Київ 2008 | ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ | Предмет та методи інформаційного права | Структура інформаційного права | Інформаційні технології. | Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір. | Інформація як один з основних об'єктів інформаційної сфери | Документована інформація. | Види інформації | Національні інформаційні ресурси складаються з інформаційних ресурсів різної приналежності та форми власності. |

загрузка...
загрузка...
На головну

Поняття інформаційної сфери, її структура.

Для забезпечення інформаційних потреб сучасного суспільства необхідне існування та розвиток певного середовища, яке б задовольняло інформаційні потреби людей, сприяло підвищенню інформаційної якості їх життєдіяльності.

Сьогодні в науковій літературі не існує єдиної назви середовища, в якому відбуваються процеси, що пов'язані з інформацією. Це середовище називають інформаційною сферою, інформаційним середовищем, інформаційним простором, інформаційним полем, інформаційним потенціалом. Ми вважаємо, що назва "інформаційна сфера" найбільш вдало з усіх названих вище визначає зміст поняття, тому будемо користуватися саме цим терміном.

У Федеральному законодавстві Росії інформаційна сфера визначена як сфера діяльності, що пов'язана зі створенням, розповсюдженням, перетворенням та споживанням інформації [80, с. 51.]

І. Л. Бачило визначає інформаційну сферу як сферу обігу інформації, під час якого суб'єкти реалізують свої потреби і можливості по відношенню до інформації [62, с. 133].

Під обігом інформації слід розуміти процеси вироблення, передачі, пошуку, отримання і розповсюдження інформації.

До основних об'єктів інформаційної сфери відносяться:

1) інформація;

2) інформаційні ресурси;

3) інформаційна інфраструктура, яка складається з таких інформаційних систем:

- організаційних, які забезпечують розвиток і функціонування інформаційної сфери;

- інформаційно-телекомунікаційних, які здійснюють управління інформаційними потоками;

- інформаційних, комп'ютерних та телекомунікаційних технологій;

- засобів масової інформації.

Відносно структури інформаційної сфери в науковій літературі також існує декілька думок.

І. Л. Бачило виділяє три складові інформаційної сфери: область виробництва інформації, область розповсюдження інформації та область інформаційного споживання [62, с. 137 - 139].

До області виробництва інформації автор відносить процеси виробництва, створення та перетворення інформації. Тут діють правові норми, які сприяють процесам розвитку та вдосконалення виробництва інформації, гарантують свободу творчості, освіти тощо. Тут діє закон неповного використання інформації, сутність якого визначається існуванням надлишків інформації (не вся інформація, яка виробляється, знаходить своїх споживачів) або неспроможністю споживачів використати всю інформацію, яка виробляється.

В області розповсюдження інформації автор виділяє безпосереднє та опосередковане розповсюдження. При безпосередньому розповсюдженні споживач отримує інформацію безпосередньо від її створювача (лекція, семінар, конференція тощо). Тут діють правові норми, які захищають авторські та суміжні права, забороняють розповсюджувати інформацію з обмеженим доступом, недостовірну інформацію тощо.

При опосередкованому розповсюдженні між споживачем та створювачем інформації існує посередник. Тому тут діють правові норми, дефініції яких спрямовані на захист інтелектуальної власності, конфіденційності інформації, захист інформаційних систем тощо.

В області споживання інформації, на думку автора, діють правові норми, які регулюють питання споживання, пошуку, отримання, накопичення та зберігання інформації. В цій області діє закон примусового відчуження та обнародування інформації, сутність якого визначається, з одного боку, небажанням суб'єктів віддавати свою інформацію, а з іншого - необхідністю обнародування інформації з метою реалізації інформаційних прав громадян, розвитку інформаційного суспільства.

В. О. Копилов для дослідження суспільних відносин, пов'язаних з інформацією та її обігом, пропонує таку модель інформаційної сфери [80, с. 51 - 52].

Інформаційна сфера, враховуючи види і способи представлення інформації, особливості її обігу, умовно може бути розділена на дві частини - основну (частину власне обігу інформації) і частину, що забезпечує обіг інформації. Кожна з частин, у свою чергу, поділяється на області. Основна частина включає три області, а та, що забезпечує - дві області.


Основна частина інформаційної сфери складається з області створення і розповсюдження інформації, області пошуку, отримання і споживання інформації, області формування інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів, інформаційних послуг. Ці області тісно пов'язані між собою, впливають одна на одну, стимулюючи тим самим розвиток основної частини інформаційної сфери.

Сьогодні важко собі уявити інформаційну діяльність без використання сучасних інформаційних технологій, автоматизованих інформаційних систем, їх мереж, баз та банків даних, засобів обчислювальної техніки, зв'язку і телекомунікацій. Впровадження інформаційних технологій, новітніх технічних засобів в життєдіяльність людства сприяло формуванню в забезпечувальній частині інформаційної сфери двох областей: області створення і застосування інформаційних технологій та області створення і застосування засобів та механізмів інформаційної безпеки.

Область створення і застосування інформаційних технологій пов'язана з вирішенням питань забезпечення сучасного технічного рівня обігу інформації у суспільстві. У свою чергу, сучасні системи зв'язку і телекомунікацій створили проблеми безпеки інформаційної сфери. Основним призначенням інформаційної безпеки вважається виявлення погроз і захист інформації від несанкціонованого доступу; інформаційних прав і свобод особи, суспільства, держави від впливу хибної, шкідливої інформації, дезінформації.

Область створення і застосування інформаційних технологій виникла і розвивається у зв'язку з потребами всіх інших областей. В той же час жодна з основних областей не може повноцінно функціонувати без використання сучасних програмно-технічних і телекомунікаційних засобів.

Розподіл інформаційної сфери на області умовний, оскільки всі вони тісно пов'язані між собою, впливають одна на одну. Вихідна інформація створюється під впливом оточуючого середовища, а також на основі інформації з інформаційних ресурсів. У свою чергу, інформаційні ресурси створюються на основі як вихідної інформації, так і відомостей з інших інформаційних ресурсів, які виступають як накопичувачі ретроспективної інформації (інформації, яка була створена у різні часи). В результаті споживання інформації створюється нова інформація, формуються чи доповнюються інформаційні ресурси. Таким чином, відбувається обіг інформації в інформаційній сфері.

Розглянемо кожну з областей інформаційної сфери докладніше.

Область пошуку, отримання і споживання інформації є провідною у процесі обігу інформації. Саме тут виникають потреби в інформації і забезпечується інформацією її споживачі. До основних суб'єктів цієї області належать споживачі, користувачі або одержувачі інформації: громадяни, науковці, фахівці, юридичні і фізичні особи, органи державної влади і місцевого самоврядування, інші суб'єкти, які діють в порядку реалізації своїх конституційних прав на пошук і отримання інформації чи виконання функцій, віднесених до їхньої компетенції.

Основним об'єктом у цій області є будь-яка інформація, яка вимагається споживачами: аудіо-, аудіовізуальна та друкована інформація, що розповсюджується засобами масової інформації, інформаційні продукти, підготовлені у порядку надання інформаційних послуг громадянам (документи, тематичні добірки, довідки, банки даних тощо). Право на інформацію громадян України охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам рівні права та можливості доступу до інформації, крім випадків, передбачених чинним законодавством (ст. ст. 9, 10, 28, 29, 45, 46 Закону України "Про інформацію") [20].

Область створення і розповсюдження інформації функціонує для задоволення інформаційних потреб споживачів. Суб'єктами цієї області є виробники інформації: громадяни, їх об'єднання, організації, підприємства, установи, органи державної влади і місцевого самоврядування.

Об'єктом цієї області є інформація, яка розповсюджується за допомогою засобів масової інформації, пошти, Інтернет, а також в результаті дій юридичних і фізичних осіб: масова інформація, довідки, реклама, науково-дослідницькі звіти, статистичні зведення, декларації тощо.

Область формування інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів та послуг формується як потужний інформаційний ресурс, накопичувач знань людства. Інформаційний ресурс, згідно ст. 1 Закону України "Про Національну програму інформатизації" - це сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) [34].

Область створення і застосування засобів та механізмів інформаційної безпеки виконує функції захисту інформаційної сфери, процесів її розвитку в інтересах громадян, суспільства, держави. Інформаційна безпека має три основні складові: конфіденційність (захист інформації від несанкціонованого доступу), цілісність (захист точності і повноти інформації) та доступність (забезпечення доступу до інформації).[98, с. 109].

Умовно виділяються такі напрями інформаційної безпеки: правові, управлінські та інженерно-технологічні (у тому числі - програмно-математичні).

Суб'єктами області створення і застосування засобів та механізмів інформаційної безпеки є всі суб'єкти інформаційної сфери: органи державної влади і місцевого самоврядування, юридичні і фізичні особи, які розробляють і використовують інформаційні системи, технології і засоби їх забезпечення; організації, підприємства, установи, що формують інформаційні ресурси і надають споживачам інформацію з них, державні структури і посадові особи, які забезпечують інформаційну безпеку.

Область створення та застосування засобів та механізмів інформаційної безпеки нерозривно пов'язана з іншими областями інформаційної сфери. Так, в області пошуку, отримання і споживання інформації необхідно захищати: права споживачів на отримання і використання інформації; громадян, суспільство і державу від впливу шкідливої, небезпечної, недостовірної інформації.

В області створення і розповсюдження інформації необхідно захищати інформацію як об'єкт інтелектуальної власності, документовану інформацію як об'єкт інтелектуальної і речової власності тощо.

В області формування інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів та інформаційних послуг необхідно захищати від несанкціонованого доступу: інформаційні ресурси на всіх видах носіїв, в тому числі й такі, що містять інформацію обмеженого доступу; інформаційні системи та їх мережі; програмне забезпечення тощо.

Область створення та застосування інформаційних технологій, як одна з забезпечувальних складових інформаційної сфери, має забезпечувати розробку всіх засобів технічного, організаційно-правового і програмного захисту, які сприяють підвищенню безпеки інформаційної сфери. Тут приділяється особлива увага питанням захисту комп'ютерних носіїв інформації, баз даних, баз знань, програмного забезпечення, автоматизованих інформаційних систем і їх мереж тощо.

Для ефективного регулювання правовідносин в інформаційній сфері треба враховувати об'єктивні закони її розвитку, розвитку інформаційних відносин. І. Л. Бачило вважає, що до цих законів можна віднести:

1). Закон організації та обмеження інформації у соціальних системах.

Сутність закону: чим вищий рівень організованості системи, тим вищий рівень регуляції та обмежень інформації в цій системі.

2). Закон інформаційного випередження.

Сутність закону: вирішення проблем інформаційної взаємодії повинно випереджувати вирішення проблем взаємодії в інших сферах соціальної діяльності, тобто інформаційне забезпечення повинно випереджувати процеси прийняття рішень в інших сферах життєдіяльності людства [62].

Крім вищеназваних законів, в області виробництва інформації діє закон неповного використання інформації, пов'язаний з явищами надмірної інформації та неспроможності суб'єктів повністю її використати.

В області розповсюдження інформації діє закон перекручування інформації по мірі її переміщення, що пов'язано з різною готовністю та спроможністю суб'єктів її сприймати.

По способу розповсюдження виділяють безпосереднє та опосередковане розповсюдження інформації.

При безпосередньому розповсюдженні створювач інформації впливає на споживача безпосередньо. При опосередкованому розповсюдженні між створювачем та споживачем інформації є посередник у вигляді засобів фіксації та передачі інформації.

Ось чому, в області споживання інформації діє закон примусової відчужуваності та широкого розповсюдження інформації. Це означає, з одного боку, небажання власників інформації добровільно з нею розлучатися, а з другого - необхідність широкого розповсюдження інформації з метою створення інформаційного суспільства та єдиного інформаційного простору в державі.

Розгляд поняття інформаційної сфери не буде повним, якщо не зупинитися на таких поняттях як "інформаційна система" та "інформаційна технологія".




Джерела інформаційного права. | Інформаційні системи.
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати