Головна

Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил

  1. II Методика выполнения работы
  2. II Методика выполнения работы
  3. II Методика выполнения работы
  4. II Методика выполнения работы.
  5. II Методика исследования сложения колебаний
  6. II Методика проведения работы
  7. II Методика проведения работы

Надлишковий тиск вибуху (кПа) для приміщень проводять за формулою (4), де коефіцієнт Z участі пилу у завислому стані (аерозоль) у вибуху розраховується за формулою:

, (*)

де F - масова частка частинок пилу розміром менше критичного. З перевищенням критичного розміру частинок пилу аерозольстає вибухобезпечною, а саме такою, що нездатна поширювати полум'я. У разі відсутності можливості отримання даних щодо масової частки пилу розміром частинок менше критичного допускається приймати Z = 0,5.

Розрахункова маса завислого пилу m (кг), що утворився в результаті аварійної ситуації визначається за формулою:

M = mзв + mав, (3.15)

де:

- mзв - розрахункова маса звихреного пилу, кг;

- mав - розрахункова маса пилу, який надійшов в приміщення в результаті аварійої ситуації, кг;

Розрахункова маса mзв (кг) звихреного пилу визначається за формулою:

mзв = Кзв×mn , (3.16)

де:

- Кзв - частка відкладеного в приміщенні пилу, який здатний перейти в завислий стан в результаті аварійної ситуації; при відсутності експериментальних даних допускається приймати Кзв = 0,9;

- mn - маса пилу, який знаходився в приміщенні до аварії, кг.

Розрахункова маса пилу m (кг), який надійшов в приміщення в результаті аварійної ситуації, визначається за формулою:

m = (maп +q·Т) · Кп , (3.17)

де:

- maп - маса горючого пилу, який надійшов в приміщення з апарата, кг;

- q - продуктивність, з якою надходить пил в аварійний апарат трубопроводами до моменту його відключення, кг ·с-1;

- Т - час відключення, с;

- Кп - коефіцієнт пиління, що є відношенням маси завислого у повітрі пилу, до маси всього пилу, що надійшов з апарата в приміщення. При відсутності експериментальних даних про величину Кп приймають для пилу з дисперсністю не менше 350 мкм - Кп = 0,5; для пилу з дисперсністю менше 350 мкм - Кп = 1,0.

Маса пилу (кг), який відклався до моменту аварії, визначається за формулою:

, (3.18)

де:

- КГ - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу, кг;

- КП - коефіцієнт ефективності пилоприбирання. Для ручного сухого прибирання - 0,6; для вологого - 0,7; для механізованого вакуумного: підлога рівна - 0,9; підлога з вибоїнами (до 5 % площі) - 0,7.

- m1 - маса пилу, який осідає на важкодоступні для прибирання поверхні в приміщеннях за період часу між генеральними прибираннями, кг;

- m2 - маса пилу, який осідає на доступних для прибирання поверхні в приміщеннях за період часу між поточними прибираннями, кг.

Важкодоступними для прибирання площами вважають такі поверхні у виробничих приміщеннях, очищення яких здійснюється тільки при генеральних пилоприбираннях. Доступними для прибирання місцями вважають поверхні, пил з яких вилучають в процесі поточних пилоприбирань (щозмінно, щодобово тощо).

Маса пилу mi (mi (i = 1 (важкодоступні місця); і= 2 (доступні місця), (кг)), яка осідає на різних поверхнях в приміщенні за міжприбиральний період, визначається за формулою:

mі= Мі ·(1-a) ·bі , (і=1,2) , (3.19)

де:

- - маса пилу, який надходить в приміщення за період часу між генеральними пилоприбираннями, кг;

- М1j - маса пилу, що виходить з одиниці обладнання за вказаний період, кг;

- - маса пилу, який надходить в приміщення за період часу між поточними пилоприбираннями, кг;

- М2j - маса пилу, що виділяється одиницею обладнання за вказаний період, кг;

- - частка пилу, який вилучається витяжними вентиляційними системами; при відсутності експериментальних даних про величину a приймають a=0;

- - частка пилу, який виділяється в об'єм приміщення та осідає на доступних та важкодоступних місцях (b 1= 1, b 2= 0, b 1+b 2=1).

У разі відсутності даних щодо значень коефіцієнтів b1 та b2, допускається приймати b1 = 1, b2=0.

Значення Мi (i = 1,2) може бути також визначено експериментально (або за аналогією з діючими зразками виробництв) у період максимального завантаження обладнання за формулою:

Мi = , (i = 1,2) (3.20)

де:

- G1j, G2j - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F1j2) і доступних F2j2) площах, кг×м-2с-1;

- t1, t2 - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с.

За умови відсутності даних про масу горючого пилу і волокон, що виділяється в об'ємі приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання місцях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, приймати категорію приміщення - Б.

Маса пилу М1j (кг), що виходить з одиниці обладнання за вказаний період, обчислюється за формулою:

М1 j = Vдр × rдр , (3.21)

де:

- Vдр - об'єм деревини, яка переходить у пил, м3;

- rдр - густина деревини, кг/м3 .

m2 = М2 (1-a) b2 , (3.22)

де: М2= å М - маса пилу, яка виділяється в приміщенні за місяць роботи.

Маса горючого пилу maп (кг), яка виходить в приміщення з апарату, кг:

mав= (maп+g×t) ·Кг , (3.23)

де:

- g - продуктивність подачі пилу у верстат, до моменту їх відключень, кг ·с-1;

- τ - час відключення верстату, с;

- Кг - коефіцієнт пиління; Кг=0,5.

(3.24)

Розрахунковий надлишковий тиск вибуху для речовин і матеріалів, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним визначається за приведеною вище методикою, вважаючи що z=1 і приймаючи в якості величини Нт енергію, що виділяється при взаємодії (з врахуванням згоряння продуктів взаємодії до кінцевих сполук), чи експериментально в натурних випробуваннях. У випадку, коли визначити величину неможливо, слід приймати її більшу 5 кПа.

Визначення надлишкового тиску вибуху для вибухонебезпечних сумішей, що містять гази (пари) і пил. Розрахунковий надлишковий тиск вибуху (кПа) для складних вибухонебезпечних сумішей, що містять гази (пари) і пил, визначається за формулою:

, (3.25)

де:

- - тиск вибуху, що обчислюється для газу (пари), кПа;

- - тиск вибуху, що обчислюється для пилу, кПа.

Таким чином, для визначення належності приміщень до вибухонебезпечних категрій А і Б, необхідно володіти методикою розрахунку надлишкового тиску вибуху.



Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми С, Н, О, N, CI, Br, I, F | Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою

Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки | Система протипожежного та противибухового захисту | Способи і засоби гасіння пожеж | Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки | Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон | Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою | Характеристика ступенів руйнування при вибухах | Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху | Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів ЛЗР і ГР | |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати