На головну

Формування уявлень про числа натурального ряду та навчання лічби

Основне завдання в групі шостого року життя - формувати знання про числа і цифри першого десятка, вміння рахувати. Під впливом навчання, спостережень довкілля і сенсорного розвитку у дітей формуються уявлення про утворення чисел, відношень між ними, кількісну і порядкову лічбу, частини і ціле. Діти розуміють, що число предметів не залежить від розміру їх, відстані між ними, просторового розміщення і напряму рахунку (зліва: направо або справа наліво), кількісний, склад числа з одиниць у межах п'яти. Такі уявлення допомагають дитині краще орієнтуватися в навколишньому житті, точніше виділяти й оцінювати особливості предметів і явищ, які вона сприймає. Сприймання набуває більш цілеспрямованого характеру, ніж у дітей п'ятого року життя. Розвивається здатність довільно запам'ятовувати. Дитина глибше усвідомлює значення математичного матеріалу, що вивчається, для практичної діяльності.

У старшій групі триває робота над множинами: діти вчаться виділяти в них частини за тими або іншими ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати між собою виділені частини множин, встановлюючи відповідність між елементами цих частин, і визначати, яка з цих частин більша, менша або вони дорівнюють одна одній. У цій групі вихователь широко використовує терміни «множина», «елементи множини» тощо. Поступово і діти починають вживати їх. Вони практично ознайомлюються з об'єднанням множин, починають розуміти, що кілька окремих частин можна об'єднати в одну цілу множину і що скінченна множина більша, ніж її частина. Тут ще немає арифметичної дії додавання або віднімання, проте такими вправами закладається її основа. Цю роботу слід розглядати як підготовку до обчислювальної діяльності.

На цих заняттях можна використовувати різні предмети, іграшки, предметні картинки, природний матеріал, геометричні фігури тощо. Вихователь організовує вправляння дітей з різного групування множин (на прийомах класифікації), що, в свою чергу, підводить до розуміння як родових, так і видових понять, а також до глибшого засвоєння поняття множин, зокрема, розуміння відношень частини і цілого. Діти беруть ту або іншу множину і об'єднують її з іншими множинами, що відрізняються від основної за будь-якими ознаками.

Далі можна ознайомити дітей з операціями вилучення частини множини з цілого. Спочатку це доцільно робити на множині, що складається з двох, а потім з трьох частин. Дітей підводять до думки, що коли з множини вилучити частину, то вона зменшується. Операція вилучення частини з основної множини є основою для засвоєння дітьми арифметичної дії віднімання.

Поступово в процесі операцій з множинами у дітей поглиблюються уявлення про число і лічбу, відношення між числами. У цій групі триває навчання лічби і відліку предметів порівнянням рівнопотужних і нерівнопотужних множин, виражених суміжними числами. Основне - засвоїти самий принцип утворення наступного за числом N числа М+1 і будь-якого попереднього числа N-A. Слід зазначити, що діти у цьому віці в основному практично ознайомлюються з принципом побудови натурального ряду чисел. Це відбувається в процесі практичних вправ з множинами, які створюють основу для розуміння взаємнообернених відношень між числами. Так, діти практично порівнюють, зіставляють сукупності, виражені суміжними числами. Наприклад, взявши п'ять мотрійок і- шість машин, з'ясовують, що машин більше, ніж мотрійок, а мотрійок менше, ніж машин (на одній машині немає мотрійки). На підставі цього діти роблять висновок, що число 5 менше, ніж число 6, а число 6 більше, ніж число 5. Проте щоб діти усвідомили ці відношення, потрібні багаторазові вправи з різним матеріалом. Діти порівнюють, зіставляють інші множини, що складаються з п'яти і шести предметів, і переконуються, що завжди число 6 більше, ніж 5, а 5 менше, ніж 6. Ці знання можна закріплювати під час проведення різних занять, на яких дітям пропонується полічити предмети, взяти на один предмет більше або менше, розклавши предмети один під одним, щоб відразу було видно, де більше, а де менше. Для ускладнення завдання дітям пропонують відтворити множину за усно названим числом.

Наведемо конспект такого заняття.

Програмний зміст. Закріпити уявлення про числа і цифри у межах десяти, розрізняти кількісну і порядкову лічбу. Відповідати на запитання: скільки? котрий? який за лічбою? Розвивати логічне мислення під час вирішення задач-жартів, головоломок. Виховувати організованість, зосередженість, інтерес до уявної діяльності.

Активізація словника дітей. Назви чисел та дії з ними.

Дидактичний матеріал. Картки з цифрами, атрибути до гри «Автобус», пакет з листом, геометричні фігури.

Хід заняття. «Діти, як ви думаєте, вчаться звірі? (Відповіді дітей.) А я чула про Лісову школу і все ніяк не можу попасти до неї. А вам хотілося б побувати там? (Так.) На чому ж ми поїдемо? (Відповідь.) Автобус уже стоїть, чекає на нас, але з нами поїде той, хто правильно відповість на запитання. Ви вже маєте картки з цифрами, а в автобусі ви повинні зайняти таке місце, яка у вас цифра». (Запитує декількох дітей, яка у них цифра.)

Вихователь ставить такі завдання: полічи кількісною лічбою; лічи далі; полічи порядковою лічбою від 5, 7; назви сусідів з номерами 3, 5, 9; яке число пропущено: 1, 2, 3, 5, 6?

Діти, відповівши на запитання, проходять в автобус, займають свої місця, розмовляють. Вихователь дає завдання перевірити, чи правильно пасажири зайняли місця.

«Без водія може їхати автобус? Лічилкою вибираємо водія. Водію! Перевірте, чи вистачить нам бензину? (Бак порожній.) Нам потрібно шість літрів бензину. А ось поруч бензоколонка. Водію, перевірте за лічильником (відміряє на лічильнику, переводячи стрілку з одної поділки на іншу). А ви, заправник, заправте в бак шість літрів бензину. Діти,-а ви також прослідкуйте, чи правильно наливають бензин, загинайте на руках пальчики. Ну ось ми і можемо їхати. А у дорозі, щоб вам не було сумно, я задам вам декілька запитань».

Діти відповідають на запитання.

Зупинка. Виходять на галявину. «Помилуйтеся лісом, послухайте спів птахів. Пройдіть лісом, розгляньте ялинки, порахуйте шишки на них. Пропоную пограти в гру «Знайти свою ялинку»». (Діти розбігаються на галявині, а за знаком вихователя біжать до своїх ялинок - співвідношення свого номера на грудях і кількості шишок на ялинці.) Гра повторюється двічі. Ялинки міняють місцями.

«Прислухайтесь, хтось перескакує з гілки на гілку. Хто б це міг бути? (Білки.) Хто їх бачить? От вони пустунки! Чи вони всі однакові? Давайте перевіримо. (Діти знаходять дві однакові білки.) Діти, я знайшла пакет. Що це там написано? Мабуть, сорока згубила. Це запрошення нам до Лісової школи. Але ж як ми знайдемо дорогу до Лісової школи?- І раптом бачать великий камінь, а на ньому напис (розглядають букви). Давайте прочитаємо. Наліво підеш - у болото попадеш. Діти, де болото (Показують). Направо підеш - до ведмедя попадеш. Назад підеш - дороги не знайдеш, а вперед підеш - до Лісової школи попадеш».

Завдання для дітей: «Поверніться до найвищої ялинки обличчям, зробіть три кроки вперед, п'ять стрибків вліво - ось і всі справи».

«Діти! Ось і Лісова школа. Проходьте, подивіться, які тут звірята навчаються»

Діти сідають за столи. На столі вихователя квітка з кольоровими пелюстками. На кожній пелюстці написано завдання. Завдання можуть бути такими:

1. На столі у кожного квітка (не розмальована), стрілка показує, де яка пелюстка. Зафарбуйте червоним олівцем другу пелюстку справа, синім олівцем третю пелюстку зліва, зеленим - сьому пелюстку зліва.

2. Математичний кросворд «Влови рибку».

3. виклади з геометричних фігур лісове звірятко. (Заготовки різних геометричних фігур, можна використати гру «Танграм».)

Вихователь: «Діти, мабуть, час додому. Сподобалось вам у Лісовій школі? (Чутно шум.) Діти, прислухайтесь, чуєте?» (Діти знаходять під ялинкою білку з кошиком горіхів.)

За те, що діти старались, правильно відповідали, виконували завдання, бережно ставились до лісу, до природи, лісні мешканці дарують дітям горіхи. Діти йдуть через ліс з піснею до автобуса. У автобусі вихователь запитує у дітей, що їм більше за все сподобалось і запам'яталось із подорожі.

У старшій групі можна варіювати розміщення предметів. Діти мають навчитися лічити предмети, розміщені по колу, у вигляді числової фігури і в безструктурній, асиметричній групі. Важливо при цьому звернути увагу на те, з якого предмета вони почали лічбу, щоб не лічити двічі той самий предмет і разом з тим не пропустити жодного. Тому доцільно поступово ускладнювати просторову форму розміщення предметів. Ознайомивши дітей з різними способами лічби, слід звернути увагу на зручніші з них. Багаторазовими вправами дітей підводять до висновку: починати лічити можна з будь-якого предмета, не пропустивши жодного.

Як демонстраційний і роздавальний матеріал дедалі частіше використовуються числові фігури, а надалі - цифри.

У старшій групі триває розвиток лічильної діяльності дітей з участю різних аналізаторів: лічба звуків, рухів, предметів на дотик. Вправи з лічби предметів на дотик значно ускладнюються: для лічби пропонуються дрібніші предмети, які можна розміщувати на картці у два ряди, у лічбі беруть участь усі діти одночасно. Наприклад, вихователь проводить гру «Пішли, пішли, поїхали». Він пропонує дітям стати в коло, руки сховати за спину. В руки кожної дитини вихователь вкладає картку, на якій нашито ґудзики від 2 до 5 шт. Діти лічать ґудзики, тримаючи руки за спиною. На слова: «У кого один ґудзик? У кого два ґудзики?» - діти показують картку з відповідною кількістю ґудзиків.

Далі вихователь пояснює правила гри: «Коли я скажу «пішли, пішли, поїхали» - ви тримайте картки перед собою ґудзиками донизу, щоб їх не було видно, і передавайте їх один одному по колу ліворуч або праворуч, як я скажу. Коли я скажу «стій!», картку, яка у вас залишиться, сховайте за спину і полічіть на дотик, скільки на ній ґудзиків. Підглядати не можна!»

Педагог стає з дітьми в коло і каже: «Ліворуч пішли, пішли, поїхали». Дитина, що стоїть від вихователя праворуч, передає йому картку, сама вона дістає картку від сусіда справа і т. д. Картки поступово передаються по колу. На сигнал «стій!» діти припиняють передавати картки, ховають руки з карткою за спину, лічать ґудзики на дотик. «У кого два ґудзики? У кого три ґудзики?» - запитує вихователь. Діти показують картки. Числа можна називати як по порядку, так і нарізно. Гру повторюють кілька разів.

Значно ширше в цій групі використовується лічба зучастю слухового аналізатора. Характер завдань поступово ускладнюється. Якщо в середній групі діти лічать тільки звуки, то в старшій можна поєднувати лічбу звуків і наступний відлік предметів, порівнювати звуки і предмети за кількістю. Крім того, лічбу звуків поєднують з лічбою рухів.

Встановлення кількісних відношень між множинами, сприйнятих різними аналізаторами, сприяє узагальненню лічильної діяльності.

Блок самоперевірки.  
На шостому році життя в процесі операцій з ... у дітей поглиблюється ... про число і ..., відношення між ..., формуються уявлення про числа до десяти. Дітей вчать ... в межах десяти, ... з розпізнавання ... і ... лічби. Основне, щоб діти засвоїли самий ... утворення ... за числом N числа N + 1 і будь-якого... числа ... . множинами, уявлення, лічбу, числами, лічити, вправлятися, кількісної. порядкової, принцип, наступного, попереднього N-1

Ознайомлення з кількісним складом чисел із одиниць у межах п'яти.Шестирічні діти розуміють не тільки те, що будь-яка множина складається з окремих елементів, а й пояснюють відношення числа до одиниці, тобто підкреслюють кількість одиниць у числі. Це робота з розгляду перших п'яти чисел. При цьому діти мають зрозуміти, що всі числа складаються з одиниць, кількість одиниць у різних числах різна, вона відповідає різній кількості елементів у множині (сукупності).

Для ознайомлення з кількісним складом чисел використовуються роздавальний і демонстраційний матеріал, де кожний елемент множини відрізняється від інших елементів цієї множини за формою, кольором, розміром, призначенням. Проте матеріал добирають так, щоб. можна було робити узагальнення; всього 4 пташки, 5 овочів, З стільці. Діти уже знають на основі практичних дій з множинами, що сукупності складаються з окремих елементів, що кількість елементів у сукупності дорівнює числу. До цього поняття дітей треба підводити поступово, йдучи від елементарного уявлення про множини і розуміння їхніх взаємозв'язків до осмислення числа як показника потужності множини.

Слід нагадати ще раз, що в цій роботі не можна поспішати. При вивченні кількісного складу числа першого десятка вихователь підводить дітей до розуміння одиниці як окремого елемента. У майбутньому, в підготовчій до школи групі, ці знання будуть основою формування поняття про число як показник цілої групи.

Спочатку можна використовувати однорідний матеріал, кожний елемент якого відрізняється від Інших за розміром. Це буде вдалим поєднанням двох математичних задач у єдиний комплекс: уточнення знань про розмір, утворення ряду розмірів і засвоєння кількісного складу числа першого десятка. Потім беруть різний за кольором матеріал, а пізніше - предмети одного типу або класу. Спочатку діти просто лічать елементи множини. При цьому вихователь звертає їхню увагу на кількісний склад, пропонуючи, називати всі елементи множини. Наприклад: «Скільки різних за розмірами паличок треба, щоб скласти це число?» або «Скільки карток різних кольорів треба, щоб скласти це число?». Можливі й інші варіанти запитань, завдань, а саме: як за названим числом утворити множину з трьох, п'яти і більше елементів? Діти також можуть малювати різні предмети за заданим числом. Щоразу після виконання завдання діти розповідають, як вони утворили число.

Одне із занять вихователь може провести так.

Мета заняття. Ознайомити дітей з кількісним складом чисел 2, 4 з одиниць; навчити дітей складати групи, що містять зазначену кількість предметів одного виду, але відрізняються одна від одної якісними ознаками (наприклад, кольором).

Хід заняття. Вихователь кладе на верхню поличку набірного полотна зліва чотири квадрати синього кольору і запитує: «Що це? Скільки квадратів?» Потім справа від синіх квадратів він розміщує три квадрати різних кольорів. І знову запитує дітей: «Скільки квадратів у цій групі? Давайте всі разом полічимо. Якого кольору квадрати? Скільки зелених, червоних, синіх квадратів? Скільки всього квадратів? Правильно, у цій групі, один квадрат зелений, один синій і один червоний, а всього три квадрати. Чи порівну квадратів в обох групах? Як зробити, щоб їх було порівну?». Далі вихователь викликає одну дитину і пропонує їй розмістити квадрати різного кольору під синіми, один під одним. На "закінчення педагог запитує; «Скільки треба взяти квадратів, якщо я назву число чотири?»

Робота з роздавальним матеріалом. У дітей картка з двома незаповненими смужками, три кружечки зеленого кольору і три різних кольорів, коробка з кольоровими олівцями.

Вихователь пропонує на верхню смужку покласти три зелених кружечки, а на нижню- стільки ж кружечків різних кольорів. «Скільки кружечків на верхній смужці? Скільки їх на нижній? Скільки на ній кружечків кожного кольору?» На це запитання дитина відповідає так: У мене на нижній смужці один червоний, один жовтий, один синій кружечок. Всього три кружечки різних кольорів». Вихователь запитує: «Чи однакова кількість кружечків на верхній і' нижній смужках? Чому? Скільки треба взяти предметів різних кольорів, якщо я назву число три?»

Далі дітям пропонують взяти два (чотири) олівці різних кольорів. З'ясовують, скільки олівців кожного кольору взяли і скільки всього олівців.

На закінчення зазначають: «Сьогодні ми утворювали групи з предметів різних кольорів і дізналися, скільки їх треба взяти, щоб дістати всього два., три або чотири предмети.

Розуміння складу числа - дуже важливий момент у підготовці дітей до обчислювальної діяльності. У підготовчій групі при навчанні додаванню й відніманню чисел діти користуються сполучним законом додавання - прийомами додавання і віднімання по одиниці.



Орієнтування в часі | Блок самоперевірки.

Формування елементарних математичних уявлень у дітей третього року життя | Формування, уявлень про кількість | Ознайомлення з розмірами предметів | Ознайомлення з формою предметів | Орієнтуванняв просторі | Орієнтування в часі | Ознайомлення з числом і навчання лічби | Формування уявлень про розмір предметів | Формування уявлень про форму предметів | Орієнтування в просторі |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати