Головна

Граматичні ознаки іменників

  1. Автосомно-рецесивні менделюючі ознаки в людини
  2. Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види
  3. Аналіз - це мислений поділ предмета, вища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.
  4. Апробаційні ознаки горіхоплідних культур
  5. Апробаційні ознаки кущових ягідних культур
  6. Апробаційні ознаки малини
  7. Апробаційні ознаки суниці

Іменником називається самостійна частина мови, що називає предметі відповідає на питання хто? або що?

У граматиці предметом вважається все те, про що можна запитати хто це? або що це? Отже, предмети - це хлопець, учениця, кінь, голуб, стіл, дерево, світло, спека, відвага, цвітіння, похід, фантазія, думка.

Іменники характеризуються певними граматичними ознаками.

За значенням усі іменники поділяються на назви істот і назви неістот.

Серед назв істот розрізняємо назви осіб і назви тварин.

До назв осібналежать назви людей, а також назви різних дійових осіб у художніх творах: чоловік, дитя, дочка, токар, директор, депутат, мрійник, велосипедист, Микола, Петренко, Ягня, Мальований Стовп, Вітер.

До назв тварин належать назви всіх представників тваринного світу, включаючи найпростіших: кит, слон, корова, свиня, порося, ластівка, карась, рак, метелик, жук, черв'як, гідра, мікроб.

Серед назв неістот розрізняємо:

1) назви чітко окреслених предметів і понять, тобто назви охоплюваних зором речей, деталей, частин тіла, різних мір, місяців, днів тижня, терміни, а також назви населених пунктів: стілець, поріг, трактор, кран, ключ, дуб, рука, ніс, метр, кілограм, серпень, вівторок, квадрат, катет, Київ, Конотоп;

2) назви нечітко окреслених предметів і понять, тобто назви предметів, що не охоплюються зором, не мають певних меж, збірні назви, назви територій, великих споруд, речовин, явищ, почуттів, дій, станів, ознак, ігор, абстрактних понять тощо: шлях, ліс, космос, зерно, листя, Крим, Памір, замок, завод, пісок, глина, грім, буря, радість, гнів, біг, футбол, сон, свіжість, прогрес.

Назви бувають загальні і власні.

Загальні назви даються багатьом однаковим предметам та поняттям: тракторист, кінь, заєць, садок, книжка, газета, гора, річка, трава, конвалія, стебло, ніжність, думка, намір.

Власні назвидаються окремим предметам, щоб відрізнити їх від інших подібних: Степан, Петро, Венера, Марс, Дніпро, Дунай, Волинь, Донбас, Чернігів, Золотоноша, "Молодь України" (газета),"Веселка" (видавництво).

Власні назви пишуться з великої букви.

Іменники (щоправда, не всі) мають рід, змінюються за числами й відмінками, поділяються на відміни й групи відмінювання.

Перевірте себе. Запишіть іменники у дві колонки: 1) назви чітко окреслених предметів і понять; 2) назви нечітко окреслених предметів і понять.

Вітер, льон, ніготь, інтерес, апельсин, стронцій, намір, екзамен, усюдихід, відблиск, ефір, клубок, дощ, аршин, ефект.

Ключ. З перших букв має скластися початок прислів'я: "... а з лісу виводить".



Написання незапозичених складних слів | Рід іменників

Найважливіші словники української мови | Фразеологізми | Мовні кліше, штампи, складені найменування | Прислів'я й приказки | Крилаті вислови | Закінчення і основа | Аналіз слів за будовою | Морфологічні способи творення слів | Абревіація | Інші способи творення слів |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати