаж лат

1, 2, 3, 4 - послідовність закріплення лат.

На коньковому ребрі лати повинні закріплюватися по обидві сторони від конька на відстані 130 мм, якщо конькова деталь має профіль напівкруглого ребра, а якщо конькова деталь у вигляді ребрового гребеня то відстань між латами 120 мм.

3. Монтаж черепиці на карнизі

  1. Установити карнизну дошку товщиною 40мм.
  2. Надійно прикрепити карнизну дошку до крокв'яної ноги цвяхами.
  3. Установити на карнизну дошку кронштейни кріплення водостічних жолобів.

Якщо не планується монтаж водостоків, то потрібно установити на карнизну дошку капельник для конденсату.

4. Установити карнизний елемент, починаючи від краю карниза.

  1. Карнизний елемент закріплюється 4 цвяхами.
  2. Установити інші елементи з накладкою не менш 100 мм.

4. Монтаж черепиці на фронтоні

На покрівельні листи наклеюють універсальний ущільнювач.

Нижній торець першої від карниза торцевої планки закривають заглушкою торцевої планки. Заглушку вставляють усередину торцевої планки, герметизуючи силіконом і прикріпляють 4 саморізами.

Поперечний розріз схилу даху.

5. Монтаж черепиці на гребені

Для двосхилого даху

1,2 - послідовність кріплення гребенів.

Для односхилого даху

1,2 - послідовність кріплення погнутого плоского листа.

6. Монтаж черепиці в єндові

Справа та зліва від лінії єндови на ширину не менш 200 мм кріпляться дошки товщиною 25 мм під єндову.

Гідроізоляцію по схилам укладають поверх гідроізоляції, яка укладена поздовж єндови з накладкою не менш 150мм.

К дошкам єндови кріпляться цвяхами 25мм елементи єндови з низу до верху, починаючи від карниза з накладкою 100мм.

7. Герметизація опалювальної (вентиляційної) труби

До монтажу покрівельного матеріалу необхідно оштукатурити опалювальні і вентиляційні труби.)

Поздовж схилу даху

Поперек схилу даху

8. Монтаж снігоутримувача

Снігоутримувачі- це захист від лавинообразного сходу великих мас снігу та льоду в весняно-зимовий термін. Від їх швидкого руху може постраждати поверхонь покрівлі, елементи водостічної системи, а також люди, автомобілі, рослини, які розташовуються поблизу до стін будівлі.

ПОКРІВЛЯ ІЗ бітумної черепиці

Бітумна черепиця або ґонтова покрівля - це насамперед довговічність, невибагливість в обслуговуванні, відсутність шуму під час дощу, стійкість до вітрового навантаження.

М'яка черепиця утворить суцільний килим, що саме по собі є гарантією гідроізоляції.

Витрати на облаштованість ґонтової покрівлі відносно невеликі й легко прогнозовані.

Невисока питома вага матеріалу дозволяє використати полегшені кроквяні конструкції.

Бітумна черепиця практично безвідхідна й годиться як для простих поверхонь, так і для покрівель, що містять найскладні архітектурні елементи.

Черепиця складається з міцної скловолокнистої основи, яка просочена модифікованим бітумом. Гідрофобне базальтове посипання надійно захищає черепицю від сонячних променів, будучи при цьому прекрасним декоративним елементом. Спеціальна технологія фарбування й нанесення посипання забезпечує незмінність зовнішнього вигляду покрівлі із часом. Нижня поверхня являє собою самоклеючий шар, що дозволяє домогтися абсолютної герметичності. Процедура монтажу бітумної черепиці проста й відносно нетрудомістка.

1. Основа під черепицю.

Основа для покрівлі повинна бути рівною, міцною, добре провітрюватися. Основою можуть бути вологостійка фанера OSB-3 плита або суха шпунтована дошка. Товщина підстави вибирається залежно від відстані між кроквами.

2. Вентиляція.

Правильно виконана вентиляція є запорукою тривалого терміну служби покрівлі.

Для ефективної покрівлі необхідно мати три основних елементи: канали для притоку повітря (розташовані в нижніх частинах покрівлі), канали над теплоізоляцією (для циркуляції повітря), витяжні канали (у верхній частині покрівлі), тому при улаштуванні покрівлі передбачені крапкові і конькові аератори (флюгерки).

Крапковий аератор для бітумної черепиці встановлюють над отвором в OSB-3 плиті на відстані 0,5-0,8 м від конька покрівлі, при цьому на карнизних звисах забезпечується приток повітря. За рахунок різниці висот створюється перепад тиску, у результаті чого волога, що випаровується з утеплювача, виводиться за рахунок руху повітряних потоків, при цьому утеплювач залишається сухим і зберігає свої властивості.

Для захисту від опадів і комах рекомендується накривати отвір в OSB-3 плиті мембраною гідробар'єр. Один крапковий аератор забезпечує вентиляцію 20 кв. М покрівлі, за умови, що висота вентильованого підкровельного простору 5 см.

3. Підкладковий шар.

Улаштування покрівлі починають із укладання підкладкового шару - бітумно-полімерного рулонного матеріалу підкладковий килим СХ-1,5 або ПЭ-1,5 нагору піском, униз плівкою. Необхідно укласти підкладковий шар на карнизні звиси, на торцеві частини покрівлі, у розжолобках і на коньках.

Підкладковий шар на пологих площинах.

При ухилі покрівлі менш 1:3, підкладковий шар укладається по всій поверхні покрівлі.

Підкладковий шар укладається нагору з накладкою не менш 10см, краї фіксуються спеціальними покрівельними цвяхами з інтервалом 20см, шви герметизують бітумною мастикою "Акваізол".

4. Карнизні гонти.

Поверх підкладкового шару, на карнизні звиси, укладаються карнизні металеві планки ПТ-1 або ПТ-2 з накладкою 5см. Планки прибиваються покрівельними цвяхами зигзагообразно з інтервалом 10см. Укладання карнизних ґонтів (розмір плитки 1,0м х 0,25м) виконується без накладки. Перед монтажем необхідно видалити захисну плівку з нижньої сторони й додатково кріпити цвяхами з інтервалом 20см.

Стандартна довжина карнизної планки - 2 м.



Монтажний лист | Фронтонний звис.

Стикування гонту з ендовою. | Монтаж конька | Встановлення даху. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати