Головна

Показники ефективності використання фінансових ресурсів

  1. Gt; ПК як засіб підвищення ефективності науково-дослідницької діяльності всіх учасників НВП.
  2. I.8.2. Використання Форми.
  3. Аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки.
  4. Аналіз природно-екологічних ресурсів регіону
  5. Аналіз трудових ресурсів
  6. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції, робіт і послуг
  7. Безробіття, його показники та види

Професійне управління фінансами підприємств вимагає глибокого аналізу фінансових ресурсів, що дасть змогу найточніше оцінити забезпеченість, інтенсивність та ефективність їх використання. Показники прибутковості (рентабельності) дають змогу оцінити ефективність використання фінансових ресурсів, що визначається співвідношенням чистого прибутку, визначуваного різними способами, з сумою активів, використаних для отримання цього прибутку. Показники прибутковості формуються залежно від фокусу дослідження ефективності. Виходячи з їх мети аналізу, формуються компоненти показника: обсяг прибутку (чистий, операційний, прибуток до виплати податку) і розмір активу, або капіталу, які породжують цей прибуток.

Сума коштів, яку необхідно сплатити за використання визначеного обсягу фінансових ресурсів являє собою ціну, що підприємство платить за його залучення з різних джерел.

Вартість фінансових ресурсів підприємства виражається в сформованих на підприємстві відносних річних витратах по обслуговуванню своєї заборгованості перед власниками, кредиторами та інвесторами.

Фінансові ресурси, як один із важливих чинників виробництва мають як і інші їх чинники, визначену вартість, що формує рівень операційних і інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових при управлінні прибутком у процесі фінансової діяльності. Вона не зводиться тільки до розрахунку відсотків, що потрібно сплатити власникам фінансових ресурсів, але характеризує ту норму рентабельності інвестованого капіталу, що повинно забезпечувати підприємство, щоб не зменшити свою ринкову вартість.

Таким чином проблема розрахунку ефективності використання фінансових ресурсів розподіляється на наступні задачі: визначення оптимальної структури капіталу, тобто поєднання різних джерел фінансування діяльності; розрахунок вартості кожного джерела фінансування; визначення вартості фінансових ресурсів підприємства в динаміці. Також необхідно враховувати той факт, що вартість фінансових ресурсів підприємства не є фіксованим показником - вона змінюється з часом, знаходячись під впливом багатьох чинників.

Вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді визначають за наступною формулою.

(1.1)

де ВКфз - вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді,%

ЧПв - сума чистого прибутку, виплачена власникам підприємства в процесі розподілу за звітний період;

ВК - середня сума власного капіталу підприємства в звітному періоді.

Відповідно вартість функціонуючого власного капіталу в плановому періоді визначається по формулі 1.2.

ВКфп = ВКфз х ПВт (1.2)

де ВКфп - вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в плановому періоді, %;

ВКфз - вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді,%;

Пвт - запланований темп росту виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу, виражений десятковим дробом.

Вартість додатково залученого капіталу за рахунок емісії привілейованих акцій розраховується за формулою:

(1.3)

де ВКпра - вартість власного капіталу, що залучається за рахунок емісії привілейованих акцій, %;

Дпра - сума дивідендів, передбачених до виплати відповідно до контрактних зобов'язань емітента;

Кпра - сума власного капіталу, що залучається за рахунок емісії привілейованих акцій;

ЕВ - рівень емісійних витрат підприємства.

Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії простих акцій здійснюється за наступною формулою:

(1.4)

де ВКпа - вартість додаткового капіталу, що залучається за рахунок емісії простих акцій, %.

Ка - кількість акцій, що додатково емітуються.

Дпа - сума дивідендів, виплачених на одну просту акцію в звітному періоді.

ПВт - запланований темп приросту виплат дивідендів, виражений десятковим дробом.

Кпа - сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії простих акцій.

У процесі залучення цього виду власного капіталу варто мати на увазі, що по вартості він є найбільш дорогим, тому що витрати по його обслуговуванню не зменшують базу оподатковуваного прибутку, а премія за ризик - найбільш висока, тому що цей капітал у випадку банкрутства захищений у найменшому ступені.

Вартість банківського кредиту визначається на основі ставки відсотка за кредит, що формує основні витрати по його обслуговуванню.

ПКбк = Вбк х (1-Спп) (1.5)

де ПКбк - вартість позикового капіталу, що залучається у формі банківського кредиту, %.

Вбк - ставка відсотка за банківський кредит, %.

Управління вартістю банківського кредиту зводиться до виявлення таких його пропозицій на фінансовому ринку, що цю вартість мінімізують як по ставці відсотка за кредит, так і по інших умовах його залучення. З цією метою використовується спеціальний показник - "грант-елемент", що дозволяє порівняти вартість залучення кредиту на умовах окремих банків із середніми умовами на фінансовому ринку. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою 1.6.

(1.6)

де ГЕ - грант-елемент, %;

і - одиниця платіжного періоду;

t - кількість одиниць платіжного періоду протягом загального терміна надання кредиту;

В - сума виплат відсотка й основного боргу в і-ом періоді по конкретному кредиту;

КРб - сума банківського кредиту, що залучається;

СВкр - середня ставка відсотка за кредит, що склалася на фінансовому ринку по аналогічних кредитних інструментах, виражена десятковим дробом.

Оскільки грант-елемент порівнює відхилення вартості залучення конкретного кредиту від середньоринкової, його значення можуть бути як позитивними так і негативними. За допомогою цього показника можна визначити ефективність умов залучення кредиту відповідно до пропозицій окремих банків.

Вартість товарного (комерційного) кредиту, наданого у формі короткострокової відстрочки платежу, здійснюється за наступною формулою:

(1.7)

де ПКткк - вартість товарного кредиту, наданого на умовах короткострокової відстрочки платежу, %; ЦЗ - розмір цінової знижки при здійсненні платежу готівкою за продукцію,%; ПВ - період надання відстрочки платежу за продукцію, у днях.

Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається ефект фінансового важелю.

(1.8)

де ЕФВ - ефект фінансового важеля, %;

Спп - ставка податку на прибуток, десятковий дріб;

КВРа - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

СРСВ - середній розмір відсотків за кредит, що сплачується підприємством за використання позикового капіталу, %.

Середній розмір відсотків за кредит, що сплачується підприємством за використання позикового капіталу розраховується за наступною формулою.

(1.9)

де ПК - середня сума позикового капіталу, використовуваного підприємством, за виключенням кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, по виданим векселям і поточних зобов'язань (рядки 520 - 610 Ф.1).

ВК - середня сума власного капіталу підприємства.

Коефіцієнт фінансового важеля (плече) - характеризує силу впливу фінансового важеля. Він помножує позитивний або негативний ефект, одержаний за рахунок відповідного значення диференціала. При незмінному диференціалі плече є головним генератором як зростання суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансового ризику втрати прибутку.

Якщо нове залучення позикового капіталу (збільшення плеча) приносить підприємству збільшення рівня ефекту фінансового важеля, то таке залучення вигідно. Але при цьому необхідно стежити за диференціалом, тому що при нарощуванні плеча банк схильний компенсувати зростання свого ризику збільшенням рівня процентної ставки.

Механізм фінансового важелю використовується при розрахунку оптимальної структури капіталу підприємства.

Формулу загального ефекту фінансового важелю можна використовувати для оцінки сумарного рівня ризику, пов'язаного з підприємством, і визначення ролі операційного та фінансового ризику в формуванні сукупного рівня ризику.

Управління структурою капіталу підприємства проводиться в двох напрямках: по-перше, встановлення оптимальних для даного підприємства пропорцій використання власного та позикового капіталу, і по-друге, забезпечення залучення необхідних видів та обсягів капіталу для досягнення розрахункових показників структури.

Оптимізація структури капіталу підприємства є одним з найважливіших завдань, які стоять перед фінансовим менеджментом. Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення використання власного та позичкового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Вихідною базою формування оптимальної структури капіталу є дані, отримані в процесі поелементної оцінки капіталу, як це зображено в формулі

(1.10)

де СЗВК - середньозважена вартість капіталу;

Сі - вартість окремих елементів капіталу;

Уі - питома вага окремих елементів капіталу в загальній його сумі.

Показник СЗВК на підприємстві визначається, по-перше, структурою капіталу, по-друге, вартістю кожного джерела фінансування.

Наступним кроком при визначенні ефективності використання фінансових ресурсів здійснюється оптимізація структури капіталу по критерію максимізації рівня фінансової рентабельності. Для проведення таких розрахунків використовується механізм фінансового важелю.

Таким чином, можна зробити наступні висновки по Розділу 1. В процесі дослідження встановлено, що для успішного функціонування будь-якого підприємства вирішальне значення має забезпечення його діяльності необхідним обсягом фінансових ресурсів, під якими розуміють грошові кошти, які формуються в процесі функціонування із внутрішніх і зовнішніх джерел, використовуються для фінансування процесів відтворення, визначають фінансовий потенціал підприємства. Незадоволену потребу у фінансуванні, яку в повному обсязі не можна задовольнити за рахунок внутрішніх джерел, підприємство задовольняє шляхом залучення додаткового зовнішнього фінансування у формі кредитів і позик.




Джерела формування фінансових ресурсів підприємства | Оптимізація фінансових ресурсів ППБФ "Золотий ключ " за критерієм максимізації фінансової рентабельності

Розділ 1. Теоретичні основи формування та використання фінансових ресурсів підприємства | Сутність фінансових ресурсів та їх призначення у фінансово-господарській діяльності підприємства | Оптимізація структури капіталу ППБФ "Золотий ключ" за критерієм мінімізації його вартості та мінімізації фінансових ризиків | Висновки | Список використаних джерел |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати