На головну

Ісламська модель обліку

  1. CЕМИУРОВНЕВАЯ МОДЕЛЬ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОТКРЫТЫХ СИСТЕМ
  2. II-3.4.1 Однопродуктовая статическая модель
  3. II-3.4.2. Однопродуктовая статическая модель с «разрывами» цен
  4. II-3.4.3. Многопродуктовая статическая модель управления запасами с ограничениями на ёмкость склада
  5. II-3.4.4. Однопродуктовая динамическая модель управления запасами
  6. Абсолютная и относительная ограниченность ресурсов. Проблема экономического выбора. Кривая производственных возможностей как модель экономического выбора.

Розповсюджена в країнах Близького Сходу - основна ідея моделі знаходиться під впливом релігійних ідей.

Характерні риси:

- забороняється отримувати дивіденди як прибуток;

- при оцінці активів та зобов'язань компанії перевага надається ринковим цінам.

За ознакою ініціативи розвитку обліку (за результатами аналізу системи обліку в США та декількох європейських країнах) виділяються моделі: Континентальна Європа - розвиток обліку був ініційований законодавчими актами; Великобританія - з обліковою професією (дипломованими бухгалтерами); США - з інженерними та громадськими бухгалтерами.

За ознакою «сфер впливу» на систему обліку виділяють:

- британську модель - впливає на розвиток обліку в Австралії та Індії;

- американську модель - впливає на розвиток обліку в Мексиці і в цілому ряді латиноамериканських країнах, Ізраїлі та Японії;

- французьку модель - впливає на облік Південної Європи, районах Середземномор'я і деяких інших.

За ознакою трактування обліку виділяють основні варіанти трактування обліку: макроекономічний; мікроекономічний; незалежний; одноманітний.

2.3. Фактори впливу на формування національних систем бухгалтерського обліку. Дослідження практики організації бухгалтерського обліку та звітності по національним обліковим системам виявило розрізнення національних облікових систем по багатьом показникам. Пояснюється це тим, що бухгалтерський облік визначається середовищем, в якому він функціонує, принципи бухгалтерського обліку визначаються внутрішніми та зовнішніми факторами.

До факторів соціального середовища відносяться: стадія економічного розвитку, особливості підприємницької діяльності, ступінь втручання керівництва в економічні відносини, групи користувачів та укладачів бухгалтерської звітності, цілі, які вони при цьому переслідують, характер бухгалтерської професії, наявність специфічних прийомів регулювання бухгалтерського обліку, рівень інфляції, культурні відносини, законодавчу систему, політичну систему, систему освіти, міжнародний вплив.

Американські вчені вважають, що середовище в якому функціонує облік, знаходиться під впливом таких факторів: тип правління в країні; тип економічної системи; галузь економіки;організації, що існують в цьому суспільстві; тип регулювання та контролю;загальний рівень освіти; економічний розвиток суспільства.

До факторів, що визначають особливості національних систем обліку та звітностів міжнародній практиці відносять : ступінь розкриття фінансової інформації; вплив законодавства щодо підприємств на облік; важливість розрахунку прибутку; значення принципу обачності; вплив податкового законодавства; орієнтація звітної інформації на користувачів ринків капіталів.

На побудову та функціонування національних систем бухгалтерського обліку одним з основних факторів впливу є загальна економічна ситуація в кожній країні. Країни можна поділити на ті, які мають високий рівень інфляції, і країни, що мають низький рівень інфляції. В країнах з низьким рівнем інфляції облік базується на принципі «незмінності первісної оцінки». Суть цього принципу полягає у відображенні в обліку обсягу реалізації, понесених витрат та інших фінансових угод за цінами, які склалися на момент укладання таких угод. В тих країнах, де інфляція впливає на економіку протягом багатьох років, в обліку використовуються спеціальні методики розрахунку впливу інфляції.

Наприклад: в Бельгії - немає спеціальних розпоряджень з обліку інфляційних явищ; в Люксембурзі - цей напрям бухгалтерської діяльності не розвивався; в Данії - немає стандартів, які б регулювали інфляційні явища; в Великобританії - головний документ - вказівки про інфляційний облік; в Італії - немає правил, пов'язаних з інфляційними процесами, дозволено проводити переоцінку з використанням спеціальних індексів; в Португалії - податкове законодавство дозволяє проводити переоцінку основних засобів, для чого можна користуватися пропорціями переоцінки, які базуються на індексі споживчих цін; в Швеції - на сучасному етапі припинена робота в цьому напрямку.

Значний вплив на національну систему обліку здійснює наявність законодавчої бази та інших нормативних документів, їх відповідністьміжнародній практиці і затвердженим національним стандартам.

Країни-законодавці відрізняються обов'язковістю дотримання законів за принцом «дозволено те, що дозволено». Облікові правила в цих країнах регламентовані і визначаються законодавством. Процедури ведення обліку деталізуються і регламентуються. Головна задача обліку - обчислення державних податків та контроль за своєчасною та повною їх сплатою.

В країнах - не законодавців дозволений підхід за принципом «дозволено те, що не заборонено». Облікові стандарти в цих країнах не регулюються державою, а визначаються професійними організаціями бухгалтерів.

На формування національних систем обліку впливає професійне самоврядування. Провідні спеціалісти з бухгалтерського обліку можуть впливати на формування системи бухгалтерського обліку.

На національні системи обліку впливає система оподаткування. В багатьох країнах Європейського Співтовариства в бухгалтерській звітності витрати відображають за тією сумою, за якою вони приймаються для податкових розрахунків. В тих країнах, в яких система оподаткування має значний вплив, бухгалтерський облік спрямований на дотримання норм податкового законодавства, бухгалтерський облік ведеться на задоволення потреб фіскальних органів.

2.4. Бухгалтерська звітність у зарубіжних країнах. Підсумковим етапом бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів є складання фінансової звітності.

Фінансова звітність - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства, установи, організації та результати діяльності за звітний період.  

Фінансова звітність, складена згідно з МСБО, задовольняє інформаційні потреби, що є загальними для всіх користувачів. Такі фінансові звіти не здатні забезпечити окремих користувачів усією інформацією, потрібною їм для прийняття рішень. Через це, окремі групи користувачів можуть встановлювати інші або додаткові вимоги до інформації. Наприклад, уряд країни може встановити додаткові звіти для визначення і контролю податків, керівництво підприємства може визначати склад і зміст внутрішньої звітності, яка необхідна для планування, контролю, прийняття рішень. Жодний звіт не може надати всю потрібну користувачам інформацію, а тому всі компоненти фінансових звітів слід розглядати та інтерпретувати у комплексі.

Згідно з МСБО 1 фінансова звітність підприємства має містити: Баланс; Звіт про прибутки та збитки; Звіт, який містить всі зміни в капіталі, або зміни в капіталі, за виключенням капіталу, отриманого від власників або переданого власниками; Звіт про рух грошових коштів; Опис облікової політики та пояснювальні примітки, які забезпечують детальний опис або деталізацію статей, наданих у звітах.

Призначення Балансу - надання інформації про фінансовий стан (положення) підприємства на певну дату.

Призначення Звіту про прибутки та збитки - надання інформації про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період.

Призначення Звіту про зміни у власному капіталі - надання інформації про зміни у власному капіталі звітного періоду.

Призначення Звіту про рух грошових коштів - надання інформації про надходження і витрачання грошових коштів внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом року.

Призначення Опису облікової політики та пояснювальної примітки - повне розкриття інформації про діяльність підприємства.

Сукупність однорідної інформації, що відображується у фінансових звітах, називають елементами фінансової звітності. До таких елементів відносяться активи; зобов'язання; власний капітал; дохід; витрати.

Фінансові звіти в усіх країнах регламентуються на законодавчому рівні відповідними законами, інструкціями, методичними рекомендаціями, національними стандартами. В цих документах визначається диференційований перелік обов'язкових статей балансу, звіту про прибутки та збитки для малих, середніх і великих підприємств. Також підприємствам надається право самостійно використовувати додаткові статті, якщо це корисно для користувачів фінансової звітності. Правовий аспект фінансової звітності у ринковій економіці зумовив законодавчий порядок у всіх країнах публікувати наступні звіти про діяльність підприємств: баланс та звіт про прибутки та збитки.

Для країн Європейського Союзу (ЄС) форми і зміст річного фінансового звіту компаній регулюється Четвертою Директивою ЄС, прийнятою в 1978 році. Але кожна країна - учасниця ЄС може уточнювати форми і зміст звітності залежно від своїх національних особливостей, зберігаючи загальні принципи побудови.

Наприклад, у Великобританії: Баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, пояснювальна записка разом із консолідованою звітністю. В Італії обов'язковими є Баланс, звіт про прибутки та збитки, пояснювальна записка, операційний звіт (звіт про поточну діяльність), звіт внутрішніх аудиторів; звіт про рух капіталу, звіт про рух грошових коштів. У Франції - Балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки, коментарі до них. В США - Балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про нерозподілений прибуток, звіт про акціонерний капітал.

Незважаючи на відмінності, існуючи у кожній країни, основні складові фінансової звітності однакові та відповідають вимогам МСФЗ.

Побудова бухгалтерського балансу в різних країнах має свої відмінності. В більшості західноєвропейських країнах статті активу Балансу групуються і розміщуються згори донизу відповідно до зростання ліквідності господарських засобів.

В основу бухгалтерського Балансу будь-якої країни покладено основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв'язок між активами, пасивами (зобов'язаннями) та власним капіталом: Актив = Капітал + Зобов'язання  

Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори донизу за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. Є країни в яких статі балансу групуються у зворотному напрямку, наприклад США, Англія, Канада. В Італії на Німеччини статі балансу групуються за економічним змістом.

МСБО не визначають форму балансу, але містять вимоги, щодо розкриття певних статей активів, зобов'язань та власного капіталу. Статті, що підлягають розкриттю, можуть бути наведені безпосередньо в балансі або у примітках до нього.

Мінімальний перелік статей, які слід наводити в Балансі відповідно до МСБО 1: грошові кошти та їх еквіваленти; фінансові інвестиції, які обліковують методом участі в капіталі; заборгованість покупців та інша дебіторська заборгованість; інші фінансові активи; основні засоби; нематеріальні активи; запаси; заборгованість постачальникам та іншим кредиторам; податкові зобов'язання та податкові активи, передбачені МСБО 12 «Податки на прибуток»; забезпечення майбутніх витрат і платежів; частка меншості (частка в капіталі дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству); випущений (вкладений) капітал і резерви (в тому числі нерозподілений прибуток).

В міжнародній практиці є дві найважливіші форми подання балансу:

- двостороння (горизонтальна) форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч (актив балансу), а зобов'язання і власний капітал - праворуч (пасив балансу), рівняння, на якому заснована структура балансу має вигляд:

Активи = Зобов'язання + Власний капітал

- одностороння (вертикальна) або послідовна форма, за якою послідовно, згори донизу, розміщуються актив і пасив балансу), рівняння, на якому заснована структура балансу має вигляд:

Активи

(Зобов'язання)



Тема 2. Моделі обліку у зарубіжних країнах | Власний капітал

СКОРОЧЕННЯ | Зарубіжних країнах | Облік активів | Облік пасивів | Ті ж самі акції було реалізовано по 4 дол. США за кожну | Облік витрат | Облік доходів і фінансових результатів. | Додаткова |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати