Головна |
Окремий банк підвищує грошову пропозицію в рамках своїх надлишкових резервів. Вся система комерційних банків в цілому може надати позики, які багаторазово перевищують сумарну величину надлишкових резервів, т. Е може створювати гроші, примножуючи свої надлишкові резерви. Для відображення механізму створення грошей будемо виходити з таких передумов:
1) резервна норма у всіх КБ і за всіма видами рахунків однакова;
2) все банки виконують вимоги резервування в повному обсязі;
3) позика завжди надається одному позичальнику в рамках всіх надлишкових резервів.
Нехай один з вкладників банку збільшує свій депозит на 100 одиниць. Це призведе до підвищення вкладу клієнта на 100 одиниць і фактичного резерву на 100 одиниць. Після обов'язкового резервування в розмірі 20% надлишкові банківські резерви будуть рівні: фактичні резерви - обов'язкові резерви = 80 (100 - 20 = 80). Позичковий потенціал банку А буде дорівнює величині надлишкових резервів, т. Е 80. Нехай банк А на суму всіх надлишкових резервів надає позику одному з клієнтів банку в безготівковій формі, який її використовує на оплату товарів у формі чека, який згодом надходить в банк Б . Після інкасації чека резерви банку Б підвищуються на 80 од., а резерви банку а знижуються на 80 одиниць.
У підсумку баланс банку А буде виглядати наступним чином:
актив | пасив |
1. Резерв + 100- 80 (резерв) 2. Позика +80 | 1. Депозит + 100 + 80 (позика) - 80 (уменьшеніеобязательств, т. Е оплата чека) |
Хат. рез. банку А = 100 - 0,2 * 100 = 80.
Баланс банку Б у результаті підвищення його резервів на 80 одиниць (результат інкасації чека банку А) буде містити надлишкові резерви. Після надання позики на максимально можливу величину баланс банку Б буде виглядати наступним чином:
банк Б
актив | пасив |
1. Резерв + 802. Позика + 64 64 (після інкасації) | 1. Депозит +80 (оплата чека, т. Е хтось продав товар на 80 одиниць) +64 (позика) - 64 (зменшення зобов'язань в результаті інкасації чека) |
Надлишкові резерви банку Б = 80 - 80 * 20% = 64 одиницям.
В результаті надання позики на максимально можливу величину клієнту банку Б (64 од.) Баланс банку одержувача чека в розмірі 64 од. (Т. Е банку В) буде виглядати наступним чином:
банк В
актив | пасив |
1. Резерв + 642. Позика + 51,2- 51,2 (в результаті інкасації) | 1. Депозит + 64+ 51,2 (позика) - 51,2 (в результаті інкасації) |
Надлишкові резерви банку В (fr) = 64 - 64 * 20% = 64 - 12,8 = 51,2.
В результаті того, що позика одного банку підвищує резерви і поточні рахунки інших банків, в банківській системі виникає ефект поточних рахунків або грошового мультиплікатора. Загальне збільшення грошової пропозиції в нашому прикладі дорівнюватиме
100 + 80 + 64 + 51,2 + ... = 100 (1 + 0,8 + 0,82 + 0,83 + ...) = 100 x ,
де q = 0,2 = r (норма резервування).
Ефект дії банківського мультиплікатора буде працювати до тих пір, поки сумарна величина вилучень у формі загального резервування не врівноважує з початковим розміром депозиту.
грошовий мультиплікатор - Це число, яке показує, у скільки разів сумарна величина пропозиції безготівкових грошей більше, ніж сума надлишкових резервів. Максимально можливе грошову пропозицію визначається твором величини надлишкових резервів на грошовий мультиплікатор:
(12.1)
На грошову пропозицію в економіці можуть впливати, крім КБ, також ЦБ і населення.
ЦБ підвищує грошову пропозицію через зміну розміру грошової бази або активної частини грошей (грошей високої ефективності). Грошова база включає готівкові гроші (С) і резерви КБ (R).
Населення може впливати на обсяг грошової пропозиції через свою схильність до готівки. В реальній дійсності частина виданих кредитів населенню з різних причин перекладається в готівку, яка осідає на руках у населення, що призводить до зниження обсягу депозитів і зниження схильності КБ до подальшого кредитування.
Нехай схильність до переваги готівки становить 10% (сr = 10% = коефіцієнт депонування готівки).
Грошова база = С + R (налич. + Резерви).
Грошова маса = С + D (готівка. + Безнал. Депозити).
Норма обов'язкового страхування резервів = rr.
Рівень готівки в депозитах = cr (коефіцієнт депонування).
Надлишкові резерви (вільні резерви) = fr.
Депозити = D.
Готівкові гроші = C.
Грошова база - пропозиція ЦБ.
Розмір запропонованих грошей банківською системою представимо в наступному формалізованому вигляді:
М (грошова маса) = С + D = сr * D + D = D (сr + 1). Таким чином, розмір грошової маси
М = D (сr + 1);
H (грошова база) = C + R = cr * D + rr * D + fr * D = D (cr + rr + fr);
H = D (cr + rr + fr).
З першої формули грошової маси отримуємо
.
З другої формули визначення грошової маси отримуємо
.
Зрівнявши праві частини, отримаємо розмір М, який визначається наступним чином:
. (12.2)
Грошова пропозиція прямо пропорційно Н (грошовій базі) і залежить від величини грошового мультиплікатора, який дорівнює:
. (12.3)
Таким чином, грошова пропозиція (М) прямо пропорційно розміру Н (грошової бази) і обернено пропорційно нормі резервування і частці готівки в розмірі депозиту.
Угоди КБ, що створюють гроші | Вимірювання грошової маси. грошові агрегати
Фіскальна політика і інструменти її проведення | Вплив податків на рівноважний обсяг національного виробництва | Мультиплікатор збалансованого бюджету | Механізм дії фіскальної політики в ході циклічного розвитку економіки. Види фіскальної політики | Недискреционная фіскальна політика | ефект витіснення | Організаційно-правові та національні особливості ЦБ | Функції та операції ЦБ. баланс ЦБ | Сутність, форми та інструменти проведення | Лекція 12. Грошовий ринок та механізм його функціонування |